Ухвала суду № 66995491, 07.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року справа №805/1102/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 805/1102/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» звернулось до суду із позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0000854700 (а.с. 3-8).

13 березня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро № 0000854700 від 29 грудня 2016 року, про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 93 224,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 62-64).

Не погодившись із судовим рішенням, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковий орган має право на проведення камеральної перевірки платників податків. При проведенні перевірки податкової звітності позивача встановлено, що платником податків порушено терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме по податку на прибуток за звітний податковий період 2014 рік, щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (1/12) за грудень 2015 року, розстроченого податкового боргу з податку на прибуток.

У зв'язку з виявленими порушеннями на підставі положень ст. 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким донараховано суму штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, апелянт вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (а.с. 95-98).

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

01 та 06 червня 2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до канцелярії Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, яких, посилаючись на правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило суд апеляційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без мін.

07 червня 2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до канцелярії Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31386990). Перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро. Діє на підставі Статуту (а.с. 9-12)

27 лютого 2015 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за № 9081180618, в якій самостійно визначено авансові внески, що підлягатимуть сплаті у 2015році щомісячно у сумі 932 244,00 грн.(рядок 23 Декларації) (а.с. 16-21).

09 грудня 2016 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2015 року.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено Акт № 1792/28-01-47-31386990 від 09 грудня 2016 року, у висновках якого встановлено порушення п.57.1 ст.57, з урахуванням п.п.49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, п. 98 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за грудень 2015 року у сумі 932 244,00 грн. з терміном сплати 30.12.2015 року із затримкою до 30 календарних днів (а.с. 13-18, 48-49).

Рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст. 100 Податкового кодексу України) № 18 від 29 січня 2016 року грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за грудень 2015 року у сумі 932 244,00 грн. розстрочено під проценти строком з 01 січня 2016 року по 29 квітня 2016 року (а.с. 22), який погашено платіжним дорученням № 2116444079 від 29 лютого 2016 року у сумі 932 244, 00 грн. (зворотній бік а.с. 13).

Позивачем, для захисту своїх прав, використано право на позасудове врегулювання спірних правовідносин надання заперечень на Акт камеральної перевірки (а.с. 53-53), за результатами якого податковим органом надано відповідь про відповідність вказаного акту перевірки вимогам чинних нормативно-правових актів (а.с. 54-56).

На підставі проведеної перевірки відповідачем 29 грудня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000854700, яким позивачу донараховані штрафні санкції в розмірі 93 224,40 грн. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 932 244,00 грн., тобто (з 30.12.2015 року по 31.12.2015 року) (а.с. 15, 51).

Спірним питанням у справі, є правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні законні підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати за наслідками діяльності у 2015 році.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом нормативною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 ПК України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.76.1, п.76.2 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 86.2 ст.86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової звітності.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом не порушено вимоги ПК України в частині проведення саме камеральної перевірки до спірних правовідносин.

Під час проведення спірної камеральної перевірки об'єктом дослідження відповідача було своєчасність сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по сплаті за податковий період 2014 рік, щомісячного авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств (1/12) за грудень 2015 року, який розстрочений рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст. 100 Податкового кодексу України) на підставі договору № 18 від 29 січня 2016 року.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку сплати позивачем вищезазначених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом враховані приписи п.31 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в яких зазначено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

З приписів акту перевірки вбачається, що граничним терміном сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2014 рік, авансових внесків за період грудень 2015 року та розстроченого податкового боргу є період грудень 2015 року, тобто спірні правовідносини між сторонами стосовно своєчасності сплати грошових зобов'язань виникли у 2015 році з те5рміном сплати 30.12.2015 року. Вважаючи, що підприємством зазначений строк порушений на 1 день, тобто враховуючи 31.12.2015 року( час за який не було погашено зобов'язання), податковий орган розрахував штрафні санкції за затримку сплати до 30 днів - 10 % від суми та прийняв спірне податкове повідомлення - рішення.

Однак апелянтом не враховано, що саме 31.12.2015 року Державна фіскальна Служба України (ДФС) прийняла рішення № 533 про розстрочення сплати податкового боргу під проценти з податку на прибуток в сумі 932 244.00 грн. з терміном розстрочення з 01.01.2016 року по 29.04.2016 року у строки 29.02.2016 року, 30.03 .2016 року, 29.04.2016 року - по 310 748,00 грн. (а.с. 134), на підставі якого було укладено договір № 18 від 29.01.2016 року (а.с. 135-136).

Отже саме цей один день не був позивачем порушений, оскільки вже існувало рішення про розстрочку.

З урахуванням приписів п.31 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність застосування до позивача (платника податку на прибуток) штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 805/1102/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС м. Дніпро про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова