Рішення № 66993139, 07.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/125/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 Справа № 908/3293/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства “КРЕДІ ОСОБА_1” (01004, Київська область, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; поштова адреса: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92)

До відповідача: Відділу Урядового фельд’єгерського зв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у м. Запоріжжі (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 4)

про стягнення 1 261 015,96 грн.

За участю: Військової прокуратури Запорізького гарнізону південного регіону України (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2)

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Дроздова С.С.,

ОСОБА_2

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 195 від 17.03.2014

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 63/19/01-67 від 15.02.2017

Прокурор: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.12.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “КРЕДІ ОСОБА_1” до Відділу Урядового фельд’єгерського зв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у м. Запоріжжі про стягнення 1 261 015,96 грн.

Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 19.01.2017 №02-45/46-167 судовий збір у розмірі 18 915,24 грн., сплачений згідно із платіжним дорученням № 657155 від 07.12.2016, зараховано до державного бюджету (І т. а.с. 198).

Ухвалою суду від 08.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/3293/16, справі присвоєно номер провадження – 5/125/16, розгляд якої призначено на 12.01.2017. Ухвалою суду від 12.01.2017 розгляд справи відкладено на 01.02.2017. Ухвалою від 01.02.2017 продовжено строк розгляду справи №908/3293/16 на п'ятнадцять днів до 23.02.2017, розгляд справи відкладено на 15.02.2017. У судовому засіданні 15.02.2017 судом оголошено перерву до 23.02.2017.

Ухвалою від 23.02.2017 провадження у справі № 908/3293/16 зупинено у зв’язку з направленням окремих матеріалів справи № 908/3293/16 до Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі №908/3293/16 ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2017 скасовано, матеріали справи №908/3293/16 направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.

Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.04.2017 справу №908/3293/16 передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 12.04.2017 справу № 908/3293/16 прийнято до розгляду колегією суддів, судове засідання призначено на 18.05.2017.

18.05.2017 на адресу суду від Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України надійшла заява № 2641вих-17 від 17.05.2017 про участь у справі військового прокурора. Заява судом задоволена.

У судовому засіданні оголошувалась перерва. У судовому засіданні 07.06.2017 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 05.03.2014 між Відділом Головного управління Державної фельд’єгерської служби України у м. Запоріжжя та Публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_1» було укладено договір № 154/14. Відповідно до заявки № 192 на підкріплення готівки з операційної каси ГО до Центрального відділення ПАТ «Креді ОСОБА_1» м. Запоріжжя через Державну фельд’єгерську службу України згідно Опису № 1 валютних цінностей, вкладених в інкасаторську сумку (мішок) від 14.11.2016 та реєстру № 1 на кореспонденцію до Центрального відділення ПАТ «Креді ОСОБА_1 банк» було направлено відправлення (іноземна валюта) з оголошеною цінністю 1 261 015 96 грн. Замовник зазначив, що заборонених до пересилки вкладень немає. Згідно із прибутково-видатковими касовими ордерами №№ 2, 3 від 15.11.2016 відправлення були прийняті фельд’єгерями відповідача. За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, цінне відправлення вартістю 1 261 015,96 грн. до Центрального відділення ПАТ “Креді ОСОБА_1” у м.Запоріжжі не доставлено. Відповідно до Довідки Відділу урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку в місті Запоріжжі 16.11.2016 Відділом УФЗ Держспецзв’язку в місті Запоріжжі була надана попередня інформація про збройний напад на фельд’єгерський маршрут Київ – Запоріжжя та втрату цінного відправлення, що направлялося до м. Запоріжжя на адресу ПАТ «Креді ОСОБА_1», за телефоном 228 – 70 - 34. Інформація була прийнята співробітником ПАТ «Креді ОСОБА_1» - начальником відділу касових операцій ОСОБА_5 16.11.2016 невідомими особами було здійснено збройний напад на військовослужбовців ГУ УФЗ Держспецзв’язку, які виконували доставку цінних відправлень, у т.ч. в рамках укладеного між сторонами договору маршрутом Київ-Дніпро-Запоріжжя. Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України відкрито кримінальне провадження № 42016040010000298 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 та ч. 2 ст. 418 КК України за фактом таємного викрадення грошових коштів на загальну суму 29 714 387,24 грн. та банківського металу (золото 959 XAU) загальною вагою 1 295 грамів. На підставі п. 7.1.1. договору позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1 261 015,96 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. У відзиві на позов відповідач просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідно до п. 3.5 Договору, пересилці не підлягають предмети та речовини, заборонені для пересилки відповідно до законодавства України, зокрема Правилами надання послуг поштового зв'язку. Так, відповідно до п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» ... забороняється пересилати національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту. Відповідач при отриманні відправлення не знає та не може знати, про те, що позивач пересилає, оскільки воно відповідним чином без його участі запаковується. Іншими словами, Позивач, передаючи відправлення із вмістом (валюти) самостійно, в першу чергу порушує умови договору. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор у судове засідання 07.06.2017 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності прокурора або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання прокурор був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався. В судовому засіданні, яке відбулося 18.05.2017, прокурор в повному обсязі підтримав позицію відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2014 між Відділом Головного управління Державної фельд’єгерської служби України у м. Запоріжжя (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_1» (далі - замовник) було укладено договір № 154/14 (далі – договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 2.1., 2.1.1., 2.4. якого виконавець забезпечує доставку відправлень замовника (філії, відділення замовника) на адресу юридичних осіб з м. Запоріжжя до м. Києва, обласних центрів України, м. Сімферополь, м. Севастополь та Ялта АР Крим, а також доставку відправлень замовника з м. Київ до м. Запоріжжя та міст Запорізької області. Виконавець забезпечує доставку відправлень замовника (філії, відділення замовника) на адресу юридичних осіб з м. Запоріжжя до міст Запорізької області – Бердянськ, Енергодар, Мелітополь, міста Нікополь Дніпропетровської області та в зворотному напрямку, з використанням спеціальних фельд’єгерських авто маршрутів. Строк доставки відправлень по території України від замовника до одержувача встановлюється в 3 доби (не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні і святкові дні).

