Рішення № 67019798, 26.05.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/7074/16-ц

2/465/389/17

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді Ванівського Ю.М.,

при секретарі IШкольніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що являється мешканкою квартири АДРЕСА_1. Вказує, що постійно вирішує проблеми побутового характеру, ремонтує дане житло, оплачувала усі комунальні послуги, а також утримує в належному технічному стані частину горища будинку.

В судове засідання позивач не з'явився, однак подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов із врахуванням додаткових письмових пояснень підтримав повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з огляду на ті обставини, що позивачкою недотримання адміністративної процедури отримання відповідних дозволів на реконструкцію квартири, житлова площа після надбудови не введена в експлуатацію

З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком, який перебуває у комунальній власності Львівської міської ради.

Згідно наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 23.05.200р. будинок АДРЕСА_1, проф. знятий з балансу місцевих рад.

Відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 02 липня 2007 року, виданий Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради співвласниками квартири АДРЕСА_1 було троє осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

На момент приватизації квартира складалась двох житлових кімнат житловою площею 30,7 кв.м. та наявними комунальними вигодами. Загальна площа квартири становила 45,7 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, після якої П'ятою львівською державною нотаріальною конторою видано 15.06.2010р. свідоцтво про право на спадщину НОМЕР_2 на, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) НОМЕР_3 від 23.05.2017р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, після якої П'ятою львівською державною нотаріальною конторою видано 15.11.2016р. свідоцтво про право на спадщину НОМЕР_4, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) НОМЕР_5 від 23.05.2017р.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Навколо базару» 27.03.2017р. №1302 у квартирі №4 будинку АДРЕСА_1, проф. зареєстрована одна особа - ОСОБА_4.

Відповідно з довідкою із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами від 14.11.2016р. №31-1323-0,2-8320/9-16АП встановлено, що відповідно до звітності з кількісного обліку земель, земельна ділянка на АДРЕСА_1, що не надані у власність або користування.

У відповідності до викопіювання земельної ділянки на АДРЕСА_1, топографічне знімання (М 1:500), виданого відділом інженерних споруд, транспорту та геослужби управління архітектури Львівської міської ради 17.11.2016р. реконструкція квартири АДРЕСА_1 проведене не на червоних лініях.

З метою покращення житлових умов проживання позивачкою здійснено розширення площі квартири. Адміністративний шлях первинної приватизації переобладнаної квартири позивачці пройти не вдалось, що підтверджується численними зверненнями до органів місцевого самоврядування.

Відповідно до технічного висновку про технічний стан конструкцій та відповідність нормативним вимогам самочинно розпочатої реконструкції квартири АДРЕСА_1, виготовленого ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», встановлено, що після завершення реконструкції квартири АДРЕСА_1 придатні до подальшої експлуатації. Аналогічні доводи наводяться також у звіті про незалежну оцінку майна житлової квартири АДРЕСА_1, складеного приватним підприємством «ЕКСПЕРТ».

На підтвердження проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 позивачкою надано квитанції про купівлю будівельних матеріалів на дев'ять аркушах.

Нотаріально засвідченою заявою, яка зареєстрована в реєстрі за №1360 23.05.2047р., ОСОБА_4 ствердила, реконструкція шляхом добудови квартири АДРЕСА_1 проведено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто за її кошти.

Суд приймає до уваги твердження позивача про те, що відсутня можливість переоформлення квартири АДРЕСА_1 на її ім'я шляхом укладення цивільно-правового договору, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на реконструйовану уже квартиру.

Судом також встановлено, що на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 мешканцями будинку надана письмова згода.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи специфіку м. Львова, а саме незадовільний стан дахів та горищ в житлових будинках, збудованих у минулих сторіччях, відсутність достатніх коштів у місцевому бюджеті для їх ремонту та необхідність збільшення житлової площі, 06 липня 2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради ухвалено рішення № 442 «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», яким затверджено Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова (надалі Положення про надбудову).

Відповідно до п. 1.14 Положення про надбудову проведення реконструкції горищ під мансардні поверхи або надбудов погоджується з власниками (повнолітніми наймачами) всіх квартир будинку.

Вищевказаний документ є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання органами місцевого самоврядування м. Львова та мешканцями м. Львова.

Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року у справі № 461/6797/12 провадження № 6-25091ск15.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно із додатком Б ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», горище - це простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності здійснюється у порядку, передбаченому ст. 364 ЦК України.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі зібраних та перевірених у ході розгляду справи доказів.

Позивач просить не відшкодовувати йому за рахунок відповідачів понесені ним, документально підтверджені, судові витрати.

Керуючись ст. ст. 33, 47, 124 Конституції України, ч.1 ст. 344, ст. 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 158, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, на підставі п. 1 ст. 328, ст. ст. 1216 - 1268 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 141,0 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення Франківського районного суду м. Львова може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ванівський Ю.М.