Ухвала суду № 66993113, 31.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/21/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2017 Справа № 908/524/16

Судя ОСОБА_1 розглянувши скаргу ПАТ Запоріжжяобленерго за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 на дії відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25

до відповідача: державного підприємства Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект, 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4

про стягнення 202 169,54 грн.

заінтересована особа: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області, 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 06.02.17 № 40

від відповідача: не зявився

від ВПВР УДВС ГТУЮ: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.16 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі ВАТ Запоріжжяобленерго в особі ЗМЕМ) про стягнення з державного підприємства Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект (надалі ДП ДПІ Запоріжцивільпроект) задоволено частково. А саме вказаним рішенням суд вирішив стягнути з ДП Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект на користь ВАТ Запоріжжяобленерго в особі ЗМЕМ 115 327,29 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 418,40 грн. боргу за перевищення договірної величини, 962,78 грн. вартості послуг з компенсації перетоків реактивної електроенергії, 58 239,37 грн. пені, 3 423,65 грн. 3% річних, 18 710,17 грн. індексу інфляції та 3 031,22 грн. судового збору.

31.05.16 на виконання вказаного рішення господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

27.03.17 до господарського суду Запорізької області від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшла скарга за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 на дії відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області (далі ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області), в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області щодо прийняття постанови від 28.02.17 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- визнати недійсною постанову від 28.02.17 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 52025111) щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 31.05.16 у справі № 908/524/16 про стягнення з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» 120 745,69 грн. заборгованості.

Протоколом від 27.03.17 скаргу по справі № 908/524/16 передано судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.03.17 судом скаргу ПАТ Запоріжжяобленерго за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 26.04.17.

Ухвалою від 26.04.17 судом строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 13.06.17, розгляд справи відкладено на 31.05.17.

В судовому засіданні 31.05.17 позивач (скаржник) підтримав скаргу за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області у повному обсязі.

Представник відповідача та ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання призначене на 31.05.17 не зявились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

За приписами ст. 1212 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом, 26.08.16 головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52025111) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 31.05.16 за № 908/524/16 про стягнення з ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» основного боргу в сумі - 120 745,69 грн. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ЗМЕМ.

17.03.17 ВАТ «Запоріжжяобленерго» від ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області отримано постанову від 28.02.17 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 52025111) винесену заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу № 908/524/16 від 31.05.16.

Вбачається, що вказана вище постанова заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувача (ВП № 52025111), а саме наказу господарського суду Запорізької області від 31.05.17 № 908/524/16 про стягнення з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» основного боргу в сумі 120 745,69 грн. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ЗМЕМ винесена на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У мотивувальній частині постанови, заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області зазначено, що:

«Державним виконавцем для своєчасного виконання виконавчого документа, який входив до складу зведеного виконавчого провадження № 34040904 в повному обсязі перевірено майновий стан боржника, та з метою виконання зведеного виконавчого провадження вчинені наступні виконавчі дії: винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, направлено запити до реєструючих органів з метою отримання інформації щодо майнового стану боржника, накладено арешт на кошти боржника згідно постанов про арешт коштів боржника та протягом 2013-2017 років систематично виставлялись платіжні вимоги в фінансові установи, в яких обліковуються розрахункові рахунки боржника.

В ході проведення виконавчих дій направлено вимогу боржнику про надання інформації про перелік рухомого та нерухомого майна, яке відноситься до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства.

Ураховуючи той факт, що коштів, списаних з розрахункових рахунків боржника відділом було недостатньо для задоволення вимог всіх стягувачів за зведеним виконавчим провадженням, державним виконавцем здійснювались виконавчі дії, спрямовані на опис та арешт рухомого та нерухомого майна боржника, що належить йому на праві власності з подальшою передачею арештованого майна на реалізацію.

06.06.13 актом опису та арешту майна державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно боржника у кількості 26 найменувань, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Пушкіна, 4, на загальну суму 52 306,40 грн.

