Постанова № 66994093, 07.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1681/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання:Моспанюк Є.С.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1;

ОСОБА_2;

ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4;

ОСОБА_5М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (далі позивач, КП «Лисичанськтепломережа») до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі відповідач, ДПІ у м. Лисичанську) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки документальну позапланову невиїзну перевірку відповідачем проведено за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, визначених Податковим кодексом України. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки, відповідно, є протиправними та незаконними.

Проведеною перевіркою встановлено, порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ. Таке порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань сталося внаслідок зарахування відповідачем всіх сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше, а не за призначенням платежу, зазначеним у платіжному документі. Пославшись на положення Податкового кодексу України, позивач вважає, що законодавець наділив податковий орган правом застосовувати штраф до платника податку у випадку сплати грошового зобовязання, зазначеного у платіжному дорученні, з затримкою сплати, проте, не наділив правом застосовувати штраф у разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Податковий кодекс України не встановлює відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

На підставі вищевикладеного позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.07.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 про зобовязання сплатити штраф, застосований за затримку сплати податку на додану вартість в повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Додатково зазначили, що запит податкового органу від 29.04.2016 дійсно надійшов на адресу підприємства 04.05.2016, однак, через відсутність на ньому печатки контролюючого органу, тобто, через його невідповідність вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, відповідь на запит не надавався, наказ про призначення перевірки від 08.06.2016 № 68 не містив посилань на ст. 78 ПК України та підстави проведення перевірки, а тому позивач не міг знати, що перевірку призначено саме через ненадання відповіді на запит від 29.04.2016. Вважав, що недотримання відповідачем вимог щодо форми запиту звільняє позивача від відповідальності за його невиконання, а тому перевірка є незаконною, а прийняті на її підставі рішення також є протиправними.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надали письмові заперечення проти позову (Т. 1 а.с. 96-101), у яких зазначили, що відповідачем вчинено всіх законних дій з приводу призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на додану вартість у період з липня 2013 року по грудень 2014 року позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у сумі 156087,70 грн. при затримці до 30 днів; 2671287,42 грн. при затримці більше 30 днів. За встановлене порушення позивачу оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями нарахований штраф. Передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами). У письмових поясненнях представник додатково зазначив, що підставою для проведення перевірки стало неподання позивачем інформації, визначеної у запиті контролюючого органу, та її документального підтвердження (Т. 1 а. с. 225-226). Додатково зазначив, що згідно з п. 73 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011, на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою установи. Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою (додаток 7), в інструкції установи. Згідно п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. З огляду на те, що запит від 29.04.2016 складено на бланку ДПІ у м. Лисичанську вважав, що відсутність на ньому печатки контролюючого органу не тягне за собою його недійсність.

У судовому засіданні представники відповідача надали пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа», ідентифікаційний код 13401321, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську з 27.04.1992 та є платником податку на додану вартість з 07.07.1997, індивідуальний податковий номер 134013212097 (Т. 1 а.с. 81-88).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем направлено позивачу запит від 29.04.2016 № 3249/12-09-12-01/05 про надання інформації щодо сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року, а також копій документів, які підтверджують факт сплати відповідних податкових зобовязань (Т. 1 а. с.247).

Зазначений запит отримано позивачем 04.05.2016, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції КП «Лисичанськтепломережа» на копії запиту.

Відповідь позивачем на вищевказаний запит до контролюючого органу не надано.

ДПІ у м. Лисичанську на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.06.2016 № 68 (Т. 1 а.с. 104), згідно з повідомленням про проведення перевірки від 08.06.2016 № 1 (Т. 1 а.с. 103), які отримані позивачем 10.06.2016, що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (Т. 1 а.с. 102), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Лисичанськтепломережа» з питань своєчасності сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2016 № 125/1209-1201/13401321 (Т. 1 а.с. 105).

Перевіркою встановлено, що в порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року протягом строків, встановлених п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, КП «Лисичанськтепломережа» несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у сумі 156087,70 грн. при затримці до 30 днів, 2671287,42 грн. при затримці більше 30 днів.

Розшифровку сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року оформлено додатком до акта перевірки від 23.06.2016 № 125/1209-1201/13401321 (Т. 1 а.с. 106-111).

Дослідженням додатку до акта перевірки встановлено, що позивачем у перевіреному періоді порушено строки сплати узгодженого грошового зобовязання з ПДВ за:

- рішеннями суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 2а-1244/11/1270 від 01.03.2011, № 2а-11365/11/1270 від 23.12.2011, № 2а/1270/4474/2012 від 25.06.2012, № 2а-3842/11/1270 від 30.05.2011, № 2а/1270/1188/2012 від 14.02.2012, № 2а/1270/2628/2012 від 03.05.2012, № 2а/1270/7018/2012 від 27.09.2012;

- податковими деклараціями з ПДВ за січень 2014 року від 20.02.2014 № НОМЕР_3, за лютий 2014 року від 20.03.2014 № НОМЕР_4, за березень 2014 року від 22.04.2014 № НОМЕР_5;

- уточнюючими розрахунками № НОМЕР_6 від 28.04.2014, № НОМЕР_7 від 23.06.2014.

Обставини, відображені у додатку до акта перевірки, щодо документа за яким здійснено погашення боргу (назва, номер, дата), дати погашення боргу, погашеної суми боргу, підтверджені інтегрованою карткою платника податків КП «Лисичанськтепломережа» за 2013 рік (Т. 1 а.с. 139-170) та інтегрованою карткою платника податків КП «Лисичанськтепломережа» за 2014 рік (Т. 1 а.с. 112-138).

Податковим повідомленням-рішенням від 06.07.2016 № НОМЕР_2 ДПІ у м. Лисичанську зобовязало КП «Лисичанськтепломережа» сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 15608,77 грн за встановлене порушення строку сплати грошового зобовязання з ПДВ у сумі 156087,70 грн, визначеного п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, та на підставі ст. 126 ПК України за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобовязання. (Т. 1 а. с. 9).

Податковим повідомленням-рішенням від 06.07.2016 № НОМЕР_1 до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 534257,48 грн за встановлене порушення строку сплати грошового зобовязання з ПДВ у сумі 2671287,42 грн, визначеного п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, та на підставі ст. 126 ПК України за затримку понад 30 календарних днів сплати грошового зобовязання. (Т. 1 а. с. 10).

Розрахунок штрафних санкцій оформлено додатком до податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 (Т. 1 а. с. 11-18).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями КП «Лисичанськтепломережа» 18.07.2016 звернулося із скаргами до Головного управління ДФС у Луганській області (а. с. 46-47).

Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 14.09.2016 № 500/10/12-32-10-01-04, з урахуванням рішення від 02.08.2016 про продовження строку розгляду скарг, у задоволенні первинних скарг КП «Лисичанськтепломережа» відмовлено (Т. 1 а.с. 43-45).

КП «Лисичанськтепломережа» оскаржило податкові повідомлення-рішення від 06.07.2016 № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 та рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 14.09.2016 № 500/10/12-32-10-01-04 до Державної фіскальної служби України, подавши 23.09.2016 відповідні скарги (Т. 1 а. с. 39-42).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.11.2016 № 24971/6/99-99-11-03-01-25 скарги КП «Лисичанськтепломережа» залишено без задоволення (Т. 1 а. с. 37-38).

З огляду на вищевикладене та пояснення представників сторін, судом встановлено, що предметом доказування у даній справі є наявність підстав для проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлено актом від 23.06.2016 № 125/1209-1201/13401321, та правомірність застосування відповідачем до позивача штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, у випадку зарахування контролюючим органом коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від призначення платежу.

Факт наявності за КП «Лисичанськтепломережа» податкового боргу за вищезазначеними судовими рішеннями та податковою звітністю з ПДВ, відомості відображені у додатках до акта перевірки та податкових повідомлень-рішень щодо дати погашення боргу, суми погашеного боргу, кількості днів затримки у погашенні суми боргу позивачем не оспорюються та визнаються сторонами, відповідно, з огляду на положення ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає такі обставини звільненими від доказування.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України) (положення ПК України наводяться в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 73. 3 ст. 73 ПК України контролюючий орган має право звернутися до платника податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - пятим цього пункту, платник податків звільняється від обовязку надавати відповідь на такий запит.

Під час розгляду справи представниками позивача долучено до матеріалів справи копію запиту ДПІ у м. Лисичанську від 29.04.2016 № 3249/12-09-12-01/05, яким ДПІ, з посиланням на положення п. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зобовязує КП «Лисичанськтепломережа» протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати до ДПІ у м. Лисичанську копій документів, які підтверджують факт сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року (Т. 2 а. с. 5).

