ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
24 травня 2017 рокусправа № П/811/3518/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі №П/811/3518/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (далі позивач) було задоволено частково, визнано протиправними та скасовані оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач) від 13.07.2015р. №0000212201; №0000222201; №0000232201 та №0000242201. В задоволенні вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015року № НОМЕР_1 суд відмовив.
Із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, надав письмові пояснення на спростування доводів апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому порядку.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцями контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Кіровоградпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.14, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 по 31.12.14, за результатами якої складено акт №54/11-23-22-01/37168244 від 18.06.2015 р. (т.1 а.с.17-65).
За висновками акту, перевіркою виявлено наступні порушення:
1) п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 784 085 грн., в т.ч.:
- за 2013 рік в сумі 342 грн.,
- за 2-й квартал 2014 р. в сумі 183768 грн.,
- за 3-й квартал 2014 р. в сумі 1254521 грн.,
- за 4-й квартал 2014 р. в сумі 345454 грн.;
та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на загальну суму 6 129 801 грн.;
2) п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п.195.1.1, п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 375 479 грн., у т.ч.:
- червень 2013р. на суму ПДВ 360 грн.;
- січень 2014р. на суму ПДВ 318 грн.;
- лютий 2014р. на суму ПДВ 155995 грн.;
- березень 2014р. на суму ПДВ 417508 грн.;
- квітень 2014р. на суму ПДВ 625404 грн.;
- травень 2014р. на суму ПДВ 60000 грн.;
- червень 2014р. на суму ПДВ 816148 грн.;
- липень 2014р. на суму ПДВ 698 грн.;
- вересень 2014р. на суму ПДВ 299048 грн.;
та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (ряд.19 декларації) на загальну суму 547 795 грн., в т.ч.:
- за лютий 2014р. в сумі 65480 грн.;
- за серпень 2014р. в сумі 20830 грн.;
- за жовтень 2014р. в сумі 122696 грн.;
- за листопад 2014р. в сумі 210729 грн.;
- за грудень 2014р. в сумі 128060 грн.;
та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24 декларації) за грудень 2014 р. на суму 544 213 грн.;
3) п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за 2014 рік (І квартал) на суму 14740,30 грн..
13.07.2015 року на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, у розмірі 2 833 939 грн., в т.ч.: 1 889 292 грн. - за основним платежем, 944 647 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.12);
- № НОМЕР_3 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 129 801 грн. (т.1 а.с.13);
- № НОМЕР_4 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 3 563 219 грн., в т.ч.: 2 375 479 грн. - за основним платежем, 1 187 740 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.14);
- № НОМЕР_5 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 547 795 грн. (т.1 а.с.15);
- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток юридичних іноземних осіб, у розмірі 18 425 грн., в т.ч.: 14 740 грн. - за основним платежем, 3 685 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.16).
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, спірні рішення - без змін (т.1 а.с.66-79).
Вважаючи рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Скасовуючи оскаржені рішення відповідача, суд виходив з того, що відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування висновків акту перевірки щодо допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді по господарським операціям з такими контрагентами як ТОВ "Вектор-Альфа", ТОВ "Гранд-Флекс"; ПП "Хімінвест"; ТОВ "Брокбудкепітал"; ТОВ "Марікана"; ТОВ "Грін Степ" та ПАТ СКТБ "Комплекс".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, висновки перевірки базуються на тому, що реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ "Вектор-Альфа" у червні 2013; ТОВ "Гранд-Флекс" у січні 2014; ПП "Хімінвест" у березні, червні, липні, серпні, вересні 2014; ТОВ "Брокбудкепітал" у травні, червні, липні, серпні 2014; ТОВ "Марікана" у жовтні, листопаді, грудні 2014; ТОВ "Грін Степ" у серпні 2014; ПАТ СКТБ "Комплекс" у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2013р. не підтверджується, а надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
Судом під час розгляду справи досліджено всі первинні документи та докази по кожній господарській операції, яка мала місце в перевіряємому періоді щодо кожного контрагента позивача, реальність яких поставлена під сумнів контролюючим органом СДПІ.
Суд встановив, і з його висновками погоджується колегія судів, що факти придбання товарів, їх поставки, використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей в подальшій господарській діяльності підтверджено належними та допустимими доказами.
Щодо поставки товарів (продукції).
У спірному перевіряємому періоді контрагентами постачальниками продукції позивачу як вже зазначено вище були: ТОВ "Вектор-Альфа" у червні 2013; ТОВ "Гранд-Флекс" у січні 2014; ПП "Хімінвест" у березні, червні, липні, серпні, вересні 2014; ТОВ "Брокбудкепітал" у травні, червні, липні, серпні 2014; ТОВ "Марікана" у жовтні, листопаді, грудні 2014; ТОВ "Грін Степ" у серпні 2014; ПАТ СКТБ "Комплекс" у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2013р..
