Постанова № 66993451, 16.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. Справа № 804/8615/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2016 №13777-13, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2016 №13777-13.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником транспортного засобу, з обсягом двигуна понад 3000 куб.см. - автомобіля марки Toyota Highlander, 2012 року випуску, у звязку з чим податковим органом нараховано позивачеві транспортний податок за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн., про що винесене податкове повідомлення - рішення від 03.11.2016 №13777-13. Із означеним податковим повідомленням - рішенням позивач категорично не погоджується, вважає його протиправним з огляду на те, що відповідно до статті 267 Податкового кодексу України обєктом оподаткування транспортним податком можуть бути автомобілі, вартість яких перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки вартість автомобіля позивача згідно Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів становить 715967,58 грн., транспортний засіб позивача не підпадає під оподаткування транспортним податком, що не було враховано податковим органом при винесенні оскарженого податкового повідомлення - рішення від 03.11.2016 №13777-13.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 804/8615/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2016. Останнє судове засідання відбулось 16.01.2017.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що положеннями п.п. 267.2.1 ст. 267 ПК України встановлено обовязок володільців легкових автомобілів, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. сплатити транспортний податок за фіксованою ставкою 25000,00 грн., дані норми є чинними, не змінені та не скасовані, а позивач є субєктом, на якого розповсюджується дія означеної норми та має обовязок сплатити до бюджету транспортний податок з фізичних осіб за авто обємом понад 3000 куб.см. у розмірі 25000,00 грн. У звязку із викладеним, податковим органом складено та направлено позивачеві оскаржене податкове повідомлення - рішення від 03.11.2016 №13777-13.

Позивач в судове засідання 16.01.2017 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2017 не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить автомобіль марки Toyota Highlander з обємом циліндрів двигуна 3456 куб. см., 2012 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ №424533.

З урахуванням зазначеної інформації згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та керуючись нормою п.п. 267.6.1 п.267.6 ст. 267 ПК України Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 03.11.2016 №13777-13 (форми "Ф"), відповідно до якого останньому визначено грошове зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25000,00 грн.

Суд не може погодитися з позицією податкового органу щодо правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення 03.11.2016 №13777-13 (форми "Ф") виходячи з такого.

Відповідно до статті 265 ПК України, транспортний податок є складовою податку на майно.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено транспортний податок.

01.01.2016 набрав чинності Закон України № 909-УІІІ від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким внесено зміни у статтю 267 Податкового кодексу України. Так, п.п. 267.2.1 п. 267.2 ПК України викладено в новій редакції та зазначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66. Відповідно до пункту 1 Методики, вона встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до обєктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач (п. 2 Методики).

У відповідності до п. 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики).

Згідно зі ст. 173 ПК України, середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Так, за допомогою офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA, власникам транспортних засобів надано можливість самостійно обрахувати середньоринкову вартість їх автомобіля.

Судом встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля позивача, вирахована за допомогою офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України становить 715967,58 грн., у той час як обєктами оподаткування транспортним податком згідно положень п.п. 267.2.1 п.267.2 ПК України є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто понад 1 033 500,00 грн..

Таким чином, автомобіль ОСОБА_2 марки Toyota Highlander з обємом циліндрів двигуна 3456 куб.см., 2012 року випуску, номер державної реєстрації АЕ0018НІ, не є обєктом оподаткування транспортним податком.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржене рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення від 03.11.2016 №13777-13 (форми "Ф") є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2016 №13777-13 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.11.2016 №13777-13 (форми "Ф").

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1