Ухвала суду № 67012224, 06.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/162/17 Головуючий у І інстанції Ковалевська Л.М.Провадження № 11-сс/780/319/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 06.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Авраменка М.Г.

суддів: Гайдай Р.М., Орла А.І.,

при секретарі - Загорулько О.В.

за участю:

прокурора Коваль Л.М.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2017 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 мінімальних заробітних плат в сумі 32000 грн. до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім.41, м. Фастів, Київська область, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12015110310000501 від 24.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник начальника СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, якому повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №12015110310000501, яке відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.191, с.1 ст.366-1, ч.2 ст.367 КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він, перебуваючи на посаді лісничого ДП «Фастівське лісове господарство» очолював підлеглий йому колектив лісництва, виконував обовязки по управлінню та розпорядженню державним майном, тобто, будучи наділеним адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обовязками, на протязі часу з 03.03.2014 по 2015 рік, займався привласненням та розтратою чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КПК України.

Слідчий суддя відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про відсутність існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, однак звернув увагу на положення ст. 178 КПК України. Слідчий суддя, встановивши, що ОСОБА_2 є особою раніше не судимою, має постійне місце роботи, одружений зі сталими соціальними звязками, має постійне місце проживання, обрав запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Вказане рішення суд мотивував тим, що, оскільки кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії службових злочинів та в подальшому, у разі визнання його винуватим може бути визначено матеріальні збитки, є необхідним застосування застави в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Не погодившись із вказаним рішенням, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді.

В обґрунтування скарги зазначає, що на підтвердження відсутності порушень у діяльності ОСОБА_2, слідчому для долучення до матеріалів провадження було надано копію акту позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Фастівське лісове господарство» за період з 01.01.2017 по 01.09.2016 №10-30/230 від 02.12.2016 з висновками про відсутність жодних порушень в діях ОСОБА_4

Крім того, захисник зазначає, що 17.04.2017 слідчий звернувся до заступника прокурора Київської області із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадження до 5 місяців, тобто, до 20.06.2017.

Апелянт зазначає, що скаржився прокурору Київської області на безпідставне притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та отримав відповідь, що ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за внутрішнім переконанням слідчого, прокурора, та у разі незгоди з таким рішенням його можна оскаржити.

На думку захисника, клопотання, подане до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містить суперечності та ознаки упередженості,зокрема, докази на підтвердження обставин, на підставі яких висунуто підозру за ч. 2 ст. 191 КК України не були надані суду при обранні запобіжного заходу, що вказує на їх відсутність. Крім того, стороні захисту на час розгляду клопотання не було відомо про підозру у інших злочинах, вказаних у клопотанні.

Апелянт звертає увагу на відсутність у клопотанні даних, що свідчать про існування ризиків, які виправдовують застосування найбільш суворого з запобіжних заходів щодо раніше не судимого ОСОБА_2 Матеріали провадження щодо підозрюваного вказують на те, що він позитивно характеризується, має гарну репутацію та міцні соціальні звязки.

Захисник зазначає про неможливість існування ризиків того, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки обшук за його місцем роботи та по іншим адресам вже проведено, у звязку із чим, він не має можливості вплинути на речові докази.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії, слідчий суддя вказаної норми не дотримався.

Підставою для застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 підозрюється у привласнені та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На думку колегії, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки матеріли провадження не містять доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні, зокрема: про наявність у підозрюваного намірів переховуватись від органів досудового розслідування або суду; про можливість у ОСОБА_2 реальних шансів знищити або сховати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; а також про можливість чи наявність у підозрюваного спроби незаконно впливати на свідка.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Санкцією ч. 2 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до пяти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи викладене, колегія судді приходить до переконання про відсутність законних підстав для звернення слідчого до суду із клопотанням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, які б вказували на невиконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обовязків та які б виправдовували мету застосування запобіжного заходу. Натомість, колегією суддів встановлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.2 ст.191 КК України завершено 24 травня 2017 року. Протягом досудового розслідування підозрюваний не змінював місце проживання, місце роботи, а також не ухилявся від органів розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_2 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки: дружину та двох доньок, а також позитивно характеризується за місцем роботи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скарги захисника задовольнити, а ухвала слідчого судді про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави скасувати.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2017 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 мінімальних заробітних плат в сумі 32000 грн. до ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні №12015110310000501 від 24.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника СВ Фастівського ВП Васильківського відділу НП ГУ в Київській області в кримінальному провадженні №12015110310000501 від 24.03.2015 щодо ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: