Ухвала суду № 66995908, 06.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р. Справа № 876/5872/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника відповідача: Ковальчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного Управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Ера-Ліс» до Головного Управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування частково припису №13/29/153/1650-1135 від 15.09.2016 р. в межах порушення ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови про накладення штрафу №13291531650-0334 від 07.10.2016 р.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що перевірка згідно закону повинна була тривати до 2-х днів в той час як згідно акту перевірки така тривала 15 днів. Вважає, що відповідач позбавив його права взяти участь у розгляді питання накладення штрафу, повідомивши його з запізненням про таке. Зазначає, що акт про проведення перевірки повинен бути складений та наданий позивачу в день фактичного завершення перевірки, проте такий складений по спливу 15 днів. Разом з тим, акт перевірки, припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу надіслані та отриманні позивачем з запізненням, що унеможливило їх ознайомлення з ними та виконання в цілому. При проведенні перевірки службова особа не пред'явила жодних документів на проведення такої, зокрема й направлення на перевірку. Вважає, що й обставини викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, що мають місце в дійсності. Серед таких, зокрема відсутність вимоги службової особи надати до перевірки документи про ненадання котрих зазначено в акті. Наголошує на відсутності правової підстави для проведення такої перевірки, так як відповідач не уповноважений законом здійснювати контроль за клопотанням прокуратури, так як такий може здійснюватись серед іншого за рішенням суду. Звертає увагу, що припис повинен був бути складений не пізніш 5 днів з дня завершення перевірки чи складання акту перевірки, однак такий складений після спливу тривалого терміну опісля завершення перевірки. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис №13/29/153/1650-1135 від 15.09.2016 р. в частині усунути порушення ч.3 ст.24 КЗпП України. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №13291531650-0334 від 07.10.2016 р.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне Управління Держпраці у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.09.2016 до 15.09.2016 посадовою особою Управління Держпраці у Львівській області здійснено перевірку приватного підприємства "Ера-Ліс", за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №13/29/153/1650.

Зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем трудові договори не оформлено з працівниками у письмовій формі, шляхом видання наказу та здійснено допуск працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до роботи без належного оформлення трудового договору. Зокрема таких прийнято на стажування.

15.09.2016 відповідачем внесено припис за №13/29/153/1650-1135, котрим серед іншого приписано позивачу усунути порушення вимог частини 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

07.10.2016 Управлінням Держпраці в Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №13291531650-0334, якою, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, застосовано до відповідача штраф в розмірі 174000 гривень.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 27.08.2016 року між позивачем та громадянином ОСОБА_4 укладено цивільно - правову угоду №2455014135-1 за умовами котрої останній за винагороду мав виконувати роботи сортувальника пиломатеріалів протягом періоду з 27.08.2016 року по 26.09.2016 року. За наслідками виконання даної угоди складено акти виконаних робіт.

22.08.2016 року позивач уклав з громадянином ОСОБА_3 цивільно-правову угоду №3500100278-1 згідно котрої ОСОБА_3 взяв на себе за винагороду зобов'язання виконувати роботи верстатника деревообробних верстатів протягом 22.08.2016 року - 22.09.2016 року. Результат виконання зазначеної угоди оформлено актами приймання виконаних робіт.

30.08.2016 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено цивільно-правову угоду №3473202017-1. За умовами даної угоди ОСОБА_2 повен виконувати роботи пакувальника пиломатеріалів протягом 30.08.2016 року - 30.09.2016 року. Результат угоди, оформлено актом виконання робіт.

16.08.2016 року позивач та ОСОБА_5 уклали угоду №2440103476-1 про надання послуг контролю (перевірки) якості готової продукції терміном виконання з 16.08.2016 року - 15.09.2016 року. За наслідками даної угоди підписано акти приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до чинного законодавства України виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору (стаття 21 КЗпП України) так і, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів, які передбачені ЦК України.

Разом з тим, законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд прийшов до переконання, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного Управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року у справі №813/4148/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.06.2017 року