Ухвала суду № 66994951, 06.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2017 року

справа № 804/2057/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» звернулося з вказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №0004442201 від 25 грудня 2015 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач протиправно нарахував суму орендної плати за землю з юридичних осіб, оскільки відповідно до умов договору сума орендної плати сплачена у повному обсязі. Вказує на порушення граничного строку нарахування контролюючим органом суми грошового зобов’язання передбаченого ст. 102 ПК України, а саме 1095 днів. Вказує, що при розгляді заперечень на акт перевірки контролюючий орган не повідомив позивача, про час та місце розгляду, чим порушив право платника брати участь у прийнятті такого рішення. Також посилається на те, що відповідачем порушено порядок направлення розрахунку штрафних санкцій, оскільки в розрахунку зазначено штрафні санкції з податку на додану вартість, в той час як позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем – орендна плата за землю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з 29 липня 2015 року по 31 липня 2015 року була проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період січень 2012 року - грудень 2012 року

За результатами перевірки було складено акт від 31 липня 2015 року №107/04-61-22-5/00187375. Вказаний акт був отриманий позивачем 18 грудня 2015 року із супровідним листом №11561/10/04-61-22-1 від 17.12.2015.

За висновками перевірки встановлено порушення пунктів пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 розділу XIII Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю всього у сумі 836849,70 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 836849,70 грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0004442201 від 25.12.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на суму 325640,22 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за основним платежем – 217093,48 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 108546,74 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Згідно листа Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 18.01.2013р. № 11/11-33 нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки (кадастровий номер 63636001) площею 6,6765 га для земель промисловості складає за 2011 р.- 718,00 грн., за 2012 р.-718,00 грн.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.07 №5/26 «Про затвердження проекту «нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська» затверджено базову вартість 1 квадратного метра землі у м. Дніпропетровськ, яка склала у 2008 році - 237,36 грн. Також, коефіцієнти індексації до нормативної грошової оцінки землі наступні: у 2008 році - 1,028, у 2009 році - 1,152, у 2010 році - 1,059, у 2011 році 1,0, у 2012 році - 1,0, у 2013 році — 1,0, у 2014 році 1,0. Відповідно базова вартість одного квадратного метра землі у м. Дніпропетровськ у 2009 році становить 281,10 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації 1,028 та 1,125, базова вартість одного квадратного метра землі у м. Дніпропетровськ у 2010 році становить 297,68 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації 1028, 1,152, 1,059, та 1,0 базова вартість одного квадратного метра землі у м. Дніпропетровськ у 2012 році становить 297,68 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації 1028, 1,152, 1,059,1,0 та 1,0 Коефіцієнт індексації до нормативної грошової оцінки землі у 2013 році та 2014 році - 1,0”.

Таким чином, позивачу на 2012 рік орендна плата визначена у сумі 1438118,1 грн., а саме:

- 47937270грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1% (ставка земельного. податку) = 479372,7грн. (річна сума земельного податку);

- 479372,7грн. (сума земельного податку) х 3 (коефіцієнт згідно з пунктом 288.5 ст.288 ПКУ) = 1438118,1грн. (річна сума орендної плати);

- 1438118,1грн. (річна сума орендної плати) / 12 = 119843,18грн. (місячна сума орендної плати).

Наданою 30.08.2012 уточнюючою декларацією по орендній платі за землю на 2012 рік ПАТ «ДЗПВ» задекларувало податкове зобов'язання за вказаний період в сумі 601268,40 грн.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Починаючи з 01.01.2011р. законодавець систематизував правила адміністрування земельного податку та орендної плати за землю, як обов’язкового платежу, в розділі ХІІІ Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визнають вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 даного Кодексу).

П.288.1 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб’єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу (у редакції, яка діяла до 01.04.2014).

Після внесення змін 01.04.2014, пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, викладений у такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю не може бути меншою розміру, визначеного п.п.288.5.1 п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно до переліку ст.9 Податкового кодексу України, логічним завершенням аналізу наведених норм є висновок про те, що розмір орендної плати за вказані земельні ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011р., на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов’язкового платежу.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України ,а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено – площа земельних ділянок.

Згідно з п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу України – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003р. №1378-ІV «Про оцінку земель», відповідно до абз.5 ст.5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.18 даного Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ст.23 цього Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України визначено (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

За таких обставин доводи апеляційної скарги з приводу того що норми ПК не можуть розповсюджуватися на договірні відносини в сфері визначення розміру орендної плати за землю є безпідставними, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною суми платежу відповідно до закону, то обов'язок сплати земельного податку у новому розмірі виник у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заперечення позивача на акт перевірки від 23 грудня 2015 року були розглянуті відповідачем 25 грудня 2015 року, за наслідками розгляду заперечення залишені без задоволення а висновки акту перевірки були залишені без змін.

З огляду на зазначені обставини колегія суддів зазначає, що дії податкового органу по розгляду заперечень платника податків на акт перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а відповідь на них, сформована за результатами розгляду таких заперечень не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час розгляду заперечень на акт, і сам факт відсутності позивача при розгляді його заперечень не може свідчити про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки вказані заперечення були враховані відповідачем та долучені до акту перевірки. Крім того позивач не був позбавлений права на судовий захист своїх прав щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Податковою інспекцією донараховано спірні суми орендної плати за землю - листопад, грудень 2012 року. Податкова декларація з орендної плати за землю надається платниками цього платежу один раз на рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкові зобов'язання по наданій декларації нараховуються на відповідному особовому рахунку платника щомісячно 30 числа. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що, граничний термін нарахування та сплати податкових зобов'язань ПАТ «ДЗПВ» з орендної плати за землю за листопад 2012 року припадає на 30 грудня 2012 року, за грудень 2012 року - на 30 січня 2013 року. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ 25 грудня 2015 року, тобто до закінчення встановленого законодавством терміну давності для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання платника податків за вказані періоди, що спростовує доводи апеляційної скарги з приводу порушення граничного строку визначення суми грошового зобов’язання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, на платника податків накладається штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив ,що розмір застосованих штрафних санкцій за донарахованою сумою орендної плати за землю визначений контролюючим органом вірно, оскільки грошові зобов'язання скаржника із зазначеного платежу вже визначались податковим повідомленням-рішенням №0000102201 від 19 січня 2015 року (статус - сплачено). Крім того колегією суддів зазначається, що технічна помилка написання у розрахунку штрафних санкцій «з податку на додану вартість» замість «орендної плати за землю» не свідчить про їх невірний розрахунок та порушення порядку направлення податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Доводи апеляційної скарги базуються на помилковому розумінні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 07 червня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник