Рішення № 67019598, 27.01.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2824/15-ц Провадження № 2/450/127/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Курпіта П.І.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, Фермерське господарство «Нагорянка», Фермерське господарство «Дрофа» про усунення перешкод у користуванні житлом, скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності,-

встановив:

10.11. 2015 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, Фермерське господарство «Нагорянка», Фермерське господарство «Дрофа» про усунення перешкод у користуванні житлом, скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності. У позовній заяві, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати Рішення засідання правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нагорянський» від 22 листопада 1994 року № 36, видане 29 серпня 1996 року № 153 про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати Свідоцтво від 10 лютого 1997 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_4; визнати незаконним та скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненим обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 50; зобов'язати ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 не чинити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1. Позивач у позовній заяві та уточненнях до неї, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог покликалася на наступні обставини: при приватизації спірної квартири відповідачем ОСОБА_4 не було враховано, що позивач була неповнолітньою та також мала право на частку у спірній квартирі. В подальшому на ім'я відповідача ОСОБА_4 незаконно були оформлені правовстановлюючі документи та за останнім зареєстровано право власності. На теперішній час відповідач ОСОБА_4 чинить позивачеві перешкоди в користуванні спірним житлом.

25.02. 2016 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності. У позовній заяві третя особа ОСОБА_3 просила суд визнати незаконним та скасувати Рішення засідання правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нагорянський» від 22 листопада 1994 року № 36, видане 29 серпня 1996 року № 153 про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати Свідоцтво від 10 лютого 1997 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_4; визнати незаконним та скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненим обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 50. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 у позовній заяві як на підстави позову покликалася на ті ж обставини, що і позивач у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог, з цих підстав просили позов задоволити. У процесі судового розгляду справи подали суду письмове заперечення на клопотання про застосування строку позовної давності, з якого слідує, що позивач лише в листопаді 2015 року довідалася про те, що вона не є співвласником спірної квартири.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, як і підтримала позов ОСОБА_1. Подала суду письмове заперечення проти клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлені позивачем та третьою особою позовні вимоги не визнали, пояснили суду, що до відповідач приватизовував спірну квартиру шляхом її викупу, відтак позивач та третя особа частки у вказаній квартирі не мають. У процесі судового розгляду справи відповідач подав суду письмове заперечення проти позову та клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог заявлених позивачем та третьою особою , оскільки останні отримували свідоцтва про народження де було зазначено, що вони були учасниками приватизації. Також у судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 визнав ту обставину, що у спірній квартирі він змінив замки, позивач ОСОБА_1 доступу до квартири немає.

Представники Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Фермерського господарства «Дрофа» у судове засідання не прибули.

З'ясувавши думку учасників процесу, суд постановив здійснювати судовий розгляд справи без участі учасників процесу, які у судове засідання не прибули.

Заслухавши пояснення учасників процесу присутніх у судовому засіданні, проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

рішенням засідання правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нагорянський» від 22 листопада 1994 року № 36, видане 29 серпня 1996 року № 153 (а.с. 18) на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передано у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення здійснена реєстрація права власності, видано Свідоцтво від 10 лютого 1997 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4. Довідкою № 3 / 16108 від 10.11. 2015 р. видана ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» підтверджується зміна нумерації будинку в якому знаходиться спірна квартира.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами суд виходить із такого:

відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації. Встановлено, що ОСОБА_4 сім'я якого складалася з шести чоловік, вселився до спірної квартири на підставі ордера № 55 від 09.06. 1987 року, виданого виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів. З Довідки № 3549 від 30.11.2015 року, видана Солонківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області слідує, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7. Сторонами не заперечується той факт, що зазначені вище особи, як члени сім'ї ОСОБА_4 проживали у спірній квартирі на час її приватизації.

Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Виходячи з аналізу змісту ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 17 ЦК України 1963 року (чинний на час приватизації спірного приміщення) місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Не обґрунтованим є посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_4 зареєстрував місце проживання дітей у спірній квартирі після її приватизації. Такий висновок суду слідує із наступного: ордера № 55 від 09.06. 1987 року, видавався виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів на сім'ю, яка складалася із шести членів. У правовій позиція, висловленій Верховним Судом України в постанові від 30 січня 2013 року в справі № 6-125цс12 зазначено, що відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації. Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Усупереч наведеним положенням законодавства суди пов'язали право осіб на приватизацію з фактом їх реєстрації у спірній квартирі, яка здійснюється на підставі Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а не з їх правом на житло та фактом проживання у квартирі.

Таким чином, ВСУ, незважаючи на те, що у правовій позиції посилається на норми ЦК України 2003, вважає, що право на приватизацію не пов'язане із реєстрацію особи у житлі. Факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спірній квартирі на час її приватизації підтверджується витягом з погосподарської книги Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області по особовому рахунку № 878 за 1996 - 2000 роки. В свою чергу Довідки Солонківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів від 26.02. 2016 року № 29; від 24.02. 2016 року № 26 не підтверджують факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в с. Солонка, але стверджують факт їхнього навчання у вказаному закладі освіти.

Таким чином, при приватизації спірної квартири були порушені права позивача ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 на приватизацію квартири у якій останні проживали.