Всі первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту з поставки товарів від зазначених вище контрагентів наявні в матеріалах справи та були надані під час перевірки податковій інспекції: договори; видаткові накладні, акти примання-передачі (внутрішнє переміщення) основних засобів, оформлені відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Податкові накладні належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 ПК України.
З наданих позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій з постачання товарів (продукції) у спірний період, вбачається, що продукцію (товар) було отримано покупцем, оприбутковано та в подальшому оплачено.
Суми ПДВ, сплачені позивачем у вартості придбаних товарів, були включені до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі отриманих від постачальників податкових накладних. Порушень порядку оформлення податкових накладних контролюючим органом встановлено не було.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету, а у випадку невиконання свого обов'язку, понести за це відповідальність.
Сама по собі несплата податку продавцем чи його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків настає відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
Стосовно податку на прибуток.
Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 ТОВ "Кіровоградпостач" було задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 237401428 грн.. Водночас, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток за вказаний період встановлено їх завищення на загальну суму 15373480 грн., в т.ч.: за 2013 рік в сумі 1800 грн.; за 1-й квартал 2014р. - 6447179 грн.; за 2-й квартал 2014р. - 1811738 грн.; за 3-й квартал 2014р. - 5248751 грн.; за 4-й квартал 2014р. - 1864012 грн..
Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Кіровоградпостач" та ТОВ "Вектор-Альфа" у червні 2013; ТОВ "Гранд-Флекс" у січні 2014; ПП "Хімінвест" у березні,червні,липні,серпні,вересні 2014; ТОВ "Брокбудкепітал" у травні, червні, липні, серпні 2014; ТОВ "Марікана" у жовтні, листопаді, грудні 2014; ТОВ "Грін Степ" у серпні 2014; ПАТ СКТБ "Комплекс" у лютому 2014 року не було підтверджено, тому відсутні всі підстави для податкового обліку відповідних операцій.
За висновками контролюючого органу Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 1 784 085 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на загальну суму 6 129 801 грн..
Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних відносин) під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами статті 134 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно із п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Водночас, за приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво хімічної продукції для промислових цілей. Для здійснення господарської діяльності у позивача наявні матеріально-технічна база та відповідний персонал (т.4 а.с.36-72).
Як пояснив представник позивача готова продукція (розчинники, авто хімія, охолоджуючі рідини, гальмівні рідини, дистильована вода, інше) розфасовується у пляшки (ПЕТ та скляна тара) з подальшим пакуванням у гофротару, яка запаковується за допомогою скотч-ленти. З цією метою у ТОВ "Гранд-Флекс" було придбано скотч-ленту, яка використовувалась для пакування готової продукції. За фактом використання цього матеріалу складалися акти розфасування продукції, копії яких приєднано до матеріалів справи.
Для виробничих потреб та обслуговування виробничого та іншого супутнього обладнання (устаткування) ТОВ "Кіровоградпостач" придбало у ТОВ "Вектор-Альфа" вимикачі в кількості 5 шт., які були використані для дооснащення та обслуговування обладнання (т.4 а.с.3-7).
Також, для виробничих потреб та обслуговування виробничого та іншого супутнього обладнання (устаткування) ТОВ "Кіровоградпостач" придбало у ТОВ "Грін-Степ" торцеві ущільнення в кількості 4 шт. та ремкомплект в кількості 2 шт., які були використані для технічного обслуговування обладнання, трубопроводів, ємностей в період пускових робіт, про що свідчать акти приймання-передавання за вересень та серпень 2014р. (т.4 а.с.27-35).
Отриманий ТОВ "Кіровоградпостач" товар від ПП "Хімінвест" (метилацетат, кислота оцтова), від ПАТ СКТБ "Комплекс" (бензно-лігроїнова фракція, газовий конденсат), а також у ТОВ "Марікана" (розчинник органічний універсальний) використано для виробництва готової продукції.
Відтак, документально підтверджено, що отриманий товар використано позивачем у власній господарській діяльності.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.
Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.
Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків.
Оскільки висновки СДПІ щодо виявлених порушень спростовано, суд обґрунтовано скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення №0000212201; №0000222201; №0000232201 та №0000242201.
Колегія суддів не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині, що стосується податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2015року, оскільки сторонами в цій частині рішення суду не оскаржується.
Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі № П/811/3518/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:Н.П. Баранник
Суддя:Ю.В. Дурасова
Суддя:А.А. Щербак
Судове рішення № 66994253, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № п/811/3518/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: