Ухвала суду № 66993055, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.06.2017 Справа № 904/2753/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Євстигнеєва О.С. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.

розглянувши апеляційну скаргу з клопотаннями про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017р. у справі №904/2753/17

за первісним позовом департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпро)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальний заклад «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» (м. Дніпро)

про: виселення з нежитлового приміщення

та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпро)

до: департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про: визнання договору оренди нерухомого майна продовженим

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2017 року у справі №904/2753/17 (суддя Золотарьова Я.С.) в первісному позові департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпро) за участю третьої особи - комунальний заклад «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» (м. Дніпро) про виселення із зайнятого на підставі договору оренди №150-ДКП/15 від 19.10.2015р. нежитлового приміщення площею 18,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та передачу приміщення балансоутримувачу -відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано продовженим договір № 150-ДКП/15 оренди нерухомого майна. Стягнуто з департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1600 грн.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у зустрічних.

В силу ч.2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. Уразі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку (ч. 2 ст. 93 ГПК України).

За змістом вказаної статті апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, може бути прийнята до розгляду тільки за умови, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала знайде підстави для відновлення строку.

Вищий господарський суд України в ч. 8 п. 4 постанови пленуму від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Оскаржуване рішення було прийнято господарським судом та оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України -22.05.2017р., отже відповідно до ст. 93 ГПК України останній день подання апеляційної скарги - 01.06.2017р. Апеляційна скарга була отримана місцевим господарським судом нарочно 02.06.2017р., тобто з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку позивач вказав, що отримав повний текст рішення 25.05.2017р., що підтверджується розпискою на заяві.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 15.05.2017р. представник позивача був присутній в судовому засіданні при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення. В цей же день представник подав заяву до суду про надання йому нарочно повного тексту рішення, натомість прийшов отримати рішення після спливу п'яти днів його складання з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Отже, можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні клопотання позивача про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017р. у справі №904/2753/17 слід відмовити.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду встановлено, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору, що в силу п. 3 ст. 97 ГПК України є підставами для повернення апеляційної скарги.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник обґрунтовує тією обставиною, що ним 30.05.2017р. вже була сплачена половина судового збору по даній справі. Неможливість сплати повної суми судового збору позивач пояснює тим, що в даному випадку сплата відбувається за рахунок бюджетних коштів і потребує більшого часу.

За приписами ч.1. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. N 3674-VI (із змінами і доповненнями), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається право суду, а не обов'язок щодо відстрочки або розстрочки сплати судового збору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Це проявляється і в тому, що згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Натомість, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що позивач не надав на підтвердження своїх доводів належних і допустимих доказів. Крім того, 1760,00 грн. були сплачені платіжним дорученням №258 від 30.05.2017р. за подання апеляційної скарги в іншій справі - №904/2757/17. Скаржник додає також платіжний документ в копії, що також є порушенням порядку подання документів про сплату судового збору.

Пунктом 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 93, 86, п.п. 3, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро) у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017р. у справі №904/2753/17

Відмовити департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро) в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2017р. у справі №904/2753/17.

Апеляційну скаргу департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро) повернути заявникові без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга від 02.06.2017р. з додатками на 22 аркушах.

Головуючий суддя О.С. ЄвстигнеєвСуддя І.М. КощеєвСуддя І.М.Науменко