11.07.13 згідно акту опису та арешту майна державним виконавцем накладено арешт на базу відпочинку «Фрегат» яка знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 27.

22.07.13 передано пакет документів на реалізацію рухомого майна, а саме автомобілів НОМЕР_1, яка склала 17 303,15 грн., та УАЗ 3303, державний номер НОМЕР_2 та Ноnda Stream 2.0, ІНФОРМАЦІЯ_1 державний номер НОМЕР_3.

Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів № 05/234/1З/А-1 від 11.10.13 переможцем прилюдних торгів з продажу бази відпочинку «Фрегат» є ТОВ «ПЛАЦ».

17.10.13 кошти, які надійшли з реалізації бази відпочинку «Фрегат» у сумі 2 028 100 грн. були розподілені та повністю задоволено вимоги 138 стягувачів з виконання виконавчих документів по стягненню заробітної плати та частково задоволено вимоги за 24 виконавчими документами де стягувачем є УПФУ.

18.10.13 на депозитний рахунок надійшли кошти від реалізації рухомого майна, а саме Ноnda Stream 2.0, 2004 р.н у сумі 38 456 грн.

24.10.13 кошти розподіленні, частково задоволено вимоги стягувачів за 8 виконавчими документами.

23.12.13 частину майна (5 кондиціонерів) реалізовано за 3 840,00 грн. Інше рухоме майно знято з реалізації в зв'язку з відсутністю купівельного попиту. Жоден стягувач не виявив бажання залишити за собою вищезазначене нереалізоване майно, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії з нереалізованим майном у відповідності до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно протоколу проведення електронних торгів №224499 від 31.12.16, нежитлова будівля за адресою майдан Пушкіна 4, у м. Запоріжжі, стартова ціна якої складала 34 112 660,40 грн., не реалізована, у зв'язку з відсутністю допущених учасників до торгів.

Відповідно до абз. 4 Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.08 місце знаходження юридичної особи, є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Так, в ході проведення виконавчих дій уповноваженого органу або органу управління, керівництва або адміністрації боржника за адресою: м. Запоріжжі майдан Пушкіна, 4, заходами щодо їх розшуку виявлено не було, про що складено акт державного виконавця від 15.02.17».

Вказану постанову скаржник вважає незаконною, прийнятою з порушенням норм права, а дії органу виконання щодо прийняття зазначеної постанови неправомірними. Крім того, на думку автора скарги, державним виконавцем при винесенні зазначеної у тексті цієї ухвали постанови не враховано норми, передбачені ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що регулює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Розглядаючи скаргу судом враховано наступне.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.17 за № 22582175 (який додано до матеріалів скарги), станом на 02.02.17, 01.02.17 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, позивача у справі № 908/524/16, зміна повного та скороченого найменування, про що 01.02.17 внесено відповідний запис за № 11031050056001469 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У звязку з викладеним, суд виходить з того, що станом на час розгляду скарги у цій справі повною вірною назвою позивача у справі (стягувача за наказом) є публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж.

Частиною 1 ст. 1212 ГПК України закріплено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За приписами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.99 № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV), який був чинний станом на час відкриття виконавчого провадження (26.08.16), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.17 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема за судовими наказами.

02.06.16 законодавчим органом країни прийнято Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.16№ 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), який набрав чинності із 05.10.16.

Згідно із п.п. 6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином враховуючи, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 31.05.16 за № 908/524/16 про стягнення з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» основного боргу в сумі 120 745,69 грн. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ЗМЕМ було розпочато 26.08.16 згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.08.16 (ВП № 52025111), то відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII, виконавчі дії мали бути завершені в порядку визначеному Законом № 606-ХІV.

Разом з тим, з матеріалів скарги по справі № 908/524/16 вбачається, що заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 винесено оскаржувану постанову від 28.02.17 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 52025111) із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, яким передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

З огляду на викладене вбачається, що держвиконавцем неправомірно було завершено виконавче провадження із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII.

