Ухвала суду № 66995175, 06.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/396/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Голд Транс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Фірма «Голд Транс» звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2016р. № 0004021400.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 12.12.2016р. № 0004021400.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 14.11.2016р. по 18.11.2016р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Фірма «Голд Транс» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 03.12.2015р. по 18.11.2016р. по експортним контрактам № 1А від 03.06.2015р. та № 1Е від 27.02.2015р.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) щодо порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, які перебувають за межами України станом на 01.01.2016р., 01.04.2016р. та 01.07.2016р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 25.11.2016р. № 438/14/37199162, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016р. № 0004021400, згідно якого, позивачу було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 1 020 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до п. 2 статті 16 вказаного Декрету, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

В силу пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 08.02.2000р. № 49 (зі змінами та доповненнями), невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітній період; - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, даною нормою встановлено визначення поняття «порушення порядку декларування».

Так, порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дані свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Фірма «Голд Транс» було подано декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами до Чернігівської ОДПІ (м. Чернігів) ГУ ДФС у Чернігівській області: - 12.01.2016р. за № 9270312586 станом на 01.01.2016р.; - 26.04.2016р. за № 9065048248 станом на 01.04.2016р.; - 28.07.2016р. за № 9131688363 станом на 01.07.2016р.

В пункті 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» розділу III «Майно та товари за кордоном» в декларації станом на: - 01.01.2016р. відображена дебіторська заборгованість в розмірі 4 163,22 євро, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань нерезидентом «UАВ AGROPLIUSAS» (Литва) по експортному договору № 1А від 03.06.2015р., замість 4 163,27 євро; - 01.04.2016р. відображена дебіторська заборгованість в розмірі 2 663,22 євро, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань нерезидентом «UАВ AGROPLIUSAS» (Литва) по експортному договору № 1А від 03.06.2015р., замість 2 663,27 євро; - 01.07.2016р. відображена дебіторська заборгованість в розмірі 1 163,22 євро, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань нерезидентом «UАВ AGROPLIUSAS» (Литва) по експортному договору № 1А від 03.06.2015р., замість 1 163,27 євро.

Розбіжність між дебіторською заборгованістю, відображеною в декларації та реальною становить 0,05 євро, тобто фактично вказані розбіжності є арифметичною помилкою (опискою), вчиненою ПП «Фірма «Голд Транс».

Стаття 14 Податкового кодексу України містить визначення понять, які вживаються в Кодексі. Однак, в даній статті поняття «арифметичної помилки» відсутнє.

Водночас, колегія суддів зазначає, що визначення поняття «арифметичної помилки» наведено в листі Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001р. № 06-10/167 та листі ДПА України від 06.07.2001р. № 9018/7/23-3317.

Так, під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущену платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або податків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі які заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.)

Однак, ні Податковим кодексом України, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства не передбачено відповідальності за арифметичну помилку.

При цьому, відповідачем не доведено, що описка в 0,05 євро допущена у відображенні дебіторської заборгованості свідчить про приховування ПП «Фірма «Голд Транс» валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Про це, також, не свідчить і сума описки 0.05 євро, яка, на момент розгляду справи судом першої інстанції, дорівнювала близько 1 грн. 50 коп.

Під час перевірки контролюючому органу були надані всі первинні, бухгалтерські та інші документи, що стосуються зазначеної дебіторської заборгованості, зокрема: експортний контракт, виписки по особовим рахункам, рішення судових органів тощо, що свідчить про відкритість та прозорість діяльності ПП «Фірма «Голд Транс».

Таким чином, перевіркою зафіксовано факт арифметичної помилки (описки), а не факт порушення порядку декларування.

Водночас, контролюючий орган у кожному конкретному випадку має об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції лише за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення чи приховування суб'єктом господарської діяльності валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

З огляду на те, що ПП «Фірма «Голд Транс» було своєчасно подано відповідну звітність, крім того, згідно з висновком податкового органу внаслідок допущеної описки, бюджет не зазнав втрат, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень вимог валютного законодавства, а відтак доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 12.12.2016р. № 0004021400.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП «Фірма «Голд Транс» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя СуддіВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Грибан І.О.

Собків Я.М.