Рішення № 66988181, 07.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/305/17 Номер провадження 22-ц/775/742/2017

Єдиний унікальний номер 235/305/17 Головуючий у 1 інстанції Назаренко Г.В.

Номер провадження 22-ц/775/742/2017 Доповідач Дундар І.О.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Кішкіної І.В., Новосьолової Г.Г.

за участю секретаря Яворського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

В січня 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказав, що від шлюбу з ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року з нього стягнуто на утримання дітей аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 23 травня 2013 року. Але після ухвалення рішення змінився його матеріальний стан - він перейшов на іншу роботу, де значно менша заробітна плата. Крім того, він мешкає в незареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, яка не працює. З ними також мешкає її неповнолітній син. Отже його матеріальний стан не дозволяє сплачувати аліменти в раніше визначеному розмірі. Просив зменшити розмір аліментів до 1/3 частини всіх видів заробітної плати щомісячно.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовлено.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів, оскільки рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, порушує його права: суд в установчій частині рішення помилково зазначив місце його реєстрації, фактичного проживання та розмір орендної плати за житло, суд не врахував, що на час ухвалення першого рішення про стягнення аліментів, вони з відповідачем мешкали разом, вона не працювала, в теперішній час він мешкає з іншою жінкою, відповідач працює, отримує заробітну плату. Крім того, він допомагає своїй матері, яка є інвалідом 3 групи, потребує постійного лікування.

В судове засідання сторони не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином - телефонограмами, які передані 31 травня 2017 року та зареєстровані в Журналі телефонограм за № 2224, 2225.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 особисто отримала судову повістку, про що свідчить витяг з відстеження пересилання поштових відправлень.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що співмешканка позивача є працездатною, її син має батька, який зобов'язаний утримувати його до повноліття, зміна місця роботи та розміру заробітної плати не може бути підставою для зміни розміру аліментів, оскільки вони стягуються в частці від всіх видів заробітку, тобто розмір аліментів зменшується із зменшенням доходу платника аліментів, доказів, що позивач надає матеріальну допомогу своїй непрацездатній матері, а також, що його матір потребує такої матеріальної допомоги, суду не надано.

Але з такими висновками суду погодитися неможливо.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року з ОСОБА_1 стягнути аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, позивач працює в ДП «ВК «Краснолиманська» з 15 січня 2015 року, отримує середньомісячну заробітну плату в сумі 4372,49 грн., з 29 січня 2009 року по 15 травня 2014 року працював у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», отримував середньомісячну заробітну плату в сумі 10775,28 грн, з 1 листопада 2016 року проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 та її неповнолітнім сином ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Як вбачається з матеріалів справи після ухвалення рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року (арк..спр.5), матеріальний стан платника аліментів змінився, оскільки він змінив місце роботи з ПАТ Шахтоуправління «Покровське» (арк..спр.77) на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (арк..спр.36), внаслідок чого змінився розмір його заробітної плати.

Висновки суду першої інстанції про те, що зміна місця роботи та розміру заробітної плати не може бути підставою для зміни розміру аліментів не відповідають вимогам закону та обставинам справи, оскільки у разі зменшення розміру заробітної плати зменшується не лише розмір стягуваних аліментів, але й розмір доходу, який залишається платнику аліментів, тобто змінюється його матеріальний стан, що і є підставою для зменшення розміру аліментів.

Так само є безпідставними висновки суду відсутність доказів надання позивачем допомоги непрацездатній матері та тій обставині, що вона потребує такої матеріальної допомоги.

Так, за змістом ст.182 СК України роз'яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів ", при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі ч.1 ст.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що мати позивача - ОСОБА_8 - інвалід третьої групи (арк..спр.74)

Отже наявність у платника аліментів непрацездатних батьків є обставиною, яка обов'язково враховується при визначенні розміру аліментів.

Під час ухвалення рішення Красноармійського міськрайоного суду Донецької області від 10 червня 2013 року (арк..спр.5) при визначенні розміру аліментів наявність у позивача непрацездатної матері не була врахована.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставами для скасування рішення з ухваленням нового.

Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітній дітей з 1/2 до 1/3 частини.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з позивача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Шевченко м.Красноармійська Донецької області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення повноліття.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року відкликати.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: