Постанова № 66995216, 07.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/5674/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» Український фінансовий світ» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» Український фінансовий світ» ОСОБА_3 (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44182 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформленого наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку); визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 44182 від 04 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 30 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 04.07.2014 року між ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» та ОСОБА_2 було укладено договір № 44182 банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс».

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Пунктом 1.2 договору № 44182 від 04.07.2014 року процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 20 % річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладання цього договору становить 20 % річних.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 зазначеного договору банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 та прийняти вклад.

Відповідно до квитанції № TR.58492.1236.373 від 10.07.2014 року, ОСОБА_2 на вказаний вкладний (депозитний) рахунок перераховано кошти в розмірі 190 000 грн.

14.08.2014 року постановою правління Національного банку України прийнято рішення № 491 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 від 14.08.2014 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Постановою правління Національного банку України № 717 від 10.11.2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 119 від 13.11.2014 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» та розпочато процедуру ліквідації.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» строком на 1 рік, тобто з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С.І.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Гончаровим С.І видано наказ № 6 від 18.11.2014 року «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу.

Листом № 001/2338 від 19.12.2014 року «Про визнання правочинів нікчемними» відповідач 1 повідомив позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу № 44182 від 04.07.2014 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням та діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, внесені позивачем, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) № 44182 від 04 липня 2014 року не є вкладом, а відповідно гарантії, які визначені ст. 26, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на ОСОБА_5 не можуть бути поширені.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року (далі - Положення № 14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ № 174 від 01.06.2011 року (далі - Інструкція № 174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року (далі - Інструкція № 492).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Згідно з п. 10.1 Інструкції № 492 закріплено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174, банк (філія, відділення) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію ( другий примірник прибуткового касового ордеру ) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

У п. 1.3 Інструкції № 174 закріплено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Таким чином, з викладених правових норм убачається, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є одночасна сукупність таких обставин: 1) особа є вкладником банку в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, що має підтверджуватися відповідним договором; 2) право такої особи на вклад у Банку підтверджується відповідним банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок, який повинен відповідати вимогам п. 1.3 Інструкції № 174.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 44182 від 04.07.2014 року, на підставі п. 2.1.1 якого позивачу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2.

04.07.2014 року позивачем особисто через касу банку на зазначений рахунок були внесені кошти готівкою в розмірі 195 000 грн. із призначенням платежу «надходження коштів за депозитною угодою № 44182 від 04.07.2014 року», що підтверджується банківською квитанцією № TR.58492.1236.373 від 04.07.2014 року, яка відповідає вимогам п. 1.3 Інструкції № 174 (а.с. 18).

Отже, позивач, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є вкладником Банку та має право на зазначений вклад, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що підставами для прийняття відповідачем 1 рішення про визнання нікчемним вказаного вище договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем і Банком, і вчинених за ним операцій стало те, що під час проведення перевірки їх законності уповноваженою особою Фонду, за її твердженням, було виявлено, що такі операції здійснені банком внаслідок дроблення суми на рахунку іншого клієнта, призвели до неплатоспроможності Банку, до надання позивачу переваг перед іншими вкладниками, а також у зв'язку з необхідністю звернення уповноваженої особи до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами, доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», і неплатоспроможністю Банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав для визнання правочину нікчемним, визначених ст. 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що довідка, складена відповідачем про рух коштів по рахункам клієнтів, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 41-53) та яку уповноважена особа вважає основним доказом нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) позивача № 44182 від 04.07.2014 року, не є розрахунковим, бухгалтерським або іншим первісним банківським документом, оскільки факт внесення або невнесення готівки позивачем на її рахунок, факт «дроблення» іншого великого вкладу, рух коштів по банку в цей операційний день, залишок готівки на початок та кінець такого робочого банківського дня, а також інші обставини, які мають значення у цій справі підтверджуються, відповідно до приписів Інструкцій № 174 і № 492, зовсім іншими документами бухгалтерського обліку, а не такою довідкою.

Більш того, окрім позивача у вказаній довідці зазначено ще 516 фізичних осіб та не вбачається з якого ж саме рахунку власника великого рахунку № 1, 2 чи 3 і яким саме чином кошти потрапили на рахунок ОСОБА_2 і відповідачами не спростовано факт внесення цих коштів готівкою на рахунок позивача через касу банку.

З огляду на це, судова колегія не приймає до уваги довідку, на яку посилаються відповідачі, та вважає, що вона не є належним доказом на підтвердження обставин цієї справи, як таке передбачено ст. 70 КАС України.

Посилання уповноваженої особи на те, що він, діючи у відповідності до законодавства, провів перевірку банківських операцій і звернувся до правоохоронних органів, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки вчинення зазначених дій, відповідно до ст. 37 Закону № 4452-VI, є правом уповноваженої особи Фонду, реалізація якого сама по собі не є достатньою і необхідною правовою підставою для відмови особі у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а наявність будь-яких інших правових підстав для відмови позивачу у включенні її до відповідного переліку вкладників відповідачем 1 перед судом не доведена.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач, прийнявши рішення про визнання договору нікчемним, виходив з того, що відповідно до довідки по рахунках убачається, що документ на внесення грошових коштів на депозитний рахунок сформовано 05.07.2014 року о 14:17 год. (субота), та відображено внесення в балансі 10 липня 2014 року. Операційний час встановлений до 16:30 год.

Проте, на думку колегії суддів, дана обставина не свідчить про нікчемність укладеного договору банківського вкладу, оскільки відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, тобто банк зобов'язаний виконати доручення клієнта незалежно від часу його надходження. Крім того, проведення банком у базі даних платежів після закінчення операційного часу також не впливає на дійсність договору банківського вкладу та не є підставою для обмеження прав клієнта банку, а також визнання договору нікчемним, оскільки ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має вичерпний перелік визнання договорів нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 23 червня 2016 року у справі № 826/4453/15.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для прийняття відповідачем рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44182 від 04.07.2014 року, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» і позивачем, а тому рішення уповноваженої особи в цій частині, оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Встановлення судом неправомірності зазначеного рішення відповідача 1, у свою чергу, вказує на протиправність його бездіяльності щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та обумовлює наявність достатніх і необхідних правових підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду, та задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду, то колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень Фонду, які можуть бути ним реалізовані лише після отримання вказаних вище відомостей про позивача як вкладника від уповноваженої особи, та в даному випадку здійснені ним ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року у справі № 826/1202/15.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного по суті вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Крім того, вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 73, 08 грн., що підтверджується квитанцією від 26 березня 2015 року (а.с. 3) та 36, 54 грн. за подачу апеляційної скарги, що підтверджується квитанцією № 13963184 від 16 липня 2015 року (а.с. 75).

Так позивачем було сплачено за 3 позовні вимоги судовий збір у розмірі 73, 08 грн., з яких дві - до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 6.8. ч. 6 Р. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі витрат на сплату судового збору.

Відповідно до п. 4.1 ч. 4 Р. І вказаного Положення тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку або ліквідацію банку здійснює Фонд як тимчасовий адміністратор або ліквідатор, у тому числі через призначену(і) виконавчою дирекцією Фонду уповноважену(і) особу(и) Фонду у разі делегування їй (їм) всіх або частини повноважень тимчасового адміністратора або ліквідатора.

Відтак, судові витрати підлягають стягненню з установи банку пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 73,08 грн. + 36, 54 грн. / 3 х 2 = 73, 08 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44182 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку).

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 44182 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (ЄДРПОУ 26444836) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.