Оглядом оригіналу вказаного запиту встановлено, що він не містить печатки контролюючого органу. Зазначений факт не заперечувався і представниками відповідача під час розгляду справи.

Посилання представників відповідача на те, що Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011, та п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010, не передбачено проставлення на запиті податкового органу про надання інформації печатки суд вважає необгрунтованим, оскільки вказані нормативні акти є підзаконними та мають меншу юридичну силу у порівнянні зі нормами Податкового кодексу України, а тому можуть застосовуватись лише в тій частині, яка не суперечить Податковому кодексу України.

Крім того, абзац другий пункту 73.3 статті 73 ПК України з вимогами про обовязковість печатки контролюючого органу на запиті доповнено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71, тобто, вказані зміни внесено значно пізніше у часі, ніж прийнято підзаконні акти, на які посилається відповідач.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що запит ДПІ у м. Лисичанську від 29.04.2016 № 3249/12-09-12-01/05 складено з порушенням вимог, визначених абзацом другим пункту 73.3 статті 73 ПК України, а тому КП «Лисичанськтепломережа» звільняється від обовязку надавати відповідь на такий запит та до нього не можуть бути застосовані наслідки ненадання відповіді на запит, передбачені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Оскільки, під час розгляду справи судом встановлено, що запит ДПІ у м. Лисичанську від 29.04.2016 № 3249/12-09-12-01/05 складено з порушенням вимог п. 73.3. ст. 73 ПК України ненадання відповіді на вказаний запит не може бути підставою для проведення щодо КП «Лисичанськтепломережа» позапланової документальної перевірки відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Посилання представника відповідача на те, що отримання інформації про порушення платником податків іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є самостійною підставою для проведення позапланової документальної перевірки без необхідності направлення запиту суд вважає безпідставним, тому що конструкція підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дозволяє зробити висновок, що наявність такої інформації є підставою для проведення позапланової документальної перевірки лише у випадку неотримання відповіді на запит податкового органу.

У звязку із зазначеним суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність рішення ДПІ у м. Лисичанську № 195/1302 від 28.03.2016 про застосування до КП «Лисичанськтепломережа» штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску (Т. 1 а.с. 248)

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктами 79.1 та 79.2 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Проаналізувавши вищенаведені норми ПК України суд дійшов висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вже вищезазначено, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем позивачу направлено письмовий запит про надання інформації та належним чином засвідчених документів на підтвердження запитуваної інформації.

Дослідженням запиту встановлено, що він не відповідає вимогами п. 73. 3 ст. 73 ПК України. Відповідно, платник податків не зобовязаний був надати відповідь на такий запит, а відповідач не мав правових підстав призначати щодо позивача позапланову документальну перевірки відповідно до вимог п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Лисичанську позапланову документальну невиїзну перевірку щодо КП «Лисичанськтепломережа» з питань несвоєчасної сплати визначеного платником податків грошового зобовязання з ПДВ за період з липня 2013 року по грудень 2014 року проведено незаконно.

Враховуючи, що податковим органом проводилась невиїзна перевірка позивач був позбавлений такого механізму захисту від незаконних дій субєкта владних повноважень як недопуск посадових осіб до перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до ст. 86 КАС України, суд вважає, що в даному випадку перевірку позивача призначено за відсутності правових підстав та з порушенням нормативно-визначеного порядку і в наступному проведено без дотримання вимог чинного податкового законодавства, що нівелює наслідки такої перевірки.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, де чітко визначено, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням зазначеного суд вважає позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про нарахування фінансових санкцій від 06.07.2016 № НОМЕР_2 та від 06.07.2016 № НОМЕР_1, прийнятих на підставі акта перевірки від 23.06.2016 № 125/1209-1201/13401321, такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом КП «Лисичанськтепломережа» сплачено судовий збір у сумі 8249,18 грн (платіжне доручення № 978 від 26.12.2016 (Т. 1 а.с. 2).

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про нарахування фінансових санкцій від 06.07.2016 № НОМЕР_2 у розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченого грошового зобовязання з ПДВ у сумі 15608,77 грн та від 06.07.2016 № НОМЕР_1 у розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченого грошового зобовязання з ПДВ у сумі 534257,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 347, код 39890557) на користь Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Баумана, 17, код ЄДРПОУ 13401321) витрати зі сплати судового збору у сумі 8249,18 грн. (вісім тисяч двісті сорок девять гривень 18 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 08 червня 2017 року.

Суддя ОСОБА_6