Рішення № 66992265, 08.06.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017 р.Справа № 917/521/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул. Козака, буд.2-А, м. Полтава, 36020)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (вул. Визволення, буд.22, м. Полтава, 36009)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Зигіна, буд.1, Київський район, м.Полтава, 36014)

Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер (вул. Київське шосе, буд. 1-В, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 36040)

про стягнення 487 786,19 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не зявився

від третіх осіб не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 487 786,19 грн., у тому числі 470384,61 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу № 2087-З/Б від 30.12.2016р., 13521,59 грн. пені, 2431,25 грн. інфляційних, 1448,74 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві повідомив про те, що спірний обсяг природного газу був використаний на опалення соціально допущеного обєкту - Полтавського протитуберкульозного диспансеру на замовлення УКБ Полтавської ОДА, обєкти, які опалюються, так і сама котельна знаходяться на балансі комунальної установи - Полтавського клінічного протитуберкульозного диспансеру. УКБ Полтавської ОДА вже був здійснений перерахунок проектно-кошторисної документації за договором підряду №03-01/14 від 15.01.2014р., необхідність якого повязана з подорожчанням робіт внаслідок інфляційних процесів та виникненням додаткових робіт, не передбачених затвердженою проектно - кошторисною документацією за вищевказаним договором підряду на виконання робіт по обєкту Протитуберкульозний диспансер та передало вказану документацію на узгодження. Вказана проектно- кошторисна документація вже узгоджена всіма профільними міністерствами і знаходиться зараз на узгодженні у останнього міністерства - Міністерстві юстиції України, після чого документацію узгодить Кабінет міністрів України. Лише після цього УКБ Полтавської ОДА може здійснити відповідне фінансування, у тому числі витрати на опалення та підігрів води.

Відповідач надав клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

Позивач про надання відстрочки заперечує.

Третя особа (Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації) надала клопотання про розгляд справи без участі її представника. Клопотання задоволено судом.

Третя особа (Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер) надала клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням юриста у відпустці до 24.06.2017р.

Дане клопотання відхиляється судом, оскільки строк вирішення спору закінчується, в звязку з чим відкладення розгляду справи після 24.06.20017р. не можливе; крім того, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

В судовому засіданні 08.06.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (відповідачем) був укладений договір на постачання природного газу № 2087-З/Б від 30.12.2016р. (далі Договір; а.с.15-19).

Згідно п.1.1 Договору позивач, як постачальник, постачає природний газ споживачеві (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу впродовж січня лютого 2017р. природний газ на загальну суму 470384,61 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000001362 від 31.01.2017р. на суму 243125,32 грн., № ЗБ000003589 від 28.02.2017р. на суму 227259,29 грн. (а.с.20, 21).

За п. 3.8.1 Договору розрахунковим періодом є відповідний місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному поряду: щомісячної 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до Договору, не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку розрахункового періоду;

у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач отриманий природний газ не оплатив.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

В порушення вказаних правових норм та договірних зобовязань відповідач не оплатив отриманий природний газ.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 470384,61 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що в разі прострочення виконання споживачем своїх зобовязань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних положень позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 13521,59 грн. пені (тому числі 9511,86 грн. за період 09.02.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями січня 2017р., 4009,73 грн. за період 09.03.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями лютого 2017р. (а.с. 5). При цьому позивачем не враховано наступне.

За приписами ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) у випадку коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Позивачем не враховано, що за зобовязаннями лютого 2017р. кінцевий строк оплати припадає на 08.03.2017р., який був неробочим днем, отже останнім днем платежу є 09.03.2017р., а прострочення платежу починається 10.03.2017р.

З огляду на викладене, правомірними є вимоги про стягнення 13347,25 грн. пені (тому числі 9511,86 грн. за період 09.02.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями січня 2017р., 3835,39 грн. за період 10.03.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями лютого 2017р. (розрахунок суду залучено до справи).

В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити за їх безпідставністю.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач керуючись вимогами ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 1448,74 грн. 3% річних (за період 09.02.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями січня 2017р., за період 09.03.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями лютого 2017р.) та 2431,25 грн. інфляційних за лютий 2017р. (а.с.4-5).

З огляду на встановлені вище судом дійсні періоди прострочення платежу, належна до стягнення сума 3% річних становить 1430,06 грн. (тому числі 1019,13 грн. за період 09.02.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями січня 2017р., 410,93 грн. за період 10.03.2017р. 31.03.2017р. за зобовязаннями лютого 2017р. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних слід відхилити за їх безпідставністю.

Позовні вимоги про стягнення 2431,25 грн. інфляційних є обґрунтованими, вірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідач надав клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що УКБ Полтавської ОДА вже був здійснений перерахунок проектно-кошторисної документації за договором підряду №03-01/14 від 15.01.2014р., необхідність якого повязана з подорожчанням робіт внаслідок інфляційних процесів та виникненням додаткових робіт, не передбачених затвердженою проектно - кошторисною документацією за вищевказаним договором підряду на виконання робіт по обєкту Протитуберкульозний диспансер та передало вказану документацію на узгодження. Вказана проектно- кошторисна документація вже узгоджена всіма профільними міністерствами і знаходиться зараз на узгодженні у останнього міністерства - Міністерстві юстиції України, після чого документацію узгодить Кабінет міністрів України. Лише після цього УКБ Полтавської ОДА може здійснити відповідне фінансування, у тому числі витрати на опалення та підігрів води. Отже, відповідне фінансування буде проведено через шість місяців.

Позивач про надання відстрочки заперечує.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб-стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характерну обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватися інтереси обох сторін, зокрема їх матеріальний стан.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня2013року в справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання судового рішення є невід"ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012року № 18-рп/2012)4 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

У рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відповідач не надав суду жодного документу в підтвердження викладених у заяві обставин.

Також відповідачем не подано жодного доказу загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках чи майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Оскільки заява відповідача жодними доказами не підкріплена, а також враховуючи заперечення позивача, заява позивача про надання відстрочки відхиляється судом.

При цьому відповідач не позбавлений права звернення після прийняття судового рішення з заявами про відстрочку чи розстрочку виконання рішення згідно ст. 121 ГПК України за наявності визначених законом обставин.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 7316,79 грн. судового збору за платіжним дорученням від 03.04.2017р. № 125 (а.с.7).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 7313,90 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (вул. Визволення, буд. 22, м. Полтава, 36009; ідентифікаційний код 37829260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул. Володимира Козака, буд. 2-А, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 39813404) 470384грн. 61 коп. основного боргу, 13347грн. 25 коп. пені, 2431грн. 25 коп. інфляційних, 1430грн. 06 коп. 3% річних, 7313грн. 90 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 08.08.2017р.

Суддя Безрук Т. М.