Ухвала суду № 66988515, 08.06.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1446/17

Провадження № 1-кс/307/283/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

08 червня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Думнич М.В..., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого відділення Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції Зизень М.Спро застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Рівне, Новомосковського району, Дніпропетровської області, українеця, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого за вироком Тячівського районного суду від 25.10.2016 року за ст. 185 ч. 2 КК України, зареєстрований в АДРЕСА_1, у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів за скоєння кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчого відділення Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції Зизень М.С. за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури Думнич М.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Дубівського ВП ГУНП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070180000157 від 1 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи засудженим вироком Тячівського районного суду від 25.10.2016 року, за ст. 185 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном один рік, під час визначеного судом іспитового строку, 07.04.2017 року, близько 23 години, перебуваючи на АДРЕСА_2 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку № 31, який належить ОСОБА_5, звідки викрав чотири скляні банки тушонки з свинини, домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року, становить 80 гривень, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 320 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 13.04.2017 року, близько 22 години, перебуваючи на АДРЕСА_2 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку № 31, який належить ОСОБА_5, звідки викрав чотири скляні банки тушонки з свинини, домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року, становить 80 гривень, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 320 гривень.

Крім цього, 30.04.2017 року, близько 20 години, перебуваючи на АДРЕСА_2 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку № 31, який належить ОСОБА_5, звідки викрав шість скляних банок тушонки з свинини, домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року, становить 80 гривень, та дві скляні банки тушонки з свинини, домашнього виробництва, ємністю 0.5 л. вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року, становить 40 гривень внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 560 гривень.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив два тяжкі злочини, за які законом про кримінальну відповідальність, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, постійного місця роботи не має, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, які продовжує вчиняти, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може, створювати докази своєї невинуватості, та не має постійного місця проживання, що унеможливлює виконання ним покладених процесуальних обов'язків та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав, не заперечує про обирання йому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_7 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту; поясненням ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_7, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може, створювати докази своєї невинуватості, та не має постійного місця проживання, що унеможливлює виконання ним покладених процесуальних обов'язків та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід із зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Рівне, Новомосковського району, Дніпропетровської області, українця, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів із зазначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 16.00 год. 30 хв. 8 червня 2017 року.

Строк дії ухвали - до 06 серпня 2017 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 32000 ( тридцять дві тисячі) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1600 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 37313002018501; МФО (код банку) 812172; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача - ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської місцевої прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Чопик