Ухвала суду № 66997874, 30.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 р.Справа № 820/5445/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Єлісеєва М.І.

представників відповідача - Тимошенко С.В., Озацької О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. по справі № 820/5445/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (в подальшому - позивач, ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО") звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (в подальшому - відповідач, СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління ДФС), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000221401 (форма "У") від 16.05.2016р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 19225252,12 грн., а також № 0000231401 (форма "У"), яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1020 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 р. позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам: № OR 0632/13 від 25.12.2013р. з нерезидентом "Orexim Limited", Великобританія, № 12/13 від 18.12.2013р. з нерезидентом ООО "Ю БИ СИ КУЛ-Б", Російська Федерація, № 302SFO від 03.02.2012р. з нерезидентом Joinstar Limited, Об'єднані Арабські Емірати, № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SB/P-16082013-1 від 16.08.2013р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SВ/Р-2122014-1 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р., згідно з отриманою податковою інформацією уповноважених банків відділення "Харківське" ПАТ "Альфа-Банк" та філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк".

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 26.04.2016р. № 38/28-09-14-01-12/22649344 (а.с. 16-44), згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства, зокрема: порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, з урахуванням вимог Закону України від 06.11.2012 № 5480-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», п. 1 Постанови від 14.11.2013р. № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.11.2013р. за N 1951/24483 (в редакції, що була чинна на дату проведених експортних операцій ПАТ "Концерн АВЕК та КО"), в результаті чого станом на 30.09.2014р. по експортним контрактам № СР-15092013-1 від 15.09.2013р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, не зараховано на валютний рахунок ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" валютні цінності у сумі 12299639,52 дол. США (по курсу НБУ на дату здійснення експортних операцій складає 126818331,70 грн., за даними ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК та КО" відповідно до угоди №05-09 від 05.09.2014р. по курсу НБУ, що діяв на 00 годин дня видачі нового простого векселя складає 157708437,85 грн.), що є простроченою дебіторською заборгованістю.

Керуючись вимогами абз. 2,4 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями, приймаючи до уваги прийняття 20.06.2014р. до розгляду Господарським судом Харківської області позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості у сумі 5795519,04 дол. США, заяви від 04.09.2014р. про стягнення з нерезидента заборгованості у сумі 6504120,48 дол. США та Рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2014р. щодо задоволення позову в частині стягнення з INTERGRAIN SA, Швейцарія, на користь ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" суми боргу у розмірі 12299639,52 доларів США, строки, передбачені статтею 1 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, зупиняються з 20.06.2014р. на суму 5795519,04 дол. США та з 04.09.2014р. на суму 6504120,48 дол. США. та пеня за порушення строків, передбачених статтею 1 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом; порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" із змінами та доповненнями, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", в результаті чого ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами у розділі III "Товари та майно за кордоном" п.5 "Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті за які на звітну дату не надійшли в установленому законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому, банку" не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість станом на 01 липня 2014 року у сумі 8906991,00 дол. США (по курсу НБУ на звітну дату 104973324,63 грн.) та станом на 01 жовтня 2014 у сумі 12299639,52 дол. США (по курсу НБУ на звітну дату 159344511,30 грн.) по експортним контрактам №С/Р-15092013-1 від 15.09.2013р., №SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014, № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, по яким на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а також станом на 01 липня 2014 року та на 01 жовтня 2014 року у визначені законодавством строки не здійснено обов'язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.05.2016р. № 0000221401 (а.с. 12) та № 0000231401 (а.с.14).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління ДФС від 16.05.2016р. № 0000221401 (форма "У") та № 0000231401 (форма "У"), є необґрунтованими та неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті від експортупродукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судовим розглядом встановлено, що у 2013 - 2014 роках позивачем та компанією-нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія були укладені наступні зовнішньоекономічні контракти на поставку сільськогосподарської продукції: № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., №SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р.

