Рішення № 66991199, 06.06.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/859/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«02» червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Папінко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб - Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 25 166 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зіслався на те, що 03 листопада 2016 року він, ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем марки «CHRYSLER GRAND VOYAGER 2.5 CRD» 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3, при виїзді з вул. Плетинецького на вул. Бальзака у м. Львові, наїхав на каналізаційний люк, що розміщувався на проїжджій частині дороги. При наїзді відчув удар в корпус автомобіля знизу в передній частині автомобіля. В результаті несправним каналізаційним люком був пошкоджений двигун його

автомобіля, в результаті чого розгерметизувалась система змащування двигуна і

моторне масло вилилося на проїжджу частину дороги. Через те, що

продовжувати рух транспортний засіб не міг ним було викликано патрульну

поліцію. Працівники поліції встановили, що в даному випадку наявна

дорожньо-транспортна пригода, яку було зафіксовано протоколом поліції №

ЄО 31206 від 03.11.2016 року.

Згідно з протоколу про ДТП встановлено, що ушкодження автомобіль

марки CHRYSLER GRAND VOYAGER 2.5 CRD 2003 року випуску, номерний

знак НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 отримав від зіткнення з

кришкою каналізаційного люка, розміщеного на проїжджій частині дороги по

вул. Плетенецького на перехрестку з вул. Бальзака в м. Львові.

Після складення протоколу про ДТП автомобіль був відбуксируваний на

станцію технічного обслуговування для ремонту. Згідно з довідки приватного

виробничо-комерційного підприємства «Гарант-Плюс» № 097 від 21 листопада

2016 року та доданої до неї дефективної відомості № 097 від 21 листопада 2016

року були проведені ремонтні роботи на суму 1042 грн., а саме: зварювання гофри, заміна передньої подушки, заміна правої подушки двигуна, заміна задній кронштейн з подушкою в комплекті, заміна лівої подушки коробки.

Для проведення ремонту автомобіля ним були придбані запчастини та паливно-мастильні матеріали на суму 18 184 грн., а саме: фільтр масляний 1шт. - 325 грн., мастило для двигуна - 1150 грн., гофра глушника 1 шт. - 245 грн., кріплення подушки двигуна 1шт. - 2304 грн., подушка двигуна задня 1шт. - 4000 грн., подушка двигуна передня 1шт. - 5860грн., подушка двигуна ліва та права 2 шт. - 2800грн., прокладка піддона 1шт. -1500грн.

Зважаючи на стан здоров'я, він був вимушений для пересування орендувати автомобіль. Ним був укладений договір оренди автомобіля від 04.11.2016 року з гр. ОСОБА_3 Вартість оренди автомобіля по договору становив 5940 грн.

Причиною пошкодження автомобіля стала бездіяльність відповідача, який відповідає за вказану ділянку автодороги, який не забезпечив належного технічного стану покриття дороги, не провів необхідних ремонтних робіт, не встановив попереджувальних дорожніх знаків.

До функцій відповідача належать, згідно ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, тобто відповідачем.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги»органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Працівниками поліції був складений протокол № БР 259281 від 11 січня 2017 року на працівника відповідача за неналежний стан доріг, вулиць, який відповідальний за дотримання доріг, вулиць у належному їх стані.

Також з вини відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн. Він був змушений витрачати особистий час та власні кошти для ремонту автомобіля, не зміг реалізувати свої життєві плани, відчував душевний дискомфорт.

В процесі розгляду справи до участі в справі в якості третіх осіб було залучено ЛМКП «Львівводоканал» та Львівську міську раду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, покликаючись на обставини, які викладені в ньому, просив його задовольнити.

Представники Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» в судове засідання повторно не з'явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи.

Представник Львівської міської ради ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав частково, просив зменшити суму матеріальної та моральної шкоди, оскільки позивачем не було проведено товарознавчої експертизи, а моральна шкода значно завищена.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника Львівської міської ради ОСОБА_4, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2016 року ОСОБА_1, керував автомобілем марки «CHRYSLER GRAND VOYAGER 2.5 CRD» 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 при виїзді з вул. Плетинецького на вул. Бальзака у м. Львові, він наїхав на каналізаційний люк, що розміщувався на проїжджій частині дороги. При наїзді він відчув удар в корпус автомобіля знизу в передній частині автомобіля. В результаті несправним каналізаційним люком був пошкоджений двигун його автомобіля, в результаті чого розгерметизувалась система змащування двигуна і моторне масло вилилося на проїжджу частину дороги. Через те, що продовжувати рух транспортний засіб не міг ним було викликано патрульну поліцію. Працівники поліції встановили, що в даному випадку наявна дорожньо-транспортна пригода, яку було зафіксовано протоколом поліції №ЄО 31206 від 03.11.2016 року.

