Ухвала суду № 66995370, 06.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4099/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу без фіксації судового засідання технічними засобами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В жовтні 2016 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" з плати за землю за 2016 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26.10.2016 року №1399/10-02-15-02/00372536.

В акті перевірки податковим органом встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 271.2 ст. 271, п. 271.2 ст. 274 Податкового кодексу України та згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України при складанні податкової декларації з плати за землю за 2016 рік №9013156992 від 19.02.2016 року занижено податкове зобов'язання на суму 2977245,30 грн., а саме - згідно з податковою декларацією нараховано земельний податок на суму 1488622,65 грн., що становить 1 % від грошової оцінки землі, а згідно з рішенням Узинської міської ради "Про внесення змін до рішення Узинської міської ради від 31 грудня 2014 року №31-340 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин"" від 21.07.2015 року №35-375 сума земельного податку повинна становити 4465867,95 грн., тобто 3 % від грошової оцінки землі.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 року №0017831202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 2481037,80 грн., з яких: 1984830,24 грн. - за основним платежем; 496207,56 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.147 п. 14 ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2 п. 288. 5 ст. 288 Податкового кодексу України, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285 - 287 розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, рішення Узинської міської ради №35-375 "Про внесення змін до рішення Узинської міської ради від 31 грудня 2014 року №31-340 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин", згідно з яким ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, прийнято 21 липня 2015 року.

Таким чином, зважаючи на положення п.п.12.3.4, п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12, п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України, рішення Узинської міської ради "Про внесення змін до рішення Узинської міської ради від 31 грудня 2014 року №31-340 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин"" від 21.07.2015 року №35-375 застосовується не раніше початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, тобто не раніше 2017 року.

Дані висновки узгоджуються з таким принципом податкового законодавства як принцип стабільності, що закріплений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів (суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати і квота), тобто як в цілому так і окремо, не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Так, відповідно до частити 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Враховуючи, що податкові надходження складають доходи бюджету (пункт 23 статті 2, пункт 1 частини 1 статті 9 Бюджетного кодексу України), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положення стосовно бюджетних питань, які прийняті після 15 липня 2015 року, повинні реалізовуватися не раніше початку бюджетного року, наступного за плановим.

Враховуючи системний аналіз наведених норм права, а також те, що рішення Узинської міської ради "Про внесення змін до рішення Узинської міської ради від 31 грудня 2014 року №31-340 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин", яким внесено зміни щодо ставки земельного податку, було прийнято 21 липня 2015 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обов'язок позивача у визначенні суми земельного податку з урахуванням ставки у розмірі 3 відсотків від грошової оцінки землі на підставі рішення Узинської міської ради від 21.07.2015 року №35-375 виникає з 01 січня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 08 червня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.