Відповідно до умов контракту № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р. ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", експортований товар в кількості 36 222,054 метричних тонн на загальну суму 5 795 519,04 доларів США, згідно з: ВМД № 500010003/2014/001178 від 19.02.2014 р. про експортування товару у кількості 4401356 кг. на суму 704 216,96 доларів СІЛА, з повідомленням від 15.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/002400 від 08.04.2014 р. про експортування товару у кількості 439577 кг. на суму 70 332,32 доларів США, з повідомленням від 05.04.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/200319 від 28.02.2014 р. про експортування товару у кількості 7738242 кг. на суму 1 238 118,72 доларів США, з повідомленням від 15.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001296 від 25.02.2014 р. про експортування товару у кількості 3227140 кг. на суму 516 342,40 доларів США, з повідомленням від 19.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001800 від 20.03.2014 р. про експортування товару у кількості 3133600 кг. на суму 501 376,00 доларів США, з повідомленням від 09.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/200553 від 24.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4125100 кг. на суму 660 016,00 доларів США, з повідомленням від 02.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001610 від 12.03.2014 р. про експортування товару у кількості 2686376 кг. на суму 429 820,16 доларів США, з повідомленням від 09.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001897 від 24.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4164318 кг. на суму 666 290,88 доларів США, з повідомленням від 20.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/002035 від 27.03.2014 р. про експортування товару у кількості 379608 кг. на суму 60 737,28 доларів США, з повідомленням від 21.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001551 від 07.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4156335 кг. на суму 665 013,60 доларів США, з повідомленням від 02.03.2014 р. та від 02.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010004/2014/000237 від 06.05.2014 р. про експортування товару у кількості 1770342 кг. на суму 283 254,72 доларів США, з повідомленням від 29.04.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., позивачем експортований товар у кількості 4 288,44 метричних тон на суму 1 951 240,20 доларів США, згідно з ВМД № 508040000/2014/000706 від 06.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4 288,44 метричних тон на суму 1 951240,20 доларів США, з повідомленням від 28.02.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., позивачем експортований товар у кількості 2 911,19 метричних тон на суму 1 513 818,80 доларів США, згідно з ВМД № 508040000/2014/000756 від 13.03.2014 р. про експортування товару у кількості 2 911,19 метричних тон на суму 1513 818,80 доларів США, з повідомленням від 13.03.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., позивачем експортований товар у кількості 5 844,3490 метричних тон на суму З 039 061,48 доларів США, згідно з ВМД № 508040000/2014/001114 від 10.04.2014 р. про експортування товару у кількості 1 554,029 метричних тон на суму 808 095,08 доларів США, з повідомленням від 04.04.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 508040000/2014/001128 від 11.04.2014 р. про експортування товару у кількості 4 290,32 метричних тон на суму 2 230 966,40 доларів США, з повідомленням від 08.04.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Загальна вартість товару, поставленого за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., склала 12 299 639,52 доларів США.

07.05.2014 р. між позивачем та INTERGRAIN SA, Швейцарія була підписана додаткова угода до кожного з вказаних вище контрактів.

Так, відповідно до п. 1 вказаної угоди, покупець (INTERGRAIN SA, Швейцарія) для оформлення грошового боргу за фактично поставлений товар за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р. зобов'язався видати (передати) продавцю (ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО") простий вексель на всю суму боргу за вищезазначеними контрактами, яка складає 12 299 639,52 доларів США, строком платежу за пред'явленням без будь-яких додаткових застережень, з моменту видачі якого припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за вищезазначеними контрактами та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за простим векселем.

07.05.2014 р. покупець (INTERGRAIN SA, Швейцарія) видав продавцю (ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО") простий вексель на суму 12 299 639,52 доларів США, строком платежу за пред'явленням. Вищезазначений простий вексель був отриманий ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" за актом приймання-передачі векселя від 07.05.2014 р.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 р. по справі № 922/2494/14, а також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 р. по справі №820/16018/14, обидва з яких набрали законної сили та враховуються судом при вирішенні даної справи в силу приписів ч.1 ст. 72 КАС України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2014 р. у справі № 820/16018/14 було частково скасовано індивідуальну податкову консультацію від 29.08.2014 р. № 8225/10/28-09-43-03-23 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові ГУ Міндоходів, правонаступником якого є відповідач та зобов'язав надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду в частині роз'яснення щодо поширення на розрахунки (платежі) за векселем вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині строків розрахунку та нарахування пені за несвоєчасний розрахунок.

На підставі цього судового рішення та п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, СДПІ ВПП у м. Харкові МГУ ДФС надало ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" нову індивідуальну податкову консультацію від 31.08.2015 р. №2871/10/28-09-43-02-23, в якій, з урахуванням висновків суду зазначено, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не входить до складу законодавства України про обіг векселів та не регулює пов'язані з цим відносини, зокрема умови щодо строків платежу за векселем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не заборонено виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами в іншій формі крім грошової, тобто проведення розрахунку векселем є правомірним.

За приписами п 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, зобов'язання позивача та INTERGRAIN SA, Швейцарія за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., у тому числі щодо платежів, є припиненими з моменту видачі (передачі) векселя згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000221401 від 16.05.2016 р. прийняте відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів відображенні у відповідних договорах, які укладені 07.05.2014 р. між позивачем та INTERGRAIN SA , у зв'язку з чим , відсутні правові підстави для находження на валютні рахунки ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" грошових коштів (валютної виручки) саме за цими контрактами, так-як з моменту розрахунку векселем виникли зобов'язання щодо платежу саме за векселем, що є іншим видом зобов'язання, не тотожним зобов'язанню оплати за товар за вказаними контрактами, що, в свою чергу, виключає правові підстави для застосування статей 1 і 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з ненадходженням валютної виручки за контрактами.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000231401 від 16.05.2016 р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (в подальшому - Декрет), валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 статті 16 цього Декрету встановлено, що мірою відповідальності (фінансовою санкцією) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету є штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Також цією нормою встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Верховний Суд України у постанові від 07.02.2012 р. по справі № 21-904а10, розглянувши питання неоднакового застосування судами касаційної інстанції п. 2 ст. 16 Декрету, зробив висновок, що положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року N 2796-ХП "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України суд враховує вказану правову позицію Верховного Суду України при вирішенні даної справи та виходить з того, що до повноважень ДФС не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 вищезазначеного Декрету.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000231401 від 16.05.2016 р. прийняте відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. по справі № 820/5445/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2017 р.