Рішення № 67011282, 29.05.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9010/16-ц

Провадження № 2/359/437/2017

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Айрапетян Л.А., Поліщук А.О., Пугач Д.О.,

за участю ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, представника третьої особи Павленко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Бориспільської міської ради Київської області, орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, -

в с т а н о в и в :

24.09.2015 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини та стягнення коштів на утримання дитини (а.с.4-6).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2015 року даний позов було залишено без руху та позивачу було надано строк для усунення недоліків (а.с.15).

На виконання вище вказаної ухвали позивач 06.11.2015 року подала до суду заяву про усунення недоліків разом з новою позовною заявою з двома вимогами - про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини (а.с.21-23).

За результатами розгляду даної позовної заяви, 22.12.2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнив у повному обсязі (а.с.51).

26.04.2016 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення (а.с.60).

Вказана заява ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2016 року була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст.229 ЦПК України, а також за її подання не було сплачено судовий збір (а.с.62).

30.05.2016 року відповідач усунув недоліки, зазначені у даній ухвалі (а.с.65).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2016 року було задоволено заяву відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2015 року скасовано, та призначено справу до розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 27.12.2016 року № 524 здійснено повторний автоматизований розподіл даного цивільної справи, зважаючи на те, що відповідно до рішення Вищої ради юстиції № 3286/0/15-16 від 19.12.2016 року суддю Саган В.М. звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Вознюка С.М.

Так, в позовній заяві позивач зазначила, що 25 червня 2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Через складні сімейні стосунки шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2014 року.

Незважаючи на розірвання шлюбу, вони з відповідачем продовжували проживати разом, намагаючись зберегти сім'ю заради виховання сина. Проте, ці спроби не дали результату, оскільки відповідач виявляв надмірну агресію по відношенню до неї, ображав її нецензурною лайкою, застосовував фізичну силу, пред'являв надумані претензії.

Відповідач не приймає участі в утриманні сина, не виділяє кошти ні на його харчування, ні на лікуванні, ні на навчання.

У позивача є ще одна дитина на утриманні, її заробітної плати в достатній мірі не вистачає на утримання двох дітей, додаткових доходів у неї немає. Натомість, відповідач є приватним підприємцем, має успішний бізнес у сфері громадського харчування, а також, відповідач працює у компанії «Аеросвіт».

З червня 2015 року відповідач не проживає з позивачем, сину увагу не приділяє та вихованням його не займається. Під час своїх візитів відповідач влаштовує скандали, часто у присутності дитини. Погрожує відібрати в неї сина, оскільки, під час розірвання шлюбу не було вирішено питання про визначення місця проживання дитини, однак така необхідність виникла на даний час.

Позивач, як мати, усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про сина, створення для нього належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я, духовного та розумового розвитку, та вважає за необхідне визначити його місце проживання разом з нею. Позивач буде усіляко підтримувати зв'язок батька із сином, не буде заперечувати проти їх спілкування.

З огляду на вказане позивач просить суд визначити місце проживання дитини з нею, та стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень на утримання сина ОСОБА_6

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_7 подала заяву про збільшення позовних вимог в частині розміру аліментів, та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача на утримання сина аліменти в розмірі 5000 гривень.

В свою чергу, 07.12.2016 року представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, яка була прийнята судом для спільного з первісним позовом розгляду.

В зустрічній позовній заяві представник відповідача за первісним позовом просила визначити місце проживання дитини з батьком - ОСОБА_5. При цьому зазначила, що відповідач працює на роботі, яка передбачає нічні зміни. Коли вона проживала з батьками ОСОБА_5, і виходила на роботу в нічні зміни, то він не турбувався за сина, адже він був під його наглядом та наглядом його бабусі, матері ОСОБА_5 Батько дитини має власний бізнес, свій робочий день планує сам, може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина. Таким чином, проживання сина разом з батьком відповідає його інтересам.

Під час розгляду справи, позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримувала та заперечувала проти зустрічного позову.

Представник позивача за первісним позовом збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просили суд їх задовольнити та визначити місце проживання дитини з батьком, у зв'язку з чим в задоволенні первісного позову відмовити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явився. 26.05.2017 року через канцелярію суду надійшла заява від Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про долучення до матеріалів справи висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини та прийняття рішення в інтересах малолітньої дитини, а також розгляд даної справи у відсутність представника органу опіки та піклування.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей (орган опіки та піклування) Бориспільської міської ради Київської області Павленко Л.В. в судовому засіданні зазначила, що батько та мати мають рівні права відносно своєї дитини. Однак на її думку, оскільки дитина малолітня, краще визначити її місце проживання з матір'ю.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 25.06.2011 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 240, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.06.2011 року (а.с.7).

Сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.08.2011 року (а.с.8).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2014 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.9).

03.06.2015 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, за вчинення насильства в сім'ї (а.с.10-11).

Згідно копії витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 являється фізичною особою-підприємцем. Види діяльності: виробництво готової їжі та страв; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; постачання готових страв для подій; обслуговування напоями; надання інших інформаційних послуг н. в. і. у.; діяльність у сфері права; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклам в засобах масової інформації (а.с.24-25).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 18.05.2015 року № 162, батьки малолітнього сина створили належні умови для життя, розвитку та відпочинку дитини. Батьки разом не проживають. Зі слів ОСОБА_1 в сім'ї систематично відбувається насильство з боку ОСОБА_5 у присутності малолітньої дитини (а.с.27).

Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо насильства в сім'ї з боку ОСОБА_5 За наслідками розгляду даної заяви було прийнято рішення про проведення роз'яснювально-профілактичної бесіди з ОСОБА_5 щодо психологічного клімату у сім'ї та попередження насильства в родині (а.с.29-30).

Окрім сина у відповідача за первісним позовом є малолітня донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 27.08.2007 року (а.с.90).

Згідно довідки ТОВ "Дженерал Промоушн", виданої ОСОБА_1 01.10.2015 року, в товаристві остання працює з 22.09.2014 року на посаді продавця-консультанта (а.с.100).

В матеріалах справи міститься клопотання позивача за первісним позовом про долучення до справи аудіозапису з висловами відповідача (а.с.101-102). З урахуванням думки сторін суд вказаний аудіозапис не досліджував.

З листа Бориспільського відділення Броварської ОДПІ від 16.12.2016 року № 1834/10/10-04-13, вбачається, що ФОП ОСОБА_5 з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року перебував на спрощеній системі оподаткування - 2 група. Сума його доходу за вказаний період, згідно декларації, складає 246860 грн. За 2016 рік надати відомості не можливо, оскільки термін подачі декларації за 2016 рік настає 01.03.2017 року (а.с.114).

24.12.2015 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 було засуджено за ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн., а за ч.1 ст.125 КК України ОСОБА_5 було виправдано. На користь потерпілої ОСОБА_1 було стягнено моральну шкоду в сумі 10000 грн. (а.с.144-147). Вказаний вирок апеляційна інстанція залишила без змін (а.с.148-150).

На підтвердження розміру грошових коштів, які позивач витрачає на утримання свого сина, остання надала копії квитанцій про оплату послуг за навчання, медичних послуг, а також за одяг та продукти харчування (а.с.151-155).

Відповідно до висновку про визначення місця проживання дитини № 105/01-13117/В-12 від 22.05.2017 року, наданого Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією, остання, як орган опіки та піклування, вважає, що як позивач, так і відповідач мають можливість забезпечити дитині належне виховання та розвиток (а.с.230-231).

При проведенні обстеження умов проживання ОСОБА_1 було встановлено, що позивач разом з дітьми малолітнім сином ОСОБА_6 та неповнолітньою донькою ОСОБА_9 проживають за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 120 кв.м. Квартира простора, затишна, охайна. З малолітнім Давідом було проведено бесіду та встановлено, що дитина має теплі відносини з обома батьками (а.с.232).

При обстеженні житлово-побутових умов ОСОБА_5 було встановлено, що в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, окрім відповідача за первісним позовом, проживають ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 Для малолітнього ОСОБА_6 батько створив належні умови для життя, розвитку та відпочинку (а.с.235).

Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний стан, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За правилами ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Матеріали справи не містять таких доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, зокрема про аморальну поведінку позивача, відсутність можливості матеріально забезпечити дитину, приймати участь у її вихованні.

Наведені вище правові норми та інші обставини справи свідчать про можливість позивача забезпечувати нормальний всебічний розвиток дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6, за місцем проживання його матері - ОСОБА_1

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6, то підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 відсутні.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень.

Суд при призначенні розміру аліментів, враховує, що на утриманні відповідача ОСОБА_5 знаходяться малолітня донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також батьки пенсіонери ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які з ним проживають спільно.

Таким чином, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Встановлено, що позивач за первісним позовом сплатила судовий збір за частину позовних вимог, що стосуються визначення місця проживання дитини. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.3). Пред'явлений нею позов задоволений.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок.

Крім того, оскільки позивач на підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161, 180, 181, 182 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією ООН про права дитини, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошові сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. на місяць, починаючи з 24.09.2015 року до моменту повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми аліментів за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь держави України (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКСУ у Київській області, код КДБ 22030101) суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за розгляд вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2017 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк