Вирок № 67012335, 08.06.2017, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/213/16-к

1-кп/379/10/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого: судді Бойка М.Г.,

при секретарі: Бакал О.А.

з участю прокурора: Квашенка І.М., Мхитаряна А.М.,

представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_1,

обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща кримінальне провадження №12015110330000144 від 20.05.2015 року щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, фізичної особи-підприємця, невійськовозобовязаного, раніше не судимого, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, непрацюючого, стажиста менеджера зі збуту ТзОВ «Спецстартер», невійськовозобовязаного, раніше не судимого,

обох обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що у нього в невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.

20.05.2015 у період з 00 години 35 хвилин до 04 години 00 хвилин, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, яка розташована на 7-му кілометрі автодороги зі сполученням м. Тараща - м. Київ, впевнившись, що за ними та вказаною ділянкою залізничної колії ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою газового різака розрізали та демонтували 61,8 метра залізничних рейок марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) загальною вартістю 27681,45 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня, 45 копійок), належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», з метою подальшого їх викрадення.

У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 27681,45 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня, 45 копійок) на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочин 20.05.2015, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_3 у період з 20.05.2015 по 22.05.2015, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.

Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3, діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 22.05.2015 уклав з ОСОБА_6, який має у власному користуванні трактор марки МТЗ-80, синього кольору, номерний знак 02107 AI. письмовий договір № 07-15 від 01.05.2015 про надання вказаного трактору в оренду ТОВ «Азот Плюс» як основного засобу.

ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_6 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою трактора марки МТЗ-80, номерний знак 02407 AI, відірвати від землі дві залізничні рейки «Р-65» довжиною 12,5 м кожна, що знаходяться на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.

ОСОБА_6, не обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3, перебуваючи біля тупикової колії № 4 на залізничній станції Тараща, виконуючи вказівку останнього та ОСОБА_2, 22.05.2015, приблизно о 19 годині 00 хвилин, за допомогою власного трактора марки МТЗ-80, номерний знак 02407 AI, відірвав від землі дві залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 12,5 метрів кожна загальною вартістю 11198 грн. (одинадцять тисяч сто девяносто вісім гривень), що належать публічному акціонерному товариству «Українська залізниця».

У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 11198 грн. (одинадцять тисяч сто девяносто вісім гривень) на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочини 20.05.2015 та 22.05.2015, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_3 у період з 22.05.2015 по 23.07.2015, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.

Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3, діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 23.07.2015 уклав з ТОВ «КБК І К», в особі директора ОСОБА_7 письмовий договір про купівлю-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «КБК І К» надано ТОВ «Азот Плюс» для перевезення брухту та відходів чорних та кольорових металів вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, під керуванням водія ОСОБА_8.

ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_8 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, 23.07.2015 приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою розміщеного на автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, маніпулятора завантажити на вказаний транспортний засіб та у подальшому здійснити перевезення до невстановленого у ході досудового розслідування місця двох залізничних рейок «Р-65» довжиною 8 м кожна, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» та розміщених на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.

23.07.2015 у період з 03 год. 00 хв. по 04 год. 10 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_2 Д.1 та інші невстановлені у ході досудового розслідування особи прибули до тупикової колії № 4 станції Тараща Таращанського району Київської області, і діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна за допомогою газового різака демонтували та зняли зі шпал дві залізничні рейки марки «Р-65» довжиною 8 метрів кожна.

Після цього, за допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_1, завантажили на кузов цього ж транспортного засобу дві належні на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 8 метрів кожна загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість гривень) 72 копійки.

В цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_3, ОСОБА_2І та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість гривень) 72 копійки на власний розсуд.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_3 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 погодився та вступив з ним у злочинну змову.

20.05.2015 у період з 00 години 35 хвилин до 04 години 00 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, яка розташована на 7-му кілометрі автодороги зі сполученням м. Тараща - м. Київ, впевнившись, що за ними та вказаною ділянкою залізничної колії ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою газового різака розрізали та демонтували 61,8 метра залізничних рейок марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) загальною вартістю 27681 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 45 копійок, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», з метою подальшого їх викрадення.

У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 27681 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 45 копійок на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочин 20.05.2015, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.

Так ОСОБА_2 отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_3 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 погодився та вступив з ним у злочинну змову.

Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3, діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 22.05.2015 уклав з ОСОБА_6, який має у власному користуванні трактор марки МТЗ-80, синього кольору, номерний знак 02407 AI. письмовий договір №07-15 від 01.05.2015 про надання вказаного транспортного засобу в оренду ТОВ «Азот Плюс» як основного засобу.

ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_6 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою трактора марки МТЗ-80, номерний знак 02407 AI, відірвати від землі дві залізничні рейки «Р-65» довжиною 12,5 м кожна, що знаходяться на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.

ОСОБА_6, не обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3, перебуваючи біля тупикової колії № 4 на залізничній станції Тараща, виконуючи вказівку останнього та ОСОБА_2, 22.05.2015 приблизно о 19 годині 00 хвилин за допомогою власного трактора марки МТЗ-80, номерний знак 02407 AI, відірвав від землі дві залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 12,5 метрів кожна загальною вартістю 11198 (одинадцять тисяч сто девяносто вісім) гривень, що належать публічному акціонерному товариству «Українська залізниця».

У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РB ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 11198 (одинадцять тисяч сто девяносто вісім) гривень на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що після вчинення замахів на злочин 20.05.2015 та 22.05.2015, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_3 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_2 погодився та вступив з ним у злочинну змову.

Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3, діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 23.07.2015 уклав з ТОВ «КБК І К» в особі директора ОСОБА_7 письмовий договір про купівлю-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «КБК І К» надано ТОВ «Азот Плюс» для перевезення брухту та відходів чорних та кольорових металів вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, під керуванням водія ОСОБА_8.

ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_8 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, 23.07.2015 приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою розміщеного на автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, маніпулятора завантажити на вказаний транспортний засіб та у подальшому здійснити перевезення до невстановленого у ході досудового розслідування місця двох залізничних рейок «Р-65» довжиною 8 м кожна, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» та розміщених на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.

23.07.2015 у період з 03 год. 00 хв. по 04 год. 10 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та інші невстановлені у ході досудового розслідування особи прибули до тупикової колії №4 станції Тараща Таращанського району Київської області, і діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна за допомогою газового різака демонтували та зняли зі шпал дві залізничні рейки марки «Р-65» довжиною 8 метрів кожна.

Після цього, за допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, завантажили на кузов цього ж транспортного засобу дві належні на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 8 метрів кожна, загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки.

В цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки на власний розсуд.

Вказані дії обох обвинувачених по всіх епізодах (3 епізоди) органом досудового розслідування кваліфіковані:

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В даній справі публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» заявлено цивільний позов про стягнення на його користь з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шкоди завданої злочином в розмірі 735985 грн. 77 коп. солідарно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю і показав суду, що ввечері 20.05.2015 року він, ОСОБА_2 та ОСОБА_10, на автомобілі «Мерседес» під керуванням останнього, поїхали гуляти в м. Таращу. За пропозицією ОСОБА_10 вони заїхали на території залізничної станції «Тараща», оскільки, як пояснив він їм під час руху, там у нього працювали наймані ним робітники. Він та ОСОБА_2 із автомобіля не виходили, до рейок не підходили, ніякої участі в роботах по демонтажу залізничної колії не брали. Він бачив, що неподалік від того місця, де зупинив автомобіль ОСОБА_10, який виходив з автомобіля, перебували якісь люди, проте що саме вони там робили він не бачив, оскільки було темно. Згодом появилися працівники міліції та затримали їх для дачі пояснень. Він чув, як ОСОБА_10 пояснював працівникам Таращанського РВ, що роботи по демонтажу залізничних колій проводяться на законних підставах, що у нього на ці роботи є відповідний договір. Щодо своїх пояснень працівникам міліцї Таращанського РВ, які він давав 20.05.2015 року про те, що ніби то вони приїхали за рейками на перекриття гаража, то вони не відповідають дійсності і були дані ним на прохання ОСОБА_10 з метою того, щоб їх пошвидше відпустили додому. Після того, коли вже близько 7 години приїхали працівники ЛВ міліції на станції Миронівка, то вони їздили з ними у лінійний відділ в м. Миронівку, де ОСОБА_10 показав працівникам міліції договір на демонтаж залізничної колії і їх відпустили. Ніяких пояснень він особисто працівникам міліції в м. Миронівка не давав, а ОСОБА_10 повідомив йому та ОСОБА_2, що все вияснилося, що він все вирішив і демонтаж проводиться законно, а працівники Таращанського РВ міліції про це просто не знали, в звязку з чим і затримували їх. Він особисто бачив вказаний договір, якого йому в автомобілі показував ОСОБА_10, але не дуже вникав у його зміст, смутно памятає, що ніби то його (ОСОБА_10Ю.) винайняла чи Укрзалізниця, чи якась інша фірма на демонтаж залізничної колії. В звязку з цим він впевнився в тому, що ОСОБА_10 діє в правовому полі.

А тому коли через день після вказаних подій до нього приїхав ОСОБА_10 і попросив його допомогти демонтувати залізничну колію, то він (ОСОБА_3П.), як директор ТзОВ «Азот Плюс», уклав 22.05.2015 року договір оренди трактора МТЗ-80 із знайомим ОСОБА_10 ОСОБА_6 для виконання вказаних робіт, оскільки останній хотів проводити ці роботи та отримати кошти за їх виконання офіційно. Коли він цього дня близько 19 години із ОСОБА_10 на автомобілі «Мерседес» приїхали на залізничну станцію «Тараща» там перебували працівники міліції та ОСОБА_6, трактор якого стояв неподалік залізничної колії. Він до трактора взагалі не підходив. З працівниками міліції розмовляв ОСОБА_10. Згодом після зясування обставин, щодо законності вказаного демонтажу всі розїхались, оскільки настала темрява. При цьому його ОСОБА_10 в черговий раз запевнив в законності даних робіт. ОСОБА_2 того дня він взагалі не бачив і під час вказаних подій його на станції Тараща взагалі не було.