Відповідно до п.п. 3.2. – 3.5. договору упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього. На відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленнями виконавцю, а третій, з підписом і печаткою виконавця, залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов’язково вказувати номер цього договору. на упаковці відправлень замовником вказується повна і точна адреса, а по неможливості і номер телефону одержувача. Пересилці не підлягають відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, а також предмети і речовини, заборонені для пересилання відповідно до законодавства України.

Виконавець зобов’язаний доставити відправлення замовника до пункту призначення в строк, передбачений пунктом 2.4. цього договору; під час доставки відправлень замовника забезпечити їх збереження та конфіденційність (п.п 5.1.2., 5.1.3. договору).

Пунктами 6.1., 6.2. договору передбачено, що замовник та виконавець звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладання цього договору в результаті подій, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними способами. До таких подій належать: стихійні лиха, пожежі, землетруси та інші природні явища, а також страйки, військові дії, повстання, рішення органів державної влади та Національного банку України, що призвели до неможливості виконання умов цього договору.

Пунктом 7.1.1. договору передбачено, що виконавець несе цивільно-правову відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за рішенням суду за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного та суми нестачі.

Виконавець відповідає за кількість місць, вказаних в реєстрі, а також за цілісність упаковки, печаток і пломб замовника (п. 7.1.3. договору).

Замовник відповідає за вміст відправлення відповідно до п. 3.5. цього договору, оформлення, упаковку і правильність зазначеної адреси (п. 7.2. договору).

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками.

Відповідно до заявки № 192 на підкріплення готівки з операційної каси ГО до Центрального відділення ПАТ «Креді ОСОБА_1» м. Запоріжжя (І т. а.с. 21) через Державну фельд’єгерську службу України згідно Опису № 1 валютних цінностей, вкладених в інкасаторську сумку (мішок) від 14.11.2016 (І т. а.с. 22) та реєстру № 1 на кореспонденцію (І т. а.с. 23) до Центрального відділення ПАТ «Креді ОСОБА_1 банк» було направлено відправлення (іноземна валюта) з оголошеною цінністю 1 261 015 96 грн. Замовник зазначив, що заборонених до пересилки вкладень немає. Згідно із прибутково-видатковими касовими ордерами №№ 2, 3 від 15.11.2016 відправлення були прийняті фельд’єгерями відповідача (І т. а.с. 24).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, цінне відправлення вартістю 1 261 015,96 грн. до Центрального відділення ПАТ “Креді ОСОБА_1” у м.Запоріжжі не доставлено.