У протоколі про адміністративне правопорушення встановлено, що автомобіль марки «CHRYSLER GRAND VOYAGER 2.5 CRD», номерний знак НОМЕР_2 отримав ушкодження від зіткнення з кришкою каналізаційного люка,розміщеного на проїжджій частині дороги по вул. Плетенецького на перехрестку з вул. Бальзака в м. Львові.

Згідно з довідки №097 від 21 листопада 2016 року, яка видана приватним

виробничо-комерційним підприємством «Гарант-Плюс» вбачається, що автомобіль марки «CHRYSLER GRAND VOYAGER 2.5 CRD», номерний знак НОМЕР_2 перебував на станції технічного обслуговування ПВКП «Гарант Плюс» з 07 листопада 2016 року по 21 листопада 2016 року у зв'язку з ремонтом (а.с.11).

З дефектної відомості №097 від 21.11.2016 року, яка видана приватним

виробничо-комерційним підприємством «Гарант-Плюс» вбачається, що було проведено такі роботи: зварювання гофри, заміна передньої подушки, заміна правої подушки двигуна, заміна задній кронштейн з подушкою в комплекті, заміна лівої подушки коробки на суму 1042 грн. (а.с.12).

З пояснень позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні вбачається, що для проведення ремонту автомобіля ним були придбані запчастини та паливно-мастильні матеріали на суму 18 184 грн., а саме: фільтр масляний 1шт. - 325 грн., мастило для двигуна - 1150 грн., гофра глушника 1 шт. - 245 грн., кріплення подушки двигуна 1шт. - 2304 грн., подушка двигуна задня 1шт. - 4000 грн., подушка двигуна передня 1шт. - 5860грн., подушка двигуна ліва та права 2 шт. - 2800грн., прокладка піддона 1шт. -1500грн., що підтверджується товарними чеками (а.с.13).

Працівниками поліції був складений протокол № БР 259281 від 11 січня 2017 року на працівника Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за неналежний стан доріг, вулиць, який відповідальний за дотримання доріг, вулиць у належному їх стані.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року ОСОБА_5 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, та оштрафовано його на 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот п'ятдесят гривень) в дохід держави. З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_5, працюючи посадовою особою, порушив норму ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух», а саме 03.11.2016 р. не виявив своєчасно перешкоду в русі у вигляді вибоїни та виступаючої частини оглядового колодязя на 9 см та не огородив його відповідним дорожнім знаком, що призвело до пошкодження транспортного засобу Chrystler Grand Voyager, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження нижньої частини відсіку мотора автомобіля, внаслідок чого вилилось масло (а.с.19,20).

Відповідно до ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Вказані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1 зазначених Правил).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

04 листопада 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір №1 про оренду автомобіля (а.с.4-5).

Згідно з п.1.1 договір №1 про оренду автомобіля від 04.11.2016 року орендодавець передає в тимчасове користування орендареві приналежний орендодавцеві на праві приватної власності автомобіль марки Ford Scorpio випуску 1986 року, кузов НОМЕР_4, колір червоний, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований у ДАІ Золочівського району Львівської області.

Згідно з п.3.1 договір №1 про оренду автомобіля від 04.11.2016 року орендар зобов'язується сплатити за оренду автомобіля 330 грн. за одну добу користування автомобілем (порядок оплати: одноразово, при поверненні автомобіля кількість днів користування автомобілем зазначаються в акті прийому - передачі).

В акті приймання - передачі №2 від 21.11.2016 року до договору оренди автомобіля №1 від 04.11.2016 року зазначено, що автомобіль перебував у користуванні 18 діб ( з 04.11.2016 року по 21.11.2016 року включно).

Таким чином, вартість оренди автомобіля становить 18 діб х 330 грн. = 5940 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради 25 166 грн. у відшкодування майнової школи підлягають до задоволення.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то такі, на думку суду, підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 вищевказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача

та вини останнього в її заподіянні.

З пояснень позивача вбачається, що його моральна шкода полягає у тому, що він змушений був витрачати особистий час та власні кошти для ремонту автомобіля, не зміг реалізувати свої життєві плани, відчував душевний дискомфорт.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу було завдано моральної шкоди. Однак сума, визначена позивачем в позовній заяві є завищеною, і дотримуючись вимог розумності, справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що з відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради підлягає стягненню 3 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В силу ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214,215 ЦПК України, ст. ст.ст. 11,15,16,22,23,1166, 1167ЦК України, Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про дорожній рух»,суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в користь ОСОБА_1 25 166 грн. ( двадцять п'ять тисяч сто шістдесят шість гривень) у відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. (три тисячі гривень ) у відшкодування моральної шкоди та 1280 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят гривень) витрат по оплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя Д. Б. Глинська