Ухвала суду № 66988625, 02.06.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1171/16-к

Провадження № 11-кп/777/355/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

02.06.2017 м. Ужгород

Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу, яку подав адвокат Мишинчук В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 30 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців і 15 днів;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 20 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяців і 15 днів;

ОСОБА_4.ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 102 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 6 місяців. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення й своєю поведінкою доведе виправлення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін і визначено строк дії запобіжного заходу до 23.06.2017 включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання зараховано строк застосованого щодо них у межах даного кримінального провадження попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 23.01.2017 до набрання вироком законної сили.

Згідно вироку, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

В апеляційній скарзі адвокат Мишинчук В.В. вказує на те, що вирок у частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 та призначення покарання є незаконним через однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Посилається на те, що, встановивши в діях ОСОБА_2 склад передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення та призначивши йому покарання, суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, що у свою чергу є порушенням ст. 413 КПК України. В обґрунтування вказаного посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні які-небудь докази про грубе порушення ОСОБА_2 громадського порядку з особливою зухвалістю, а також про умисел останнього на порушення громадського порядку та мотив - явна неповага до суспільства, у зв'язку із чим, відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Апелянт вважає, що неврахування судом указаних обставин вплинуло на вирішення питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_2, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на визначення міри покарання. Крім того, вказує на те, що відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення та відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, а згідно зі ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є не закриття кримінального провадження за наявності підстав для його закриття. Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в Міжгірському районному суді Закарпатської області.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам цієї статті.

Так, зазначаючи в апеляційній скарзі про незаконність вироку в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 та призначення покарання через однобічність та неповноту досудового та судового слідства, апелянт у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК України не подав клопотання (не зазначив у апеляційній скарзі), у якому б указав на те, які саме докази, що підтверджують указані ним в апеляційній скарзі доводи, необхідно дослідити апеляційному суду, із зазначенням того, у чому саме полягає неповнота при дослідженні та невірна оцінка цих доказів місцевим судом, і які саме факти можуть бути підтверджені в апеляційному суді при дослідженні цих доказів.

Крім того, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт допустився суперечності, оскільки в мотивувальній її частині вказує на відсутність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення та посилається на норми, які передбачають закриття кримінального провадження, а в прохальній частині просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

При цьому, зазначаючи в апеляційній скарзі про необхідність скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження в Міжгірському районному суді Закарпатської області, апелянт не вказує на передбачені законом підстави для прийняття апеляційним судом рішення про призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

У зв'язку з вищевикладеним, апеляційна скарга, яку подав адвокат Мишинчук В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат Мишинчук В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, - залишити без руху.

Встановити апелянту строк для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків апеляційної скарги - 10 (десять) днів із дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення вищезазначених недоліків, апеляційну скаргу йому буде повернуто.

Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Стан