Відповідно до Довідки Відділу урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку в місті Запоріжжі (І т. а.с. 99) 16.11.2016 Відділом УФЗ Держспецзв’язку в місті Запоріжжі була надана попередня інформація про збройний напад на фельд’єгерський маршрут Київ – Запоріжжя та втрату цінного відправлення, що направлялося до м. Запоріжжя на адресу ПАТ «Креді ОСОБА_1», за телефоном 228 – 70 -34. Інформація була прийнята співробітником ПАТ «Креді ОСОБА_1» - начальником відділу касових операцій ОСОБА_5

Як вбачається з пояснень відповідача, 16.11.2016 невідомими особами було здійснено збройний напад на військовослужбовців ГУ УФЗ Держспецзв’язку, які виконували доставку цінних відправлень, у т.ч. в рамках укладеного між сторонами договору маршрутом Київ-Дніпро-Запоріжжя.

Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України відкрито кримінальне провадження № 42016040010000298 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 та ч. 2 ст. 418 КК України за фактом таємного викрадення грошових коштів на загальну суму 29 714 387,24 грн. та банківського металу (золото 959 XAU) загальною вагою 1 295 грамів (І т. а.с. 31, 32).

20.12.2016 на адресу позивача від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надійшов запит № 3-6-8591/11/вих. -16 від 13.12.2016 (І т. а.с. 153), з якого позивачу стало відомо, що в ніч з 15 на 16 листопада 2016, двома офіцерами відділу урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту України у м. Запоріжжі, здійснювалась доставка урядової та секретної кореспонденції, а також цінних відправлень по маршруту «Київ – Запоріжжя». В ході вказаного перевезення були викрадені цінні речі.

У зв’язку з неотриманням цінного відправлення та відмовою Відділу урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в місті Запоріжжі відшкодувати вартість цінного відправлення, Публічне акціонерне товариство “Креді ОСОБА_1” звернулося з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України (далі – ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; розміру збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому, такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

Укладений між сторонами договір №154/14 від 05.03.2014 за правовою природою є договором про надання послуг поштового зв'язку.

Статтею 2 Закону України “Про поштовий зв'язок” визначено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку спеціального призначення (фельд'єгерського і спеціального зв'язку) провадиться відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про поштовий зв'язок” поштовий зв'язок спеціального призначення - складова частина поштового зв'язку України, призначена для надання послуг поштового зв'язку окремим категоріям користувачів.

Таким чином, фельд'єгерський зв'язок входить до системи поштового зв'язку України і регулюється нормами Закону України “Про поштовий зв'язок”, а діяльність у сфері фельд'єгерського зв'язку провадиться відповідно до законодавства України.

За змістом ст.13 Закону України “Про поштовий зв'язок” оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Відповідно до п.30 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у внутрішніх поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені для пересилання.

Згідно п.32 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту.

Пунктом 57 зазначених Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що сума оголошеної цінності внутрішнього поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення та можливих витрат на відновлення документів, що пересилалися, у разі їх втрати.

Отже, враховуючи п.3.5 договору, за умовами якого не підлягають пересилці предмети і речовини, заборонені для пересилки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, та приймаючи до уваги вищенаведені норми, фельд'єгерським зв'язком, як зв'язком спеціального призначення, що входить до системи поштового зв'язку України, забороняється пересилати національну валюту, а сума оголошеної цінності поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення.

Відповідно до п.3.2 договору, упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.

Згідно з п.5.3.3 договору, виконавець має право в присутності представника замовника і представника компетентних органів провести перевірку вкладеного відправлення у випадках, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, з зазначених пунктів договору вбачається, що позивачем надавались цінні посилки запакованими і відповідач лише у окремих випадках міг перевіряти вміст відправлень.

Судом досліджено реєстр № 1 від 15.11.2016 на кореспонденцію, що направляється через Державну фельд’єгерську службу України (І т. а.с. 23), з якого вбачається, що відповідачу було передане цінне відправлення № б/н адресоване: Центральному відділенню ПАТ «Креді ОСОБА_6» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92) на загальну суму 1 261 015, 96 грн. В той час, вага відправлення не зазначена. Хоча, п. 3.1. договору передбачено, що виконавець приймає для поставки відправлення граничним розміром: посилки – 20х30х40 (см) вагою до 10 кг, пакети – 5х25х35 (см), вагою до 2 кг. Підписом відправника (ОСОБА_7Г.) підтверджено, що заборонених до пересилки вкладень немає.

Щодо опису № 1 валютних цінностей, вкладених в інкасаторську сумку (мішок) від 14.11.2016 (І т. а.с. 22) суд зазначає, що опис валютних цінностей на загальну суму 1 261015,96 грн. (40 000,00 доларів США, 60 000,00 російських рублів) складено і проконтрольовано його вкладення до мішку лише відповідальними особами ПАТ «Креді ОСОБА_1». Тому, відповідач не міг скористатися своїм правом, передбаченим п. 5.3.3 договору.

