Рішення № 67017492, 07.06.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1897/16-ц

Провадження по справі №2/305/197/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: судді - Бліщ О.Б.

секретаря - Вербещука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області № 60 від 27 квітня 1983 року «Про перебудову індивідуального жилого будинку», ОСОБА_1, було надано дозвіл на право виконання будівельних робіт двоповерхового індивідуального житлового будинку та інших будівель згідно з планом забудови на земельній ділянці по АДРЕСА_1

Зазначена земельна ділянка була відведена їй в користування за цільовим призначенням - індивідуальне будівництво, згідно акту про відведення земельної ділянки у межах села (селища, міста) від 02 червня 1983 року.

До житлового будинку, який було збудовано нею на зазначеній земельній ділянці, веде під'їзна дорога через земельну ділянку суміжного землекористувача, ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1

Так склалося історично, в тому числі, в силу геодезичного розташування суміжних земельних ділянок, що даною дорогою позивачка користуюся вже дуже тривалий час і іншої під'їзної дороги, крім спірної, яка б вела до її дворогосподарства, не має.

Разом з тим, ОСОБА_4, на даний час, самовільно, без погодження з нею, як суміжним землекористувачем, встановила на межі суміжних земельних ділянок капітальну огорожу, чим унеможливила позивачці та членам її родини вільно, постійно та безперешкодно користуватися під'їзною дорогою, обслуговувати належним чином житловий будинок, господарські споруди та будівлі.

На її звернення щодо усунення перешкод в користуванні під'їзною дорогою шляхом демонтажу, встановленої відповідачкою огорожі, остання категорично відмовляється, заявляючи про своє безумовне право власності на спірну земельну ділянку.

У зв'язку із наведеним, в жовтні місяці 2016 року вона звернулася до органу місцевого самоврядування - Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області із відповідним зверненням щодо вирішення даного земельного спору, де їй стало відомо, що 41 сесією 6 скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області 24 вересня 2015 року за № 1347 було прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність громадянці ОСОБА_4, земельну ділянку площею 0,1068 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_1 для індивідуального садівництва.

Враховуючи наведене, вважає, що даний проект землеустрою щодо відведення відповідачці земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва є неповним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно із приписами чинного законодавства, проект землеустрою щодо відведення особі земельної ділянки у власність тощо, повинен містити в собі акт встановлення в натурі (на місцевості) та погодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами.

В будь-якому випадку, вона, як суміжний землекористувач, зовнішні межі земельної ділянки, яка за спірним проектом землеустрою відведена у власність відповідачці, не погоджувала і за таким погодженням до неї з боку ОСОБА_4, як замовника робіт зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи виконавця таких робіт, ніхто не звертався.

Просили суд винести рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення 41 сесії 6 скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 1347 від 24 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1, ОСОБА_4», згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність громадянці ОСОБА_4, мешканці АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,1068 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_1, для індивідуального садівництва.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представник за угодою, ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій просить справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримує, судові витрати по справі просить залишити за позивачкою.

Представник Ясінянської селищної ради, повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки та про вручення поштових відправлень (а.с. 24,26,33,36 ), причини їх неявки суду невідомі.

Відповідачка, ОСОБА_4, також, повторно, в судове засідання не з'явилася, про часта місце розгляду справи повідомлялася через розміщення оголошення в газеті (а.с.31), причини її неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

За загальними цивільно-правовими нормами кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, шляхом визнання такого права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, та право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.15-16, ст.392 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до положень статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області № 60 від 27 квітня 1983 року «Про перебудову індивідуального жилого будинку», ОСОБА_1, було надано дозвіл на право виконання будівельних робіт двоповерхового індивідуального житлового будинку та інших будівель згідно з планом забудови на земельній ділянці по АДРЕСА_2

Зазначена земельна ділянка була відведена ОСОБА_1 в користування за цільовим призначенням - індивідуальне будівництво, згідно акту про відведення земельної ділянки у межах села (селища, міста) від 02 червня 1983 року (а.с.10).

Факт належного користування позивачкою даною земельною ділянкою, як ділянкою для будівництва та обслуговування будинку розміром 0,07 гектара, підтверджується випискою із земельно-облікових документів, виданою 09 листопада 2016 року за № 6081 виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області (а.с.13).

Позивачка ствердила, що до житлового будинку, який було збудовано нею на зазначеній земельній ділянці, веде під'їзна дорога через земельну ділянку суміжного землекористувача, ОСОБА_4, даною дорогою вона користується вже дуже тривалий час і іншої під'їзної дороги, крім спірної, яка б вела до її дворогосподарства, не має.

