Рішення № 67000681, 01.06.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1197/15-ц Номер провадження 22-ц/786/624/17Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Бутенко С.Б., Обідіній О.І.

при секретарі Ткаченко Т.І.

за участю відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 08.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № PLKPG00000212, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 41000 доларів США, на термін до 08.08.2017 року взамін на зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в строки та порядку, встановлені кредитним договором.

Оскільки Банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач ОСОБА_2 не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, просили стягнути з нього та поручителя ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором станом на 20.04.2015 року у сумі 176076,14 доларів США, яка складається з 39 654,46 доларів США заборгованості за кредитом; 45 523,27 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 5966,42 доларів США заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 76536,10 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язані договором; а також штрафи відповідно до договору в сумі 11,88 доларів США (фіксована частина ), 8 384,01 доларів США (процентна складова ).

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року позов задоволено, стягнуто з: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № PLKPGA00000212 від 08.08.2007 року станом на 20.04.2015 року у розмірі 176 076,14 доларів США, що за курсом 21,05 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.04.2015 року складає 3706402,73 гривень, яка складається з: 39654,46 доларів США заборгованості за кредитом; 45523,27 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 5966,42 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 76536,10 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафів: 11,88 доларів США ( фіксована частина); 8 384,01 доларів США ( процентна складова ).

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частках з кожного на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені судові витрати у загальній сумі 3 654,00 гривень.

Роз'яснено порядок і строк перегляду заочного рішення та його оскарження.

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року у цивільній справі № 545/1197/15-ц, та залишено подану ОСОБА_4 заяву про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року без задоволення.

З вищевказаним заочним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_4, представник якого ОСОБА_3 у поданій від його імені та в його інтересах апеляційній скарзі прохає скасувати заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» .

Вказує, що звернувшись до суду з позовом до відповідачів у травні 2015 року, позивач пропустив строк позовної давності до правовідносин, яка має обраховуватися в даному випадку з 22.01.2011 року з огляду на те, що 22.12.2010 року ОСОБА_2 отримав від Банку вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів, тим самим змінивши строк виконання зобов'язання за договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 перебував за межами України, вся поштова кореспонденція на його ім'я була отримана ОСОБА_2 За таких обставин відповідач ОСОБА_4 не був повідомлений про розгляд справи, участь в судовому засіданні не брав, тому не мав можливості захистити свої права та подати заяву про застосування строку позовної давності до винесення рішення судом першої інстанції, яка була подана лише при подачі заяви про перегляд заочного рішення, яку суд залишив без задоволення.

Крім цього, посилається на те, що в справі відсутні докази надання кредитних коштів відповідачу, а вимога позивача про стягнення пені в доларах США є неправомірною. Вважає, що наданий розрахунок заборгованості не підтверджений первинними бухгалтерськими документами та судом не застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

ОСОБА_2 із заявою про перегляд заочного рішення і відповідно з апеляційною скаргою не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №PLKPGA00000212, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 45254,00 доларів США у вигляді простої кредитної лінії на наступні цілі: особисті потреби у сумі 41000 доларів США та у розмірі 4254 доларів США на сплату страхових платежів, у випадках та в порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1,50 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору.

Періодом сплати вважати період з 18 по 25 число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 651,28 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (а.с. 11-13).

Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки (п. 7.1., 7.2 кредитного договору).

Відповідно до п.2.2. кредитного договору № PLKPGA00000212 від 08.08.2007 р. боржник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. п. 7.1., 2.3.1., 2.3.2, , 2.3.3., 3.1., 3.2 даного Договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту. За користування кредитом у період з дати списання коштів з кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1. змінної частини даного договору.

Відповідно до п. 3.4. договору нарахування відсотків здійснюється в останню дату сплати відсотків, при цьому відсотки нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом 360 днів у році. Відсотки нараховуються щомісяця за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту.

Згідно п. 3.7 договору позичальник сплачує банку винагороду в розмірі й у строки зазначені в п.7.1. договору.

Відповідно до п. 7.3 договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає договір іпотеки (чотирикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1).

Згідно п. 7.4. договору, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п. п. 1.1., 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,40 % на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.2. договору, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1., 2.2.4., 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному п. 7.4. змінної частини договору, на місяць розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п.1.1. суми щомісячного платежу,за кредитним договором(у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п.1.1.)…

Пунктом 3.8. кредитного договору сторони погодили, що при непогашенні кредиту в строки зазначені п. 7.1. та п. 2.3.3 цього договору заборгованість частини вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно п. 3.2. даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 4.1 договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених п.п. 2.2.2., 2.2.3 даного договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні, за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. та 5% від суми позову.

Згідно п. 3.3. Договору, кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені згідно розділу 4 цього договору, далі - простроченої комісії по кредиту, далі - простроченої винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася, в т.ч. сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено п. 6.8.), далі - винагороди, далі - відсотків, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 7.1. договору. При несплаті винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно з п. 7.1. даного договору або згідно п. 3.11. даного договору, відсотків, і/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати вони вважаються простроченим.

Також 08 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (а.с.16).

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 договору поруки).

У випадку невиконання боржником будь-якого зобов'язання, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань (п. 5 договору поруки).

Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 договору (п. 6).

14.12.2014 р. позивачем направлено на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вимогу про погашення простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 143003,95 доларів США, у тому числі 22513,37 доларів США заборгованості за кредитом, 41685,79 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 5556,42 долари США заборгованості по комісії за користування кредитом, 66422,97 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с. 8-10), яке залишено відповідачами без реагування.

Відповідно до наданого банком розрахунку (а.с. 4-6), останній платіж в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором відповідач ОСОБА_2 здійснив 16.04.2009 року в сумі 341,48 грн., які спрямовані на погашення процентів, після чого припинив повернення кредитних коштів.

Заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 08.08.2007 р. по 20.04.2015 р. становить 176076,13 доларів США, та складається з 39654,46 доларів США заборгованості за кредитом; 45523,27 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 5966,42 доларів США заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 76536,10 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язані договором; а також штрафи відповідно до договору в сумі 11,88 доларів США (фіксована частина), 8384,01 доларів США (процентна складова).

Задовольняючи позов при заочному розгляді, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач ОСОБА_2 не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, не здійснював повернення кредиту та не сплачував відсотки відповідно до умов договору. Тому суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 20.04.2015 р. у сумі 176076,13 доларів США як з боржника ОСОБА_2, так і поручителя ОСОБА_4

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.ст. 1054 та 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Стаття 536 ЦК України зазначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору за ним утворилась заборгованість, яка згідно наданого банком розрахунку становить 176076,13 доларів США.

Розмір стягнутої за рішенням суду заборгованості відповідач ОСОБА_2 не оспорює, рішення місцевого суду не оскаржує.

Стягуючи на користь банку заборгованість як з боржника, так і поручителя в солідарному порядку, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року при розгляді справи № 6-3176цс15).

П. 2.3.1 Кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_2, передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий резервний фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки… (а.с. 11 на звороті).

01.11.2008 р. ПАТ КБ «Приватбанк» направив позичальнику ОСОБА_2 листа про зміну умов вказаного кредитного договору щодо відсоткової ставки, яка складатиме 13,08 % на рік (т. 1 а.с. 14).

Разом з тим, ПАТ КБ «Приватбанк» не повідомляв ОСОБА_4, який є поручителем за договором поруки від 08.08.2007 року, про зміну умов кредитного договору № PLKPGA00000212 від 08.08.2007 р. щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором до 13,08% , що підтверджується листом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.05.2017 р. (том 2 а.с. 163).

Згідно п. 13 договору поруки, укладеного 08.08.2007 р. між Банком та ОСОБА_4, зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Вказаний договір поруки не містить положень щодо відповідальності поручителя ОСОБА_4 в разі збільшення кредитної процентної ставки за кредитним договором.

Жодних письмових додаткових угод між ПАТ КБ «ПриватБанк» та поручителем ОСОБА_4 не укладалося.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що внаслідок зміни умов укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору щодо підвищення процентної ставки без згоди поручителя ОСОБА_4, збільшився обсяг його відповідальності, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука вважається припиненою.

Місцевий суд не звернув увагу на вказані обставини та положення закону, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором з поручителя ОСОБА_4

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про солідарне стягнення заборгованості з поручителя та судових витрат. В іншій частині рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.п. 3,4 ст. 309, ст.ст. 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року скасувати в частині задоволених позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № PLKPGA00000212 від 08.08.2007 року та судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № PLKPGA00000212 від 08.08.2007 року та судових витрат відмовити.

В іншій частині заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009 грн. 71 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий /підпис/ О.В.Чумак

Судді /підпис/ С.Б.Бутенко

/підпис/ О.І.Обідіна

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області О.В.Чумак