Ухвала суду № 66996953, 01.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 р. м.ОдесаСправа № 815/6134/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаря Стефанцевої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 01.11.2016 року № 0000811403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158 грн., а саме: за основним платежем на суму 185 726 грн. та за штрафними санкціями на суму 46 432 грн. та № 0000824003, яким застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про не підтвердження задекларованих витрат у господарській діяльності та відсутність реальності операцій між позивачем та його контрагентами, зазначеними в акті перевірки, не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, оскільки ці операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які надавалися до податкового органу під час перевірки та надані до суду, позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, порушення податкового законодавства якими безперечно не встановлені, а тому спірні податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані. Також позивачем зазначено, що висновок податкового органу про не декларування (неповне декларування) у звіті про Контрольовані Операції за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під критерії контрольованих, ґрунтується на припущеннях, адже комісіонери, як вбачається із договорів комісії, здійснювали операції з експорту товарів від свого імені, позивач із нерезидентами не є пов'язаними особами, а відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження факту існування будь-яких відносин Товариства із підприємствами "Veloma Trading LTD" (Кіпр), "Imperial Holdings LTD" (Гіблартар), ОАО "Молдавский металлургический завод" (Молдова).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спору не дав належної правової оцінки доводам податкового органу щодо не підтвердження позивачем реальності господарських операцій, відображених ним у податковій звітності у періоді, що перевірявся, а також про підтвердження факту неповного декларування у звіті про Контрольовані Операції за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під критерії контрольованих.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки TOB "БАЛКЕР" з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року та податку на додану вартість за період з 01.08.2015 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки від 18.10.2016 року за №5292/15-53-14-03/32508612.

Зазначеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185 726 грн.; пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 ПКУ, що полягало у неповному включенні обсягів контрольованих операцій до звіту за 2015 рік, а саме: заниження обсягів таких операцій на 46 791 761 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що Товариством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбання товарів від ТОВ "Скайміст" та ТОВ "Гамма Ойл", оскільки зазначені контрагенти за весь період з моменту реєстрації не здійснювали придбання алюмінію вторинного, в них відсутні необхідні умови для ведення фінансово-господарської діяльності та виконання робіт (відсутня інформація щодо основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень тощо). Зазначені контрагенти здійснюють діяльність без мети отримання прибутку, а виключно з метою надання податкової вигоди третім особам, мінімізації податкових зобов'язань.

Такого висновку відповідач дійшов на підставі інформації, що обліковується в базах даних, зокрема, податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015 року №1110/10-13-22-05/39809010 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2016 року № 1429/7/26-59-11-01-63 відносно контрагентів позивача.

Крім цього, перевіркою встановлено, що Товариством допущене неповне декларування у звіті про Контрольовані Операції за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під критерії контрольованих, з нерезидентами - Підприємствами "Veloma Trading LTD" (Кіпр), "Imperial Holdings LTD" (Гіблартар), ОАО "Молдавский металлургический завод" (Молдова).

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.11.2016 року № 0000811403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158 грн., а саме: за основним платежем на суму 185 726 грн. та за штрафними санкціями на суму 46 432 грн. та № 0000824003, яким застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365 400 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані до суду всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагентами, з наданих документів можливо прослідкувати фактичне отримання товару позивачем, його переробку та подальшу реалізацію виготовленої продукції, тому висновки податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства є необґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення рішення - незаконними.

При цьому суд також зазначив, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження факту існування будь-яких відносин із підприємствами "Veloma Trading LTD" (Кіпр), "Imperial Holdings LTD" (Гіблартар), ОАО "Молдавский металлургический завод" (Молдова), адже комісіонери, як вбачається із договорів комісії, здійснювали операції з експорту товарів від свого імені, тому позивач із зазначеними вище нерезидентами не є пов'язаними особами

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п.п.201.6, 201.10 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2016 року між позивачем та ТОВ "Скайміст" укладено договір поставки № А-01/16, за умовами якого контрагентом позивача здійснено поставку алюмінію вторинного.

Аналогічний договір за № А-01/12 позивачем було укладено і з ТОВ "Гамма Ойл" 01.12.2015 року.

Факт поставки вказаними контрагентами обумовленого в договорах товару та його оплату підтверджується податковими, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями, картками рахунків, оборотно-сальдовими відомістями тощо (а.с. 39-61, 69-86).

Сплачені за вказаними зобов'язаннями кошти включені позивачем до валових витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітних періодів, що перевірялись податковим органом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів з зазначеними вище контрагентами, а також формування позивачем податкового кредиту. Отриманий товар та послуги були оплачені позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів з зазначеними вище контрагентами, а також формування позивачем податкового кредиту. Отримані товари були оплачені позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

При цьому доводи податкового органу щодо непридбання контрагентами позивача алюмінію, якій в подальшому було реалізовано позивачеві не підтверджені жодним доказом.

В свою чергу, за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів та порядку їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку, а наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та валові витрати з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у нього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок про правомірність формування позивачем за спірними операціями податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому у податкового органу не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000811403 від 01.11.2016 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що 18.05.2015 року між TOB "Балкер" (комітент) та TOB "Технолом" (комісіонер) укладено договір комісії №К-18/05, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого імені реалізацію на експорт за зовнішньоекономічним контрактом №14-001 від 06.08.2014 року брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту.

На виконання умов договору комісії TOB "Балкер" було передано TOB "Технолом" товар на загальну суму 13 853 131,63 грн. для подальшої реалізації іноземній компанії за зовнішньоекономічним контрактом №14-001 від 06.08.2014року, укладеним між TOB "Технолом" та Компанією "Imperial Holdings LTD" (Гіблартар). В подальшому ТОВ "Технолом" було здійснено експортний продаж товару зазначеному нерезиденту.

На виконання умов договору комісії TOB "Технолом" було перераховано на розрахунковий рахунок TOB "Балкер" грошові кошти у сумі 6 896 108,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, а на підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.

Крім цього, 17.08.2015 року між TOB "Балкер" (комітент) та TOB "Транснаціональна агропромислова корпорація" (комісіонер) укладений договір комісії №17-08-2015-К, відповідно до умов якого комісії комісіонер зобов'язався за дорученням комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого імені реалізацію на експорт брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту. Також умовами договору комісії передбачено, що Комісіонер зобов'язаний укласти контракт на постачання брухту на експорт з іноземною компанією.

На виконання умов договору комісії TOB "Балкер" було передано ТOB "Транснаціональна агропромислова корпорація" товар на загальну суму 20 189 743,97 грн., який в подальшому реалізовано ВАТ "Молдавский металлургический завод" (Молдова).

На виконання умов договору комісії TOB TOB "Транснаціональна агропромислова корпорація" було перераховано на розрахунковий рахунок TOB "БАЛКЕР" грошові кошти у сумі 20 189 743,97грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. На підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.

06.10.2015 року між TOB "Балкер" (комітент) та TOB "Проміндустрія" (комісіонер) укладено договір комісії №К-20/08, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого імені реалізацію на експорт за зовнішньоекономічним контрактом №02/09-14 від 02.09.2015року брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту.

На виконання умов договору TOB "Балкер" передано ТОВ "Проміндустрія" товар на загальну суму 12 805 277,37 грн., який в подальшому був реалізований Компанії "Veloma Trading LTD" (Кіпр).

На виконання умов договору комісії TOB "Проміндустрія" було перераховано на розрахунковий рахунок TOB "Балкер" грошові кошти у сумі 12 805 277,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. На підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.

За висновком контролюючого органу, зазначені господарськи операції підпадають під критерії контрольованих, оскільки за договором комісії право власності на переданий товар не переходить до комісіонера, товар обліковується на балансовому рахунку комітента, позивач та підприємства - нерезиденти, якім реалізовано товар, є пов'язаними особами.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо помилковості такого висновку податковгог органу, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до пп. 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.5, 39.2.1.7 п.39.2 ст. 39 ПКУ, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов'язаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 цього пункту, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов'язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов'язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов'язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов'язаною особою - нерезидентом, якщо ці непов'язані особи: не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов'язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов'язаними особами;не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами.

Для цілей цього підпункту під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов'язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов'язковим для ділової практики таких операцій.

Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно положень пп.39.4.1,39.4.2, п. 39.4 ст. 39 ПКУ, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно до ст. 377 ГКУ, зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, (зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГКУ), та/або робочою силою. Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень пп.14.1.159 пп.14.1 ст.14 ПКУ, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження факту існування будь-яких відносин позивача із підприємствами "Veloma Trading LTD" (Кіпр), "Imperial Holdings LTD" (Гіблартар), ОАО "Молдавский металлургический завод" (Молдова), комісіонери, як вбачається із договорів комісії, здійснювали операції з експорту товарів від свого їмені, отже позивач із зазначеними вище нерезидентами не є пов'язаними особами, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0000824003 від 01.11.2016 року також є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О.Турецька