Також судом прийнято до уваги що у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону № 606-ХІ та згідно із судовими наказами по даній справі, боржником є ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект».

Положенням абз. 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (у відповідній редакції) визначено, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 2 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» унормовано, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у т.ч. скорочене (за наявності), ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правова форма, (…) місцезнаходження юридичної особи.

Наявний в матеріалах справи безкоштовний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (отримано судом станом на 31.05.17 з офіційного сайту Міністерства юстиції України) свідчить, що місцезнаходженням державного підприємства Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект (боржника) є: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, тобто адреса зазначену у виконавчому документі.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ході проведення виконавчих дій уповноваженого органу або органу управління, керівництва або адміністрації боржника за адресою: м. Запоріжжі майдан Пушкіна, 4, заходами щодо їх розшуку виявлено не було, про що складено акт державного виконавця від 15.02.17.

Разом з тим, ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області до матеріалів свого відзиву від 26.04.17 та до матеріалів справи № 908/524/16 не надано акту державного виконавця від 15.02.17 про який зазначено в оскаржуваній постанові.

Крім того, суду ВПВР також не було надано жодних доказів вжиття державним виконавцем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо виконання рішення у справі № 908/524/16 (відповідного наказу від 31.05.17 у вказаній вище справі), зокрема про ті, що зазначено в оскаржувані постанові.

Також, судом прийнято до уваги, що відповідно до відомостей зазначених у безкоштовному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про який зазначено вище, засновником ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 9.

Отже, державний виконавець не був позбавлений можливості звернутися до засновника ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» - Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України із листом (запитом) про надання інформації щодо фактичного місцезнаходження боржника за наказом по справі № 908/524/16.

Однак, матеріали цієї справи жодних доказів вжиття державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження боржника не містять.

Судом також враховано, що боржник за наказом від 31.05.16 по справі № 908/524/16 є державним підприємством, а тому на нього розповсюджуються приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.12 № 4901-VI (який набрав чинності 01.01.13).

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (ч. 1). У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 2). Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого ч. 2 цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача (ч. 3). У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів (ч. 4). Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей (ч. 5). Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі (ч. 6). Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу (ч. 7). Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобовязані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі (ч. 8).

З огляду на викладене вбачається, що стягнення коштів з державного підприємства має свої особливості, а саме здійснюється в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Як свідчать матеріали цієї справи, виконавче провадження № 52025111 було відкрито 26.08.16, а постанова про повернення виконавчого документа наказу від 31.05.16 по справі № 908/524/16 винесена заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 - 28.02.17, тобто через 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи невиконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства протягом шести місяців (ст. 4 Закону України від 05.06.12 № 4901-VI, наведеному вище у тексті цієї ухвали) в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження його виконання повинно було бути здійснено у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Разом з тим, наведених вище приписів чинного законодавства заступником ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 враховано не було.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова про повернення виконавчого документа ВП № 52025111 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 31.05.17 № 908/524/16 прийнята з порушення норм права, у звязку із чим, підлягає визнанню незаконною, а дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області щодо винесення вказаної вище постанови неправомірними.

З підстав викладених вище, судом визнаються обґрунтованими доводи скаржника викладені у скарзі за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 на дії відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області. А тому, скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню.

Посилання ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області на те, що стягувач має повторно предявити виконавчий документ до виконання в строк до 28.02.20, як на підставу для відмови у задоволені скарги судом до уваги не приймаються, оскільки вказане право стягувача жодним чином не стосується правомірності та законності дії державної виконавчої служби щодо винесення оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 21, 22, 86, 1212 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ Запоріжжяобленерго за вих. від 27.03.17 № 008-32/4863 на дії відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області щодо прийняття постанови від 28.02.17 про прийняття виконавчого документа стягувачу.

Постанову заступника начальника ВПВР ГТУЮ у Запорізькій області від 28.02.17 про повернення виконавчого документа стягувачу визнати незаконною.

Суддя В.Л. Корсун