Приблизно через два місяці після цього ОСОБА_10 попросив його зустріти близько 3-ої години ранку біля повороту на с. Салиху Таращанського району вантажний автомобіль та провести його до залізничної станції «Тараща». При цьому, на прохання ОСОБА_10, оскільки останній не мав печатки, він, як директор ТзОВ «Азот Плюс», мав укласти договір про купівлю-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів чисто з формальною метою, на випадок зупинки даного автомобіля працівниками ДАІ. Зустрівши разом із ОСОБА_2 (перед цим ним залученим) цей автомобіль, та, уклавши договір, вони приїхали до вказаної станції, щоб там чекати ОСОБА_10. По приїзду на станцію він зателефонував до ОСОБА_10, який в свою чергу попросив його передати водієві, щоб той починав погрузку. Водій за допомогою маніпулятора вкинув у кузов автомобіля дві рейки. Ні він, ні ОСОБА_2 ніяких дій щодо демонтажу та завантаження вказаних рейок в автомобіль не вчиняли, а під час погрузки перебували біля автомобіля, де їх і затримали працівники міліції.

Також показав, що він не мав умислу на викрадення майна ПАТ «Укрзалізниці» і також не пропонував його викрасти ОСОБА_2 та іншим особам, оскільки не мав уяви про протиправність дій ОСОБА_10, оскільки був переконаний ним у законності їх дій. Прохання ОСОБА_10 він виконував не маючи на меті отримати яку-небудь винагороду, а тому що протягом тривалого часу з ним товаришував.

Цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю і показав суду, що у вечірній час 20 травня 2015 року за пропозицією ОСОБА_10 він та ОСОБА_3 поїхали відпочити в м. Таращу. За пропозицією ОСОБА_10 вони заїхали на території залізничної станції «Тараща», оскільки, як пояснив він їм під час руху, там у нього працювали наймані ним робітники. Він та ОСОБА_2 із автомобіля не виходили, до рейок не підходили, ніякої участі в роботах по демонтажу залізничної колії не брали. Він бачив, що неподалік від того місця, де зупинив автомобіль ОСОБА_10, який виходив з автомобіля, перебували якісь люди, проте що саме вони там робили він не бачив, оскільки було темно. Згодом появилися працівники міліції та затримали їх для дачі пояснень. Він чув, як ОСОБА_10 пояснював працівникам Таращанського РВ, що роботи по демонтажу залізничних колій проводяться на законних підставах, що у нього на ці роботи є відповідний договір. Після цього, вже коли близько 6-ї чи 7-ї години приїхали працівники ЛВ міліції на станції Миронівка, то вони їздили з ними у лінійний відділ в м. Миронівку, де ОСОБА_10 показав працівникам міліції договір на демонтаж залізничної колії і їх відпустили. Він особисто бачив вказаний договір, якого йому та ОСОБА_3 в автомобілі показував ОСОБА_10, але не дуже вникав у його зміст, смутно памятає, що ніби то його (ОСОБА_10Ю.) винайняла чи Укрзалізниця, чи якась інша фірма на демонтаж залізничної колії. В звязку з цим він впевнився в тому, що ОСОБА_10 діє в правовому полі.

Крім цього, показав суду, що 22.05.2015 року він на залізничній станції «Тараща» не перебував, а знаходився вдома, в смт. Рокитне.

Крім цього, показав суду, що увечері близько 21 години дня, що передував дню 23 липня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_10, який попросив його разом із ОСОБА_3 о 3 годині ночі зустріти вантажний автомобіль та провести його до залізничної станції «Тараща». Близько 2 год. 30 хв. ночі за ним заїхав на автомобілі під керуванням іншої особи ОСОБА_3 і вони поїхали до повороту на с. Салиху Таращанського району із автодороги, що веде з м. Біла Церква до м. Тараща, де вони зустріли вантажний автомобіль-маніпулятор та пересіли в нього. По приїзду на станцію ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_10, який в свою чергу попросив його передати водієві, щоб той починав погрузку. В цей час він вийшов з автомобіля і відійшов від нього приблизно на відстань 40 метрів, де його близько 04 години затримали працівники міліції. Вмісту кузову даного автомобіля він не бачив, роботи по демонтажу рейок в цей час не проводилось на місці події. До того ж, на залізничному полотні не помічав рейок.

Крім того показав, що таку пізню годину ОСОБА_10Ю обґрунтовував тим, що йому необхідно було вкластися в строки. Його не насторожила попередня історія із законністю демонтажу залізничної колії, оскільки їх відпустили з міліції і він був впевнений в тому, що дії ОСОБА_10 щодо демонтажу залізничної колії були правомірні, оскільки знав про наявність у останнього договору на проведення таких робіт. Він не мав умислу на викрадення майна ПАТ «Укрзалізниці» і також йому не пропонував його викрасти ОСОБА_3П, оскільки не мав уяви про протиправність дій ОСОБА_10, оскільки був переконаний ним у законності їх дій, а також він не мав ніякої вигоди від цього.

Цивільний позов не визнав в повному обсязі.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5)обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_11 проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», повязаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обовязки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обовязок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра обвинуваченому не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначене є однією з загальних засад кримінального провадження, є презумпцією невинуватості та закріплено у ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України.

