Постанова № 67021188, 02.06.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1906/17-п

3/212/789/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2

за участі адвоката ОСОБА_4

у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БР №145385 від 15.03.2017р., водій ОСОБА_3, 14 березня 2017р. о 22-20, керував автомобілем марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1, по вул.Мусоргського в м.Кривому Розі, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з роту, невиразна мова, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці) на вимогу працівника поліції, у присутності двох свідків, відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та лікарні КПНД, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особі, що притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснені вимоги ст.268 КУпАП й зміст ст.ст.55,56,59,63 Конституції України.

ОСОБА_3 в суді факт правопорушення не визнав, пояснив, 14.03.2017р. він керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» в тверезому стані, в салоні автомобіля також знаходились знайомі. Автомобіль був зупинений працівниками поліції, запропоновували пройти медичний огляд на стан сп’яніння. Він не відмовлявся, сів в автомобіль поліції, щоб поїхати на медичний огляд. В салоні патрульного автомобіля його стали бити, після чого його доставили в Покровський ВП КВП, куди викликалась швидка допомога для надання йому медичної допомоги та фіксування нанесених йому тілесних ушкоджень працівниками поліції. Вважає, що складений протокол про адміністративне правопорушення, це необхідність з боку поліції «закрити очі» на їх неправомірні дії.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, 15.03.2017 його запросили працівники поліції, бути присутнім в якості понятого, при складанні протоколу. На місці знаходився ОСОБА_3, від якого було досить явно чути запах алкоголю, навіть на відстані більше метра. ОСОБА_3, за свідченням ОСОБА_5, сам голосно заявив, що «пив коньяк», від огляду на стан сп’яніння начебто і не відмовлявся але, як зазначив сам ОСОБА_3 на відеокамеру в процесі фіксування обставин події, «не бачив в цьому сенсу» і тому, глузуючи, не вчиняв ніяких дій до того, щоб пройти такий огляд. Свідок в письмовому виді та в судовому засіданні чітко підтвердив факт відмови ОСОБА_3 пройти медичний огляд на встановлення факту сп’яніння.

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що вони їхали в автомобілі під керуванням ОСОБА_3 з вечірки де, крім іншого, вживали спиртні напої та попрохали ОСОБА_3 доставити їх додому. Водій, за їх твердженням, був тверезий, ніякого запаху алкоголю від нього не було чути. По дорозі автомобіль був зупинений патрульною поліцією, після перевірки документів водію було запропоновано поїхати на медичний огляд на предмет виявлення стану сп’яніння. ОСОБА_3 не відмовлявся, сів в автомобіль поліції, а потім на перехресті вони побачили, що поліцейська машина зупинилася і зовні появився ОСОБА_3 з наявністю на ньому слідів фізичного впливу.

Допитаний в суді інспектор роти 2 батальйону 2 УПП м. Кривий Ріг лейтенант поліції ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_3 після зупинки автомобілю, яким останній керував, поводився з працівниками патрульної служби поліції зухвало, не підкорявся законним вимогам працівників поліції пройти контроль на стан сп’яніння за допомогою тестера чи проїхати до лікарні. Був доставлений до відділу поліції, де йому була викликана швидка на його вимогу. Поводився досить бурхливо та енергійно як для людині, якій стало зле через підвищений тиск. В лікарні заявив, що пив коньяк але від медичного огляду відмовлявся під різними придуманими підставами.

Допитаний в суді інспектор роти 1 батальйону 2 УПП м. Кривий Ріг лейтенант поліції ОСОБА_9 пояснив, що події викладені колегою виглядали саме так і додав, що протокол затримання вимушений був закінчувати складати в лікарні через те, що швидка доставила порушника туди, коли протокол тільки почав складатися у відділку полції. Пояснив, що порушник провокував його по путі від місця зупинки автомобіля до відділу поліції, намагаючись вдарити головою.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що винність ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення підтверджується дослідженими доказами повністю і коло доказів вивчених у судовому засіданні є достатнім та таким, що не потребує його розширення шляхом отримання ще якіхось додаткових фактів на підтвердження вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ці данні встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних засобів та приладів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

З відеозапису з місця події, що здійснений за допомогою відеореєстатора (бодікамери), дослідженого в судовому засіданні, підтверджено скоєння ОСОБА_3 правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Поведінка ОСОБА_3, яку можна було спостерігати при огляді відеоматеріалів долучених до справи дійсно свідчить про ті ознаки, які були встановлені працівниками поліції. Відеозапис чітко підтверджує факт адміністративного порушення та співвідноситься та узгоджується з доказами, що були отримані в судовому засіданні: протоколами, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 та його показами в судовому засіданні, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_10, показами інспекторів поліції та їх рапортами у матеріалах справи, поясненнями самого порушника. Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд оцінює критично з приводу того, що ці особи сповістили суду, що вони є добрими знайомими ОСОБА_3 і їх покази суд бачить як спробу допомогти ОСОБА_3 уникнути юридичної відповідальності, оскільки вони (їх покази) ніяким чином не узгоджуються з даними відеозапису де зафіксовано обставини події адміністративного правопорушення та іншими належними доказами по справі, а в головних моментах встановлення об’єктивної істини по справі - просто протирічать їм. Варто зазначити, що ці свідки і сам порушник не намагались зазначити, що за кермом їхав хтось інший, крім ОСОБА_3, напроти сповістили, що саме його просили підвезти їх до дому на його автомобілі. Ця частина свідчень, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідає на думку суду, обставинам події та робить факт керування автомобілем саме громадянином ОСОБА_3 - безспірним з точки зору доведеності.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи та встановлена в судовому засіданні, вважає за доцільне накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Відповідно до Закону України "Про судовий збір", ст. 401 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи стягується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 268, 279, 283, 284, 130 ч. 1 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (в особі стягувача ДСА України на рахунок: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір в сумі 320 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Ю. В. Козлов