Разом з тим, позивачем всупереч приписам ст.ст. 32, 34 ГПК України доказів того, що кошти, видані за прибутково-видатковими касовими ордерами №2, № 3 від 15.11.2016, були вкладені у зазначену цінну посилку, призначену для пересилання фельд'єгерським зв'язком, а також доказів здійснення перевірки вмісту відправлення виконавцем послуг не надано суду.

У той же час, порядок вивезення (інкасації) валютних цінностей із філій банків передбачено Інструкцією з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні (далі - Інструкція), затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 №45 (в редакції, що діяла на час передачі позивачем відправлень службовій особі фельд'єгерського зв'язку).

Вказаною Інструкцією передбачений спеціальний порядок вивезення готівки, який визначає відповідні заходи щодо збереження вмісту мішків із готівкою та іншими цінностями та передбачає складання відповідних документів на різних етапах здійснення переміщення цінностей.

Відповідно до п.3 глави 1 розділу ІІІ Інструкції, перевезення валютних цінностей між банком і його територіально відокремленими підрозділами (філіями, відділеннями) та до пунктів обміну валют, банкоматів і у зворотному напрямку здійснюється з урахуванням вимог додатка 2 до цієї Інструкції власними силами банку або підрозділами інкасації інших банківських установ згідно з вимогами Положення з використанням визначених відповідно до цього порядку окремих документів, серед яких прибутково-видатковий касовий ордер, опис цінностей, доручення на перевезення валютних цінностей, супровідна відомість до сумки з готівкою (додаток 7), супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями (додаток 8). Допускається додаткове використання інших документів, розроблених банком для виконання визначених у Положенні про підрозділ завдань щодо внутрішньобанківських перевезень цінностей.

Відповідно до Інструкції: власні сили банку - бригада інкасації підрозділу інкасації банку або уповноважена особа банку в супроводі осіб, які здійснюють заходи щодо її особистої охорони та/або цінностей, що переміщуються цією особою;

перевезення валютних цінностей - переміщення в установленому порядку транспортними засобами валютних цінностей, яке здійснюють інкасатори між банківськими установами, між Національним банком і банківськими установами та в структурі Національного банку;

послуги з інкасації - це перелік послуг, до яких належать: вивезення надлишків та доставка підкріплень готівки між Національним банком та банківськими установами, між банківськими установами, їх філіями, відділеннями та від них до банкоматів, пунктів обміну валют і у зворотному напрямку.

Таким чином, порядок доставки підкріплень готівки визначається Інструкцією, а доказом передачі валюти особам уповноваженим на її перевезення та факт дотримання позивачем вимог норм права, що регулюють порядок вивезення готівки із власних філій в національній валюті, може бути супровідна відомість (Додаток 7 до Інструкції).

Нормами Інструкції передбачено документи, які підтверджують видачу сумок з валютними цінностями інкасаторам та їх вміст - опис цінностей, примірник супровідної відомості до сумок з валютними цінностями, та доручення на перевезення валютних цінностей.

Однак, позивачем вказаних документів не надано.

Отже, позивачем не дотримано норм Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 №45 та порушено норми Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.

В силу п.7.1.1 договору виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження (касового ордеру, доручення на видачу цінностей та інше) вмісту вкладеного та суми нестачі та за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прибутково-видаткові касові ордери №№ 2, 3 від 15.11.2016, за якими було видано 60 000 руб. та 40 000 доларів США, що еквівалентно 1 261 015,96 грн., не є належними доказами пересилання зазначених грошових коштів у цінній посилці № б/н з оголошеною цінністю 1 261 015,96 грн., яку було передано відповідачеві для доставки згідно реєстру № 1 від 15.11.2016 оскільки, по перше, відділом ГУ УФЗ Держспецзв'язку приймався від позивача пакет з оголошеною цінністю, а не валюта готівкою, а, по-друге, позивачем не надано доказів вкладення касиром цієї валюти до відправлення з оголошеною цінністю.

Крім того, передавши відповідачу до пересилки національну валюту, позивач порушив вимоги чинного законодавства та умови укладеного з відповідачем договору. Протиправна поведінка позивача, який порушив умови договору, не породжує у нього права вимагати від відповідача відшкодування збитків.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя С.С. Дроздова

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 08.06.2017.