На обгрунтування винуватості ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм трьох незакінчених замахів на злочини, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України сторона обвинувачення послалась на наступні докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

- показання представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_1, про те, що злочинними діями обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдано публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» шкоди на суму 735985 грн. 77 коп., яку просить позивач стягнути з них на його користь солідарно. При цьому, зазначив представник потерпілого, що слід врахувати вартість повернених потерпілому матеріалів, що були пошкоджені при крадіжці на залізничній станції «Тараща, а також зазначив, що розмір збитків визначався, виходячи з балансової вартості верхньої будови колії станції Тараща, також із розрахунком затрат на її відновлення, наказу щодо демонтажу верхньої будови колії станції Тараща керівництвом ПАТ «Українська залізниця» не видавалося.

- показання свідка ОСОБА_12, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015 за повідомленням чергового чергової частини міліції про демонтаж невідомими особами залізничної колії на залізничній станції «Тараща», він виїхав на місце події, де вже знаходились працівники міліції ДІМ ОСОБА_13 та водій ОСОБА_14. На місці події він чув звук різака по металу, а також знаходились пять осіб серед яких і присутні в залі судового засідання обвинувачені, які сиділи в автомобілі «Мерседес», який стояв на відстані 100-150 метрів від того місця, де відбувався демонтаж залізничної колії, а трохи ближче до залізничного насипу стояв автомобіль «Форд» типу «пікап» білого кольору. Вони змусили осіб, які перебували в автомобілі «Мерседес», як потім виявилося ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вийти з автомобіля. Потім до них підійшов ОСОБА_10, який своєю поведінкою дав зрозуміти, що він тут головний і керує цими роботами, на виконання яких у нього є договора і з метою цього він найняв робітників. Після приїзду інших працівників міліції, а саме оперуповноважених кримінального розшуку ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та експерта-криміналіста ОСОБА_18 він почав складати протокол огляду місця події в ході якого ним було вилучено балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів (цвяходіри), 4 шматки відрізаних рейок, з яких два довжиною по 1,5 метра, один 1,3 метра, один 1метр. Яким чином були ідентифіковані вказані речі він памятає. Чому не підписаний протокол огляду місця події експертом-криміналістом ОСОБА_18 з участю якого проводився даний огляд та чому у вказаному протоколі не зазначено характеристики всіх технічних засобів фіксації та носіїв інформації, зокрема засобів вимірювання довжини рейок, тощо, він пояснити не може. Також пояснив, що фототаблиці до вказаного протоколу виготовлялися пізніше, а тому по цій причині не були підписані усіма учасниками вказаної слідчої дії.

- показання свідка ОСОБА_19, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 22.05.2015 він та два інших працівники міліції ОСОБА_17 та ОСОБА_20 близько четвертої години дня, проїжджаючи повз залізничну станцію «Тараща», помітили там транспортні засоби: автомобіль «Форд» білого кольору і трактор, а також людей в жилетах помаранчевого кольору. Коли вони підійшли до них, то їм водій трактора ОСОБА_6 повідомив про виконання ним робіт на замовлення ОСОБА_3 на підставі договору, який невдовзі підїхав до місця події на бежевому автомобілі марки «Мерседес» разом з ОСОБА_10, проте документів на демонтаж залізниці вони не надали, а останній погрожував втручанням прокуратури, мотивуючи тим, що у нього на демонтаж залізничної колії є відповідний договір з Укрзалізницею. У звязку з цим ОСОБА_17 зателефонував до Миронівського лінійного відділу з відповідним повідомленням та після їх приїзду вони залишили місце події. Також зазначив, що ОСОБА_2 він на місці події не бачив.

- показання свідка ОСОБА_21, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015 він перебував на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи даного райвідділу міліції в складі слідчого Нагорного О.В. та дільничого інспектора міліції ОСОБА_13П та водія ОСОБА_14. Близько 3-ої години ночі зателефонував черговий Таращанського РВ і повідомив, що на залізничній станції «Тараща» невідомі особи вирізають залізничну колію. Прибувши на місце події, вони почули характерні звуки демонтажу залізничної колії та помітили автомобілі марки «Мерседес» та інший марки «Форд» типу «пікап» білого кольору. В подальшому він відбирав письмові пояснення у ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (особи яких встановив з їх слів). Спочатку вони ухилялись від пояснень, а згодом пояснили, що приїхали відпочивати з дівчатами.

Потім ОСОБА_3 повідомив, що приїхали за рейками на перекриття гаража, а ОСОБА_10 допомагав йому. Бачив він приблизно пять кусків порізаних рейок довжиною до 1,5 метра кожен. Безпосередньо він не бачив, щоб ОСОБА_3 чи ОСОБА_10 виконували будь-які роботи по демонтажу рейок. Також ОСОБА_10 пояснював, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10.

- показаннями свідка ОСОБА_13, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015 біля першої години ночі від чергового Таращанського РВ надійшла інформація про те, що на залізничній станції «Тараща», невідомі особи вирізають залізничну колію. Прибувши на місце події, він, слідчий Нагорний О.В. та Франчук В.В., почули там характерні звуки, спалахи світла, звуки роботи газового різака та розмови людей. Потім четверо з цих людей - хлопців посідали в салон автомобіля «Мерседес» з наміром відїжджати, але в цей час втрутились працівники міліції, які перешкодили цьому. Також пояснив, що поруч знаходився їх автомобіль пікап «Форд» білого кольору завантажений рейками 5 штук довжиною 1 метр, на вагонетці також лежали рейки приблизно 7 штук довжиною по 1,5 метра. ОСОБА_10 повідомив, що вони демонтують залізничну колію на підставі договору, але відповідних документів не предявив. Також ОСОБА_10 погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому демонтувати залізницю, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10.

- показаннями свідка ОСОБА_15, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015 в 03 години він з двома іншими працівниками міліції ОСОБА_17 та ОСОБА_20 за повідомленням чергового Таращанського РВ приїхали на залізничну станцію «Тараща», на місці події була слідчо-оперативна група, особи, які представились ОСОБА_3 та ОСОБА_10, а також поруч були автомобілі марки «Мерседес» та пікап «Форд» білого кольору. ОСОБА_10 пояснював, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10.

- показання свідка ОСОБА_17, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що в травні 2015 року вночі від чергового Таращанського РВ надійшло повідомлення про те, що на залізничній станції «Тараща» невідомі особи вирізають залізничну колію. Коли приблизно о 03 годині він з двома іншими працівниками міліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 приїхали на залізничну станцію «Тараща», то на місці події була слідчо-оперативна група, а також він побачив неподалік від залізничної станції «Тараща» два автомобілі, один марки «Мерседес» та другий - пікап білого кольору, в якому перебував невідомий чоловік. Двоє, що були поруч представились ОСОБА_3 та ОСОБА_10. ОСОБА_10 пояснював, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують, вказуючи що у нього є договір, і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10.

Крім того, 22.05.2015 він та два інших працівники міліції ОСОБА_16 і ОСОБА_19 близько четвертої години дня, проїжджаючи повз залізничну станцію «Тараща», помітили там транспортні засоби: автомобіль «Форд» білого кольору і колісний трактор, а також людей в жилетах помаранчевого кольору. Коли вони підійшли до них, то їм водій трактора ОСОБА_6 повідомив про виконання ним робіт на замовлення ОСОБА_3 на підставі договору, який невдовзі підїхав до місця події на бежевому автомобілі марки «Мерседес» разом з ОСОБА_10, проте документів на демонтаж залізниці вони не надали, а останній погрожував втручанням прокуратури, мотивуючи тим, що у нього на демонтаж залізничної колії є відповідний договір з Укрзалізницею. У звязку з цим він зателефонував до Миронівського лінійного відділу з відповідним повідомленням та після їх приїзду вони залишили місце події. Також зазначив, що ОСОБА_2 він на місці події не бачив.

- показання свідка ОСОБА_6, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що йому зателефонував ОСОБА_10 і запропонував виконати певні роботи трактором за договором. В подальшому ОСОБА_10 та ОСОБА_3 22.05.2015 року близько 13 години приїхали на автомобілі «Мерседес» до нього додому, після чого між ТзОВ «АзотПлюс» в особі його директора ОСОБА_3 і між ним було укладено договір оренди трактора. Відразу ОСОБА_10 дав йому 1000 гривень чи картку на якій були кошти на вказану суму для заправки трактора дизпаливом, і за його вказівкою він поїхав в район памятного знака Гонгадзе, куди він приїхав близько 16 години та зателефонував ОСОБА_10, який виїхав йому назустріч власним автомобілем та провів його до станції. Приїхавши на залізничну станцію «Тараща» він трактором смикнув дві рейки залізничної колії, які зачіплювали ОСОБА_3 і ОСОБА_10 Рейки були відкручені від шпал. Там же перебували якісь люди та автомобіль марки «Форд» білого кольору. Потім приїхали працівники міліції, яких ОСОБА_10 запевняв, що все нормально, оскільки у нього є відповідні договори на проведення вказаних робіт. З усього побаченого він зрозумів, що ОСОБА_10 там є головною особою. ОСОБА_2 там не було і в той день він його не бачив, а тому будь-яких вказівок він йому давати на місці події не міг.

- показання свідка ОСОБА_22, який показав суду, що йому зателефонував ОСОБА_3 і попросив його допомоги в наданні транспортних послуг. Погодившись, він відвіз на власному автомобілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 із автозаправки в смт. Рокитне до автодороги, що веде з м. Біла Церква до м. Тараща до поворота на с. Салиха Таращанського району, де вони у його автомобілі дочекалися приїзду вантажного автомобіля (фуру) та пересіли в неї і поїхали в сторону м. Таращі, а він поїхав назад у смт. Рокитне. Це було після півночі в одну із ночей в липні 2015 року, точної дати він не памятає.

- показання свідка ОСОБА_14, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015, перебуваючи на добовому чергуванні, йому повідомили, що невідомі особи вирізали рейки на залізничній станції Тараща біля памятного знака Гонгадзе. Прибувши на місце події, він побачив, що стояли два автомобілі: пікап та «Мерседес», а також бачив силуети 5-ти людей, один з яких працював газовим різаком, а в автомобілі «Мерседес» сиділо 2 чи 3 чоловіка, яких вони попросили вийти із автомобіля. Також біля автомобіля типу пікап, а також у вказаному автомобілі він бачив порізані рейки. Із осіб, які були на місці пригоди він памятає, що один назвав прізвище ОСОБА_10 і саме ця особа пояснювала, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують, вказуючи що у нього є договір, і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10.