Суд вважає необґрунтованим покликання відповідача та його представника на те, що відповідач сплатив за спірну квартиру два мільйони чотириста тисяч купоно - карбованців (Довідка видана ВК «Нагорянський»), оскільки зазначена сума є очевидно нижчою від вартості нерухомого майна на час здійснення приватизації. Крім того, загальна площа спірної квартири становить 84, 7 кв.м. (а.с. 20), згідно ст. 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Цей факт об'єктивно свідчить про відсутність підстав здійснювати оплату спірної квартири, при наявності шістьох членів сім'ї відповідача при здійсненні приватизації.

Враховуючи зазначене вище, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги про визнання незаконними та скасування Рішення засідання правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нагорянський» від 22 листопада 1994 року № 36, видане 29 серпня 1996 року № 153 про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1; Свідоцтва від 10 лютого 1997 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_4; реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненим обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 50, підставні, а тому підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем ОСОБА_4 визнається та обставина, що позивачеві ОСОБА_1 чиняться перешкоди у користуванні житлом де вона зареєстрована та має намір проживавати. Ст. 47 Конституції України кожному гарантовано право на житло, вище судом зазначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Таким чином, вимога позивача ОСОБА_1 про зобов'язати ОСОБА_4 не чинити їй перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення є правомірною, а тому підлягає задоволенню.

Суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню заяви відповідача ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності, в яких останній покликається на таке:

згідно інформації Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що ОСОБА_1 отримувала довідку про склад сім'ї (виписка з будинкової книги) у наступних датах: 24 вересня 2010 року (№ 2120), 11 квітня 2011 року (№ 610); 20 квітня 2011 року (№ 655); 17 жовтня 2011 року (№ 1645); 17 жовтня 2011 року (№ 1646); 11 травня 2012 року (№ 713). Вказані дані підтверджуються копією витягів із Журналу реєстрації виданих довідок Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за 2011,2012 роки із зазначенням підпису ОСОБА_1 про отримання довідок про склад сім'ї (виписка з будинкової книги) у відповідних датах. Як вбачається із довідки про склад сім'ї (виписки з будинкової книги) Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 30 листопада 2016 року № 3549 обов'язковими реквізитами такої довідки: є власник житла, яким зазначено одноособово ОСОБА_4, а надалі вказуються зареєстровані особи у приміщенні. Аналогічні довідки про склад сім'ї отримувала 24 вересня 2010 року (№ 2121 2011 року (№ 610), 20 квітня 2011 року (№ 655), 17 жовтня 2011 року (№ 1645), 17 жовтня 20 1646), 11 травня 2012 року (№ 713), з яких чітко вбачалося що одноосібним власником спірної квартири був лише ОСОБА_4, а усі інші особи - користувачі. Крім того, у свідоцтвах про народження позивача та третьої особи зазначено, що останні були учасниками приватизації.

Такий висновок суду слідує із наступного: статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Враховуючи те, що норми ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих ним повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів.

Відповідачем ОСОБА_4 та його представником суду не представлено довідок чи їх копій, які були отримані позивачем 24 вересня 2010 року (№ 2120), 11 квітня 2011 року (№ 610); 20 квітня 2011 року (№ 655); 17 жовтня 2011 року (№ 1645); 17 жовтня 201 1 року (№ 1646); 11 травня 2012 року (№ 713), із зазначенням у таких, хто є власником спірної квартири. Тому, у суду немає підстав вважати, що у таких довідках ОСОБА_4 був зазначеним власником квартири. Безпідставним є покликання відповідача на ту обставину, що згідно довідки про склад сім'ї (виписки з будинкової книги) Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 30 листопада 2016 року № 3549 обов'язковими реквізитами такої довідки: є власник житла, яким зазначено одноособово ОСОБА_4, а надалі вказуються зареєстровані особи у приміщенні. Оскільки, з Довідки № 2847 від 11.11. 2015 року, № 3549 від 30.11.2015 року , видані Солонківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області про зареєстрованих осіб та склад сім'ї слідує, що ОСОБА_4 значиться головою господарства, а не власником спірної квартири. Таким чином, можна лише припустити, що останній у Довідках отриманих позивачем за період 2010 р.- 2012 р. був зазначений власником спірної квартири. За змістом ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, не є обґрунтованим покликання відповідача ОСОБА_4 на ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримували свідоцтва про своє народження в яких є відмітка, що останні були учасниками приватизації. Оскільки, з оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 25.12. 1981 року жодним чином не вбачається ні наявність у ОСОБА_1 права на приватизацію, ні її участі у приватизації.

Судові витати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з урахуванням того, факту що права позивача та третьої особи із самостійними вимогами порушені лише відповідачем ОСОБА_4.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 61, ч. 1 ст. 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ч.ч. 1, 2 ст. 17 ЦК України 1963 року, ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд,-

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити.

Позовні вимоги ОСОБА_3, - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати Рішення засідання правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нагорянський» від 22 листопада 1994 року № 36, видане 29 серпня 1996 року № 153 про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво від 10 лютого 1997 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_4.

Визнати незаконним та скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненим обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 50.

Зобов'язати ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 не чинити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП:НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) 1038,80 грн. понесених позивачем судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП:НОМЕР_1) в користь ОСОБА_3 551,20 грн. понесених третьою особою судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЄ. О. Данилів