Постанова № 67002585, 08.06.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/539/17

Провадження № 2-а/188/53/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо зарахування періоду служби до спеціального стажу та виконання певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі відповідач) про визнання неправомірними дій Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо зарахування періоду служби до спеціального стажу та виконання певних дій.

Позовні вимоги позивач обгрунтував наступним.

15 липня 2016 року, він звернувся до з заявою та відповідними документами до відповідача про призначення пенсії за віком.

У листопаді 2016 року позивач отримав лист відповідача за № 53/05 «Про відмову у призначенні пенсії», яким відповідач відмовив йому у призначенні пенсії, оскільки загальний стаж його роботи складав на момент звернення 18 років 5 місяців 25 дні, пільговий стаж за списком №1 становить 12 років 04 місяців 25 днів, а відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50 років необхідно мати з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року стаж для чоловіків не менше 21 року, з них не менше 10 років на підземних роботах.

Позивач з відмовою не погодився, оскільки, під час обчислення пільгового стажу не враховано період його участі в антитерористичній операції з 06.10.2014 року по 13.09.2015 рік в лавах збройних сил України до пільгового стажу в потрійному розмірі. Крім того, працівниками відповідача допущено ряд помилок при розрахунку стажу роботи, про що свідчать листи відповідача від 20.10.2016 та від 18.11.2016 де в одному із них зазначено стаж роботи по списку №1 -13 років 06 місяців 27 днів, а в іншому листі зазначено стаж роботи по списку №1 - 12 років 4 місяці 25 днів.

Позивач просить суд:

визнати неправомірними дії Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу в кратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 06.10.2014 р. по 13.09.2015 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України під час призначення пенсії за заявою від 15 липня 2017 року;

зобов'язати Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 період мобілізації на військову службу з 06.10.2014 р. по 13.09.2015 р., до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі;

зобов'язати Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до заяви про призначення пенсії від 15 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 03.05.2017 року на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України відкрите скорочене провадження.

Відповідач надав суду письмові заперечення, у яких просив позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі Порядку) за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встанов¬люється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Оскільки трудова книжка позивача не містить відомостей про період мобілізації, про участь в бойових діях, він мав надати уточнюючу довідку.

Відповідно до абзацу 6 п. 6 Порядку військова служба у складі діючої армії в період бойових дій зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міністерством Оборони України згідно з додатком № 2 до Порядку.

Надана позивачем довідка № 3030 від 13.09.2015 року, видана командиром військової частини польова пошта В0829 містить інформацію про те, що позивач дійсно з 06.10.2014 року по 13.09.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Також надана довідка № 28 від 03.02.2017 року, видана Петропавлівським ообєднаним районним військовим комісаріатом, містить інформацію про те, що позивач був призваний на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації 03.09.2014 року та звільнений в запас (демобілізований) 13.09.2015 року.

Відповідач звертає увагу суду , що жоден документ не містить запису, що період участі в антитерористичній операції зараховується до трудового стажу роботи позивача для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці відповідно до абзацу 6 п. 6 та додатку № 2 до Порядку.

Відповідач зазначає, що інших документів для підтвердження зарахування служби до трудового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах позивачем не надано, тому рішенням Комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки, на думку Комісіії, не виконані умови п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині наявності 21 року загального стажу.

Вивчивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 7 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України (ч.1).

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (ч.4).

Згідно з приписами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (ч.2).

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

15 липня 2016 року позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Листом від 18.11.2016 року № 53/05 відповідач повідомив позивача про відмову йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В листі зазначено, що відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки загальний стаж його роботи складав на момент звернення 18 років 5 місяців 25 дні, пільговий стаж за списком №1 становить 12 років 04 місяців 25 днів, а відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50 років необхідно мати з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року стаж для чоловіків не менше 21 року, з них не менше 10 років на підземних роботах (а.с.12).

Згідно з довідкою Петропавлівського районного військового комісаріату від 03.02.2017 року № 28 ОСОБА_1 був мобілізований 03.09.2014 року та звільнений в запас (демобілізований) 13.09.2015 року (а.с. 13).

Отримання позивачем статусу учасника бойових дій підтверджено копією посвідчення серії АА № 161177, виданого 28.08.2015 року (а.с. 10).

З довідки Військової частини польова пошта В0829 від 13.09.2015 року № 3030 вбачається, що позивач дійсно в період з 06.10.2014 року по 13.09.2015 рік безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (а.с. 11)

Вказаний період відповідач не зарахував до страхового стажу на пільгових умовах, що на переконання суду, суперечить законодавству України і закріпленому в Конституції України принципу верховенства права (ст.ст.8, 129).

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років» зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/2607 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

У пункті «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком

№ 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом

Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.

З урахуванням періоду з 06.10.2014 року по 13.09.2015 рік, коли позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, який потрібно зарахувати до загального та пільгового стажу позивача на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, загальний стаж позивача складає понад 21 рік, пільговий стаж більше 10 років, він, як видно з паспорту громадянина України серії АК № 898696 15 липня 2016 року досяг 50 років, отже, з цього дня у позивача виникло право на пільгову пенсію за віком.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності свого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком не доказав. Суд не може взяти до уваги заперечення відповідача стосовно невідповідності виданих йому командиром військової частини та військовим комісаром довідок вимогам Порядку, оскільки, по перше, порядок зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три визначений законодавством, яке має загальний, нормативний характер і не може визначатися в кожному окремому випадку щодо кожної особи у довідці, виданій військовим комісаром; по - друге, рішення щодо зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три стосовно позивача мав приймати не військовий комісар, а відповідач; по третє, існує стала практика Європейського Суду з прав людини щодо того, що особа не повинна відповідати за неправомірні дії чи бездіяльність або помилки одних державних органів перед іншими (зокрема, рішення у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011; у справі «Лелас проти Хорватії»). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ( рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»). Отже, якщо військовий комісар видав позивачу довідку невстановленого зразка, яку останній предявив відповідачу, обґрунтовано розраховуючи, що то є довідка встановленого зразка, відповідач повинен був звернутися до військового комісара з вимогою про надання довідки відповідно до зразка, вказаного у додатку №2 до Порядку, або обґрунтованої відмови у її наданні.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. «Що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам» (п.31 Рішення Європейського Суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України», (Заяви № 68385/10 та 71378/10), яке набуло статус остаточного 26.09.2014 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у реалізації права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, бо забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань у проаналізованих судом нормах національного законодавства.

Згідно з ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч.1).

За встановлених судом обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Пункту 2.3 розділу 2 Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р., «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 69, 71, 183-2 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій Першотравенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо зарахування періоду служби до спеціального стажу та виконання певних дій задовольнити.

Визнати неправомірними дії Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу в кратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 06.10.2014 р. по 13.09.2015 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, під час призначення пенсії за заявою від 15 липня 2017 року.

Зобов'язати Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 період мобілізації на військову службу з 06.10.2014 р. по 13.09.2015 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі.

Зобов'язати Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до заяви про призначення пенсії від 15 липня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2