показання свідка ОСОБА_16, працівника Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 20.05.2015 близько 02-ої години ночі він був викликаний з приводу вирізання рейок колії залізничної станції «Тараща». На місце події прибули працівники міліції: він, ОСОБА_17 та ОСОБА_15, де вже була слідчо-оперативна група, а також він побачив неподалік від залізничної станції «Тараща» два автомобілі, один марки «Мерседес» та другий - пікап білого кольору. Також він памятає що там був ОСОБА_10 і разом з ним троє чи четверо осіб, які перебували біля автомобіля. ОСОБА_10 пояснював, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують, вказуючи що у нього є договір, і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в звязку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_10. Неподалік пікапа білого кольору він бачив демонтовані рейки приблизно довжиною 2-2,5 метра, в якій кількості не памятає.

Крім того, 22.05.2015 він разом із іншими працівниками міліції ОСОБА_17 та ОСОБА_19 прибули на залізничну станцію «Тараща», де помітили людей в оранжевих куртках, які втікали, а також автомобілі марки «Мерседес» і «Форд». Також там стояв колісний трактор синього кольору марки МТЗ чи ЮМЗ без причіпу, яким в їхній присутності ніякі роботи не проводились. Вони викликали працівників Миронівського лінійного відділу міліції, приїзду яких вони чекали мінімум 2 години. ОСОБА_10, який був присутній при цьому повідомив, що вони демонтують залізничну колію відповідно до договору. Був присутнім також водій трактора, а щодо інших осіб, то хто саме там перебував він не памятає, можливо там також і був ОСОБА_3.

- показання свідка ОСОБА_8, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що 22 липня 2015 року йому директор ОСОБА_7 власник вантажного автомобіля марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК дав номер телефона і сказав вночі їхати з м. Києва в напрямку м. Тараща, де його повинні були зустріти біля повороту на районний центр Рокитне. По дорозі підсіли двоє чоловіків, які показали куди йому їхати, та які приїхали разом з ним, як потім він дізнався на залізничну станцію Тараща, де хтось із тих чоловіків, після проставлення підписів та печатки у документах, які йому дали на фірмі перед виїздом, здається, що то був договір, сказав щоб він приступав до погрузки. За допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак AI 6202 ЕК, він завантажив на кузов цього ж транспортного засобу дві залізничні рейки довжину яких не памятає, можливо 5-6 метрів. В цей час чоловіки, які з ним приїхали стояли в стороні, неподалік автомобіля і ніякої участі у погрузці не брали. Крім них на місці події більше нікого не було. Раптом зявилися працівники міліції і затримали їх. Вказаних вище чоловіків він не запамятав та впізнати не може. Також пояснив, що йому під час руху з м. Києва до м. Тараща 2-3 рази на його мобільний телефон телефонував ОСОБА_10, який говорив на який час йому потрібно приїхати на місце призначення та де його повинні зустріти.

- показання свідка ОСОБА_23, допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що двічі в травні 2015 року, один раз вночі, а другий раз через пару днів в денний час він на прохання ОСОБА_10 приїжджав на автомобілі «Форд» білого кольору типу «пікап» до залізничної станції Тараща для виконання певної роботи, яка мала бути ним обумовлена пізніше, і на виконання якої, як пояснював ОСОБА_10, у нього був відповідний договір проте, вони нічого не встигли зробити, оскільки обидва рази приїздили працівники міліції.

Протоколом огляду місця події та ілюстративною таблицею до нього від 20.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_2, автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_3, вигляд переїзду, рейок, шпал, газового різака, газового балона, рейок та балона, балонів, лома, шланга та рейок, техніки, в ході якого було вилучено балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів (цвяходіри), 4 шматки відрізаних рейок, з яких два довжиною по 1,5 метра, один 1,3 метра, один 1метр (т.1 а.с.110-127).

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 20.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення відрізаної колії на залізничній станції «Тараща», слідів демонтажу, розібраних та повністю розібраних колій на залізничній станції «Тараща», розрізаних колій, демонтажу деталей ВБК, розрізу ВБК, розібраного стрілочного переводу, рейси демонтованої, яка знаходиться біля колії, розрізаного стрілочного переводу, ключа, який був в траві біля автомобіля та рейок, робочої одежі, яка була в автомобілі, номерного знака на автомобілі, саморобного візка з деталями ВБК та кисневими балонами, візка на 12-ти стрілочному переводі, вид деталей ВБК в мішку (т. 1 а.с.128-137).

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 22.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення виду трактора МТЗ-80 спереду та ззаду, номерного знака трактору, номера на моторі, інструменту, який знаходився в автомобілі Форд, номерного знаку автомобіля Форд, номера кузова автомобіля Форд, таблички біля мотору автомобіля Форд, автомобіля Мерседес, номерного знака на автомобілі Мерседес, жилетки схожу на залізничну, яка була в салоні автомобіля Мерседес; пасажира, який знаходився в автомобілі Мерседес; робочого одягу та речей, які були в багажнику автомобіля Мерседес; відтягнутої рейки довжиною 12,5 м; слідів залишених трактором; демонтованої колії; слідів перетягування ВБК та рейси; мішка з деталями ВБК; демонтованої колії; місця, де демонтовано колію довжиною 12,5 м; демонтажу ВБК; піднятої колії; рейки, яка піднята та частково демонтована; вид деталей ВБК в мішку; частини ланцюга серед колій; слідів демонтажу колії газозварювальним пристроєм; демонтованої колії на залізничній станції «Тараща»; приміщення будівлі залізничної станції «Тараща» . (т.1 а.с.153-162).

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані стан ділянки залізничної колії тупикової розташованої на залізничній станції «Тараща» та в ході якого було вилучено шість мішків з деталями верхньої будови колії (болтами та підкладками) дві рейки Р-65 довжиною 12,5 м (т.1 а.с.166-173).

Копією договору № 07-15 від 01 травня 2015 року оренди трактора, укладеного між ОСОБА_6. та ТзОВ «АзотПлюс» (т.1 а.с.176-177).

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані вигляд трактора МТЗ-80 д.н.з. 02407АІ належного ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 178-183).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року з фотоілюстрацією до нього, в якому зафіксовані обставини вчинення злочину 22.05.2015 року (т.1 а.с. 208-215).

Протоколами огляду місця події та план-схемою та ілюстраційною таблицею до них від 23.07.2015 року, в яких зафіксовано виявлений на залізничній станції «Тараща» вантажний автомобіль НОМЕР_4 з маніпулятором та з причіпом CODER 53384D д.н.з. НОМЕР_5, в якому міститься дві рейки марки Р-65 довжиною 8 метрів кожна, які вилучені до ЛВ ст.. Фастів (т.1 а.с. 221-238).

Протоколами затримання обвинувачених на місці вчинення злочинів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 15-19, 45-49).

Інших доказів на обґрунтування винуватості обвинувачених прокурором не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, давши їм оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що в діяннях обвинувачених є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України по всіх трьох епізодах.

Зазначені докази суд вважає неналежними, недопустимими та недостовірними у їх сукупності, а тому не приймає їх до уваги з таких підстав.

Так, щодо показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_19Я, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_14 ОСОБА_16, ОСОБА_8 та ОСОБА_23, то показаннями вказаних свідків стверджуються факти здійснення демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, яке відбувалося 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року відповідно, а також перебування під час виконання вказаного демонтажу на вказаному місці події обвинуваченого ОСОБА_3 саме 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року, та обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно 20.05.2015 року та 23.07.2015 року. Однак саме перебування вказаних осіб на місці злочину не вказує на те, що саме вони здійснювали роботи по демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща саме з метою викрадення майна публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час допиту в суді поряд із іншим дали показання про те, що вони не мали умислу на викрадення майна ПАТ «Укрзалізниця» і також не пропонували його викрасти іншим особам, оскільки вважали, що ОСОБА_10 переконав їх, що роботи по демонтажу залізничних колій проводяться на законних підставах, що у нього на ці роботи є відповідний договір, якого 20.05.2015 року він показував їм та працівникам ЛВ міліції на ст. Миронівка, тобто вони не мали уяви про протиправність дій ОСОБА_10, оскільки були переконані ним у законності їх дій, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_19Я, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_6, та ОСОБА_16, які в тій чи іншій інтерпретації підтвердили той факт, що ОСОБА_10 пояснював їм (працівникам міліції) що у нього на демонтаж залізничної колії є відповідний договір з Укрзалізницею, а докази, які б спростовували ці пояснення, відсутні.

В ході судового розгляду справи захистом обвинувачених було заявлено клопотання про визнання недопустимими доказом протоколу огляду місця події, складеного 20.05.2015 року старшим слідчим Таращанського РВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_12 (т.1 а.с.110-127).

За змістом протоколу огляду місця події, складеного слідчим 20.05.2015 року, оглянуто ділянку залізничних колій загальною довжиною 60 метрів, яка проходить між лісом та знаходиться поблизу залізничної станції Тараща, що на 7-му кілометрі в адміністративних межах с. Чернин Таращанського району Київської області.

Ч. 3 ст. 104 КПК України передбачено, що протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Вказаної норми закону при складання протоколу огляду слідчим дотримано не було. Зокрема, у протоколі зазначено, що особам, які беруть в ньому участь, розяснено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, але характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, не наведено. В даному протоколі слідчий зазначив, що під час складання протоколу огляду місця події був використаний технічний засіб фіксації - цифровий фотоапарат «Nikon». Слідчий в протоколі зазначає ширину, висоту та довжину рейс, хоч в протоколі при використанні технічних засобів фіксації зазначено тільки фотоапарат. Також в самому протоколі слідчий зазначає, що в ході огляду проведено фотографування, проте ним при проведенні фотографування не ідентифіковано речі, а саме, не ідентифіковано рейки, колії, болти, гайки, балони, різак тощо. Відповідно до ч. 5 ст. 104 КПК України протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії, проте зазначивши в протоколі, що огляд місця події здійснюється за участю спеціаліста ОСОБА_18, в даному протоколі відсутній підпис вказаного спеціаліста.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або виготовленні таких додатків.

Слідчим було складено ілюстративну таблицю до протоколу огляду місця події від 20.05.2015 р., яка складається із 6 аркушів паперу. Дана таблиця є додатком до даного протоколу, в самому протоколі не зазначено, що є дана ілюстративна таблиця. Крім того, даний додаток не підписаний жодним учасником огляду місця події, тобто відсутні підписи слідчого, понятих, спеціаліста.

Частиною 2 статті 106 КПК України встановлено, що до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Під час огляду місця події було вилучено балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів (цвяходіри), 4 шматки відрізаних рейок, з яких два довжиною по 1,5 метра, один 1,3 метра, один 1метр, однак слідчий не провів упакування та ідентифікацію вказаних речей.

