Ухвала суду № 66997790, 24.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2017 р. м. Київ К/800/7144/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_7 - представника ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 в Окружному адміністративному суді

м. Києва пред'явила позов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Судом апеляційної інстанції проведено заміну відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. на належного - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О.

Просила:

- визнати протиправними рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. щодо визнання договору банківського рахунку від 08 січня 2015 року № 322-15/4 нікчемним;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 08 січня 2015 року № 322-15/4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невнесення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 08 січня 2015 року №322-15/4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 08 січня 2015 року №322-15/4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 08 січня 2015 року №322-15/4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. щодо визнання договору банківського рахунку від 08 січня 2015 року № 322-15/4 нікчемним.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором банківського рахунку від 08 січня 2015 року №322-15/4 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову наступного змісту.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_7 - представник ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі вказує на те, що оскаржуване рішення судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття судом касаційної інстанції рішення, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 08 січня 2015 року між ПАТ "Імексбанк" (Банк) та позивачем (Клієнт) укладено договір № 322-15/4 банківського рахунку (в національній валюті), за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26201078753401 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями від 09 січня 2015 року та від 14 січня 2015 року позивачем на вкладний (депозитний) рахунок №26201078753401 зараховано кошти в розмірі 149 999,99 грн. та 50 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" запроваджено строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно.

23 квітня 2015 року з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Імексбанк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі частини четвертої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 84 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк" до 26 травня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. до 26 травня 2015 року включно.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19 жовтня 2015 року № 189 змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву С.О. з 20 жовтня 2015 року.

Інформацію про дату початку виплат та банк-агент Фонду повідомлено додатково на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Гаджиєв С.О. листом від 12 травня 2015 року № 5506 повідомив позивача, що виплати сум гарантованого відшкодування за його операціями буде тимчасово призупинено у відповідності та на підставі приписів підпунктів 3, 2 статті 37 Закону, оскільки в результаті проведеної перевірки було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за його участі в установі AT "Імексбанк" було проведено ряд операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 статті 38 Закону, а нетиповий характер їх вчинення - свідчить про здійснення спроби клієнтами за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідачів, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачами не надано доказів наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок яких правочин позивача з ПАТ "Імексбанк" є нікчемним.

Скасовуючи таке рішення та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Северин Ю.П. діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому правомірно прийняв рішення в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку від 08 січня 2015 року № 322-15/4.

Колегія суддів вважає правову позицію суду апеляційною інстанції такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом частин першої та другої статті 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 вказаного Закону.

Так, за приписами цієї статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в частині другій статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом частини третьої статті 38 зазначеного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Проте, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судами встановлено, що згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями від 09 січня 2015 року та від 14 січня 2015 року позивачем на вкладний (депозитний) рахунок № 26201078753401 зараховано кошти в розмірі 149 999,99 грн. та 50 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.9 Розділу IV Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01 червня 2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачем надано належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується й відповідачем.

Наведені обставини спростовують твердження відповідача про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину.

З наведеного слідує висновок, що за відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду зобов'язана була надати до Фонду інформацію щодо вкладника ОСОБА_4, стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції не виконав вказаних вимог процесуального законодавства й ухвалив у цій справі незаконне і не обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню.

Водночас постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року є законною і обґрунтованою, а отже, судом апеляційної інстанції вона скасована помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 - представника ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року залишити без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.