Відповідачка, ОСОБА_4, на даний час, встановила на межі суміжних земельних ділянок капітальну огорожу, чим унеможливила позивачці та членам її родини вільно, постійно та безперешкодно користуватися під'їзною дорогою, обслуговувати належним чином житловий будинок, господарські споруди та будівлі.

Окрім того, Рішенням 41 сесіії 6 скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області від 24 вересня 2015 року за № 1347 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність громадянці ОСОБА_4, мешканці АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,1068 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована в АДРЕСА_2, для індивідуального садівництва. Вказане рішення й являється предметом даного судового розгляду.

Суд звертає особливу увагу на те, що ні ОСОБА_1, ні члени її родини не погоджували зовнішні межі суміжної земельної ділянки, яка відповідно до оспорюваного рішення надана у власність відповідачці, ОСОБА_4. Відповідачка жодного доказу на протилежне не надала. Ухвалу суду про витребування доказів (а.с.44-45), що виносилася з метою встановлення всіх обставин справи, якою суд витребовував від неї спірний проект землеустрою, не виконала, документів, які б підтверджували законність винесення оспорюваного рішення, суду не надала..

Механізм встановлення меж суміжних земельних ділянок в натурі визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року за N 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686 (далі - Інструкція № 376).

Відповідно до загальних положень Інструкції, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Так, згідно пунктів 1.2., 1.3. Інструкції, Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Виконавцем являється юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядниківабо фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Відповідно до частини 2 статті 158 Земельного кодексу України судом вирішуються земельні спори виключно лише з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті цього ж Кодексу, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Зміст добросусідства, у відповідності до статті 103 Земельного кодексу України, полягає в тому, що, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Дозвіл на право виконання будівельних робіт районним архітектором позивачці було видано ще в 1983 році, дані цивільно-правові відносини, якими визначається порядок отримання земельних ділянок, врегульовується положеннями Земельного кодексу Української РСР (в редакції 1970 року), (норми якої діяли на час відведення земельної ділянки в користування).

Так, згідно положень статті 16 ЗК Української РСР надання земельних ділянок у користування здійснювалосяся в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадилося на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказувалася мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Перехідних положень чинного Земельного кодексу України, (Положення пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 ).

Разом з тим, згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно фактичних обставин справи в даному випадку ставиться питання про скасування правового акту органу місцевого самоврядування, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права інших осіб.

Суд приходить до висновку, що Ясінянська селищна рада Рахівського району, Закарпатської області, як орган місцевого самоврядування, згідно об'єктивних обставин та беззаперечних даних, не являючись виконавцем робіт, оскільки, не володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та не має в своєму складі не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, даний земельний спір вирішила упереджено, «по-своєму», фактично в односторонньому порядку, порушуючи право позивачки на вільне, безперешкодне та повне використання своєї земельної ділянки шляхом користування під'їзною дорогою, винесла рішення, яке не відповідає вимогам чинного земельного та цивільного законодавства та Конституції України. Доказів на протилежне селищною радою не надано.

Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Погодження меж суміжних земельних ділянок здійснюється з метою вірного та фактичного визначення меж цих земельних ділянок.

При цьому, погодження меж земельної ділянки здійснюється суміжними землекористувачами добровільно, а у випадку безпідставної відмови в погодженні цих меж та за наявності чітко встановленої та зафіксованої межі між земельними ділянками, такий спір може вирішити місцева рада, на території якої перебуває земельна ділянка, шляхом затвердження складеного землевпорядною організацією акту погодження меж земельної ділянки без погодження суміжного землекористувача (землекористувачів).

Однак, як убачається з матеріалів даної справи, на пленарному засіданні Ясінянська селищна рада Рахівського району, Закарпатської області прийняла рішення, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність без належного акту погодження (встановлення на місцевості) зовнішніх меж суміжних земельних ділянок з боку позивачки, ОСОБА_1.

У зв'язку із наведеним, аналізуючи всі доводи та докази здобуті судом під час розгляду справи, суд вважає, що рішення 41 сесії 6 скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області № 1347 від 24 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність для індивідуального садівництва в АДРЕСА_2, ОСОБА_4», слід визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача в ході судового розгляду, відмовився від відшкодування судових витрат, тому такі слід залишити за позивачкою.

На підставі наведеного,керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення 41 сесії 6 скликання Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області № 1347 від 24 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1, ОСОБА_4».

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.