Ухвала суду № 66995306, 07.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/370/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про визнання незаконними дії відповідача щодо відмови виконання приписів статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області; визнання незаконними дії відповідача щодо відмови виконання приписів законодавства України щодо нарахування і виплати інфляційних втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строку виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області; зобов'язання відповідача, відповідно до статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», провести нарахування і забезпечити виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від 10 000 гривень за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку, а саме з 13 вересня 2016 року і до дати повного розрахунку; зобов'язання відповідача провести нарахування і здійснити виплату інфляційних втрат частини доходів, що нараховуватиметься від 10 000 гривень з часу закінчення тримісячного строку 13 вересня 2016 року і до дати повного розрахунку у зв'язку з порушенням строку виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 22 березня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Державної казначейської служби України щодо не виконання вимог статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2016 року по цивільній справі № 750/1705/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної Державної адміністрації, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії. Зобов'язав Державну казначейську службу України, відповідно до статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», провести нарахування і забезпечити виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 квітня 2016 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2016 року по цивільній справі № 750/1705/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної Державної адміністрації, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Вищезазначеним законом держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Також, законодавством визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду

06.02.2013 року набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі по тексту - Порядок № 845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звертався до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії. Деснянський районний суд міста Чернігова по справі № 750/1705/16-ц позов задовольнив частково. Стягнув з Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. В задоволенні позову в іншій частині - відмовив.

23 травня 2016 року, постановою Апеляційного суду Чернігівської області рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року було змінено та абзац 2 його резолютивної частини викладено у наступній редакції: «Стягнути на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України 10 000 грн. шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку з врахуванням положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 з наступними змінами».

Рішення набрало законної сили.

Позивач, отримавши виконавчий лист щодо відшкодування моральної шкоди, подав його до примусового виконання 13 червня 2016 року, що підтверджується копією заяви (а.с. 13) з відміткою про час її прийняття.

Згідно платіжного доручення № 779 від 26 грудня 2016 року сума моральної шкоди була перерахована на рахунок позивача, що підтверджується копією платіжного доручення (а.с. 18).

28 грудня 2016 року на пенсійну картку «Ощадбанк України» позивач отримав 10 000 грн.

Тобто, період примусового виконання рішення суду, в частині стягнення суми моральної шкоди, продовжувався з 13.06.2016 року по 26.12.2016 року.

Тримісячний строк виконання судового рішення сплив 14 вересня 2016 року.

Виконання судового рішення тривало 197 днів - 6 місяців і 15 днів.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не було виконано приписи статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування компенсації за несвоєчасне виконання судового рішення.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Державну казначейську службу України провести нарахування і здійснити виплату інфляційних втрат частини доходів, то колегія суддів апеляційної інстанції вже надавала їм оцінку у своїй ухвалі від 10 травня 2017 року при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Коротких А. Ю.