Ухвала суду № 67020252, 09.06.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участю головного державного

виконавця ОСОБА_2

розглянувши подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, погоджене начальником Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, посилаючись на те, що на виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться зведене виконавче провадження №48909507 від 02.10.2015 року, згідно якого боржником являється ОСОБА_3, на підставі виконавчого листа № 607/8305/14-ц від 08.06.2015 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" 178,10 грн. судового збору; виконавчого листа № 607/8305/14-ц від 08.06.2015 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення солідарно з ТзОВ "Свен", ОСОБА_3 в користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № СМ-600/042Т/2005 від 31.08.2005 в сумі 35621,20 грн.; постанова № 19033427 від 12.01.2011, виданого Першим ВДВС ТМУЮ про стягнення з ОСОБА_3 18172,71 грн. виконавчого збору; виконавчого листа № 607/21102/14-ц від 23.12.2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП "Тернопільводоканал" заборгованості в сумі 3579,21 грн. та 121,80 грн. судового збору; виконавчого листа № 2-2059/10 від 16.04.2010 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі відділення № 73/19 АБ "Укргазбанк 328119,16 грн. заборгованості по кредиту, що еквівалентно 41134 дол. США та 70 центів та 1820 грн. в повернення сплачених судових витрат, (стягнуто 133365,80 грн.).

В порядку ст. ст. 17, 19, 20 ,25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на той час, державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлялись сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

При проведенні виконавчих дій, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення суду державною виконавчою службою було вжито ряд заходів, визначених Законом, а саме в порядку ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» було вчинено запити в реєструючи органи з метою встановлення за боржником права власності на рухоме та нерухоме майно.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України інформація про отримання боржником пенсії відсутня.

Згідно відповідей Державної податкової служби України інформація про відкриті рахунки в банківських та інших установах на ім'я боржника відсутня.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України інформація про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами на ім'я ОСОБА_3 встановлено, що останній працює у ТзОВ«СТАР СОФТ» (м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3/71).

В порядку вимог ст. ст. 68,69,70 Закону України «Про виконавче провадження» 25.11.2015 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення боргу із заробітної плати (доходів) боржника та скеровано до виконання у бухгалтерію ТзОВ«СТАР СОФТ». Оскільки, майже протягом року бухгалтерією роботодавця утримання не проводилось, 15.08.2016 державним виконавцем направлено запит в ТзОВ«Стар Софт» про хід виконання вищевказаної постанови та надання пояснень по причині довготривалого не виконання. Станом на 01.05.2017 будь яка відповідь у Відділ не надходила.

Додатково встановлено, що згідно безкоштовного пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та одночасним керівником ТзОВ«Стар Софт» (ІДН: 21133679) являється ОСОБА_3, таким чином боржник, будучи керівником ТзОВ «Стар Софт» та впливаючи на невиконання постанови державного виконавця про звернення стягнення боргу із заробітної плати (доходів), таким чином свідомо ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно відповіді УДАІ УМВСУ за боржником не зареєстровано транспортний засіб, а саме: причіп легковий -В, ПГ 10 КОНЕК, ДНЗ 9939 ТЕ, сірого кольору (даний транспортний засіб оголошено в розшук згідно АСВП № 48931201 від 25.11.2015 року.

Згідно відповіді адресно-довідкового підрозділу УДМС ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №64882869 зареєстровано обтяження № 78595944 від 23.01.2017 року встановлено, що дана квартира № 4 по вул. Валовій знаходиться в іпотеці згідно іпотечного договору № 1878 від 05.03.2008 року, ПН ОСОБА_5 Також встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності квартира №9 по вул. Валовій в м. Тернополі.

Виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки на дзвінки та стуків в двері квартири ніхто не відкривав, про що складено відповідний акт від 17.01.2017 року. Жодних відомостей та пояснень від боржника не надходило.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Враховуючи викладене, зведене виконавче провадження № 48909507 про стягнення заборгованості у загальній сумі 268 945,78 грн. не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

В судовому засіданні головний державний виконавець Оразова І.О. подання підтримала та просить суд його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Суд, вивчивши подання, дослідивши його матеріали та оцінивши докази, приходить до переконання, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно із ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ від 21 січня 1994 року громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

З вказаної норми слідує те, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто, наявність лише самого зобов'язання, відсутності надходжень в рахунок погашення заборгованості, чи значного терміну невиконання зобов’язання, не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що, також суперечитьІнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, згідно якого подання повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні, а тому, посилання державного виконавця на невиконання боржником зобов’язань, не є достатньою підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов’язань, та не надано ним доказів, які свідчили б про це. Особа, яка має невиконанні зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, а наявні в справі докази, вважаються недостатніми.

Крім цього, згідно розділу XIII п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду виконавець повідомляє боржника, однак в матеріалах справи повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду відносно нього відсутнє.

Окрім того у поданні відсутні відомості чи боржник працевлаштований, про отримання ним викликів державного виконавця, а також чи застосовувався привід до боржника державним виконавцем. Проте наявність лише самої заборгованості за рішенням суду не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Судом встановлено, що зведене виконавче провадження №48909507 від 02.10.2015 року, за виконавчими листами Тернопільського міськрайонного суду на виконанні Тернопільського міського відділу виконавчої служби знаходиться з 2015 року, тому суду не зрозуміло чи вживалися заходи щодо примусового виконання рішень суду, зокрема чи вчинялися виконавчі дії за період із 2015 року по 2016 рік, а також у 2017 році, оскільки при матеріалах справи міститься лише єдиний акт державного виконавця про вихід його за місцем проживання ОСОБА_3, в той час коли державному виконавцю надані права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Також суд звертає увагу на те, що державний виконавець у своєму поданні вказує, про те, що ним здійснювався вихід за адресою АДРЕСА_1, однак згідно довідки наданої адресно-довідковим підрозділом УДМС України в Тернопільській області та яка міститься при матеріалах справи, ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що у задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, ст. ст. 209, 210, 293, 377 - 1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.