Стаття 86 КПК України встановлює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Таким чином, вказаний протокол огляду місця події від 20.05.2015 року не має доказового значення оскільки в ньому не засвідчено факти і обставини, що підлягають доказуванню. Тобто це не дає можливість суду перевірити і відслідкувати етапи формування фактичної основи доказів і бути переконаним у їх дійсності, в звязку з чим дане клопотання про визнання недопустимими доказом протоколу огляду місця події, складеного 20.05.2015 року старшим слідчим Таращанського РВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_12 підлягає задоволенню.

Щодо інших документів, які були досліджені в ході судового розгляду справи, зокрема протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 20.05.2015 року, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 22.05.2015 року, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, копії договору № 07-15 від 01 травня 2015 року оренди трактора, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані вигляд трактора МТЗ-80 д.н.з. 02407АІ належного ОСОБА_6, протоколу проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року з фотоілюстрацією до нього, протоколу огляду місця події та план-схемою та ілюстраційною таблицею до них від 23.07.2015 року, протоколами затримання обвинувачених на місці вчинення злочинів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, то вказаними доказами також підтверджуються факти здійснення демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, яке відбувалося 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року відповідно, однак вони не містять обставин, які стверджували б про наявність прямого умислу у обвинувачених на крадіжку майна, що належить ПАТ «Укрзалізниця».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі; замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Частина 2 статті 185 КК України передбачає відповідальність за крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Обєктивна сторона злочину проти власності полягає у викраденні.

Для наявності субєктивної сторони таємного викрадення чужого майна має бути встановлено, що особа діяла з прямим умислом, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду. Обовязковою ознакою крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому, або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує право фізичної або юридичної особи на власність та полягає у протиправному безоплатному вилученні чужого майна і оберненні його на користь винної особи, що завдає шкоди власникові.

При цьому під безоплатністю розуміється вилучення майна на користь винного без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею.

Таким чином, із субєктивної сторони таємне викрадення чужого майна полягає в наявності лише прямого умислу, де винна особа усвідомлює, що протиправно безоплатному вилучає чуже майна і обертає його на свою користь, чим завдає шкоди власникові.

Оскільки за поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3 він не мав умислу на викрадення майна, оскільки вважав, що дії ОСОБА_10 щодо демонтажу залізничної колії були правомірні, оскільки знав про наявність у останнього договору на проведення таких робіт, в звязку з чим не мав уяви про протиправність дій ОСОБА_10, оскільки був переконаний ним у законності їх дій, а ОСОБА_2, крім відсутності умислу, взагалі не вчиняв будь-яких дій щодо демонтажу залізничної колії 22.05.2015 року, оскільки перебував того дня за місцем свого проживання в смт. Рокитне, що підтверджується показаннями свідків, а докази, які б спростовували ці пояснення, відсутні, суд вважає що в діях обвинувачених відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України по всіх трьох епізодах.

У відповідності з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобовязаний звернутись до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

В порушення вказаних процесуальних норм стороною обвинувачення не доведено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стороною обвинувачення на підтвердження вартості демонтованих залізничних рейок надані довідки про розміри заподіяних матеріальних збитків (т. 1 а.с. 107, 206, т. 2 а.с. 10), які не є документами, визначеними у ст. 99 КПК України, оскільки у них відсутні обовязкові реквізити для документів, а саме дати їх видання. Тому такі довідки не являються допустимими доказами, а відповідно не доведена вартість викраденого, що за викладених обставин також унеможливлює кваліфікувати дії обвинувачених як кримінальне правопорушення, а клопотання щодо доручення проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків сторонами кримінального провадження або потерпілого, зокрема і стороною обвинувачення, за ухвалою суду в ході судового розгляду даної справи не заявлялось.

Отже достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за скоєння ними трьох незакінчений замахів на злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, суду не надано, а надані докази, як вважає суд, є недостатніми для визнання їх винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдовувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання обвинувачених.

Виходячи з того, що відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду, цивільний позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, суд вважає за необхідне залишити без розгляду.

Долю речових доказів по справі вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 17, 84-86, 89, 91, 92, 94, 100, 129, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у предявлених обвинуваченнях, а саме: у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та виправдати його в звязку з недоведеністю, що в його діянні є склад даних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у предявлених обвинуваченнях, а саме: у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та виправдати його в звязку з недоведеністю, що в його діянні є склад даних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.

Речові докази:

- залізничну вагонетку, балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів, які знаходяться на зберіганні у Фастівської дистанції колії ПЧ4 знищити;

- чотири шматки залізничних рейок довжиною близько 1,5 метра, шість мішків з деталями верхньої будови колії, дві залізничні рейки довжиною близько 12,5 метра, дві залізничні рейки Р-65 в зборі з підкладками і болтами, які знаходяться на зберіганні у Фастівської дистанції колії ПЧ4 - залишити їй;

- автомобіль марки «Форд» з д.н.з. НОМЕР_2 який передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_23 - залишити йому;

- трактор марки МТЗ-80 з д.н.з. НОМЕР_6, який передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_6 - залишити йому;

- вантажний автомобіль НОМЕР_7 - передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_7 - залишити йому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ: ______