Постанова № 67004170, 07.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання – Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від Публічного акціонерного товариства “УКРІНКОМ”, м.Сєверодонецьк Луганської області – не з’явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв – не з’явився

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України – ОСОБА_1 – за довіреністю від 29.12.2016 року №920/20.3-03;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року

у справі № 915/938/13

за позовом Публічного акціонерного товариства “УКРІНКОМ”, м.Сєверодонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв

за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

29.05.2013 року Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", яке є правонаступником Миколаївської філії Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Алекс-Юг” про стягнення 17 421 664 грн. 43 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитловий об’єкт, що розташований за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25 і складається з основних будівель за літ. А-3 загальною площею 9401,6 кв. м., за літ. Е-2 загальною площею 389, 2 кв. м. із службовими приміщеннями, що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству „Алекс-Юг” шляхом реалізації предмету іпотеки через прилюдні торги та встановлення початкової ціни реалізації не нижче 35 128 656 грн. 00 коп. В подальшому позовні вимоги уточнювались банком.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014 року у справі №915/938/13 замінено відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство „Алекс-Юг” його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес центр “Олександрівський ”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 року у справі №915/938/13 (суддя Олейняш Е.М.) задоволено позов та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський” на користь позивача 16 664 903 грн. 52 коп. заборгованості за договорами кредиту від 28.10.2004 року № 12-041037, від 28.10.2006 року №12-061008, від 22.02.2008 року № 12-080201, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року у справі №915/938/13 (головуючий суддя Шевченко В.В., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 року у справі №915/938/13 змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

« 1.Уточнені заявою від 16.10.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський" на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк":

а) за кредитним договором № 12-041037 від 28.10.2004 р.:

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 72 790 грн.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 24 141 грн. 90 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 5 973 грн. 92 коп.

б) за кредитним договором № 12-061008 від 28.10.2006 р.:

- борг в сумі 7238000 грн.;

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 1923565 грн. 90 коп.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 51.206 грн. 43 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 137.681 грн. 84 коп.

в) за кредитним договором № 12-080201 від 22.02.2008 р.

- борг в сумі 6 278 921 грн. 45 коп.;

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 793 262 грн. 13 коп.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 102.207 грн. 36 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 37.152 грн. 59 коп.,

г) 68820 грн. 00 коп. – понесених витрат на сплату судового збору за подання позову».

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ від 23.04.2015 року №915/938/13.

06.03.2017 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв на дії органу ДВС з уточненнями, у якій заявник просив суд: поновити пропущений строк; визнати незаконною та скасувати постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство «Укрінком» від 27.01.2017 року по виконавчому провадженню № 50016987.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017 року у справі №915/938/13 було відновлено боржнику пропущений процесуальний строк звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 (суддя Олейняш Е.М.) відхилено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв на дії органу ДВС про визнання незаконною та скасування постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження та прийняти нову, якою скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, на думку скаржника, місцевим господарським судом і державним виконавцем не було враховано дотримання вимог законодавства при зміні назви банку.

Через канцелярію суду 23.05.2017 року від Публічного акціонерного товариства “УКРІНКОМ”, м.Сєверодонецьк Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладено письмово, представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України усно надав заперечення щодо апеляційної скарги та просив суд залишити ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 без змін. Представник Публічного акціонерного товариства “УКРІНКОМ”, м.Сєверодонецьк Луганської області в судові засідання не з’являвся, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, копії реєстрів Одеського апеляційного господарського суду про відправлення поштових відправлень, а також підтверджується наданим до суду відзивом на апеляційну скаргу.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів по справі № 915/938/13 та наданих присутніми представниками учасників судового процесу пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2016 року ВП № 50016987 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 23.04.2015 року №915/938/13. Надано боржнику семиденний термін на добровільне виконання рішення суду.

27.01.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження ВП № 50016987, якою змінено назву стягувача Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство «Укрінком».

Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв вважає постанову державного виконавця від 27.01.2017 року ВП №50016987 незаконною, що і стало підставою для звернення до господарського суду зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з пунктом 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Положеннями частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 489/20802 (станом на 27.01.2017 року) у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Положеннями частини 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі № 910/14236/16, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 року, встановлено, що з наявного у матеріалах справи витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 13.07.2016 відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3»), а саме зміна повного найменування з Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» на Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ», зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження та видів діяльності. Тобто, у даному випадку внесено зміни до установчих документів юридичної особи, зокрема шляхом змін найменування, що за своєю правовою природою не є реорганізацією в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що у зв’язку зі встановленням у справі № 910/14236/16 того, що Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_3» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ», зміну місцезнаходження і видів діяльності, але це не є реорганізацією позивача, то немає підстав для визнання незаконною і скасування постанови державного виконавця від 27.01.2017 року ВП №50016987, якою змінено назву стягувача Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ».

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м.Миколаїв на дії органу ДВС про визнання незаконною та скасування постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність винесеної господарським судом ухвали.

Зокрема, не приймаються до уваги доводи щодо того, що проведення зміни найменування Публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ» не відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки станом на 13.07.2016 року (дату проведення зборів і ухвалення загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» рішення про внесення змін до статуту (зміна найменування, місцезнаходження та видів діяльності), у Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» не було банківської ліцензії, тому з юридичної точки зору товариство не мало статусу банку, відтак на нього не поширювалося спеціальне регулювання, і, зокрема, обмеження, встановлені чинним законодавством про банки і банківську діяльність.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13, відповідає нормам процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статями 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бізнес-центр “Олександрівський”, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року у справі №915/938/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється учасникам судового процесу в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.