Ухвала суду № 66987273, 08.06.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/5883/17

№1-кс/263/3351/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Донецькій області Ярецького Ю.Е. про арешт майна, внесеного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016050000000616 від 21 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Донецькій області Ярецький Ю.Е. по вказаному кримінальному провадженню звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на майно, а саме на усі рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «ПУМБ» та ПАТ «ВТБ Банк».

У клопотанні зазначено, що посадові особи ТОВ «Метахім» (ЄДРПОУ 35293197) під прикриттям того, що вони здійснюють переробку підакцизного товару «Бензол сирий кам'яновугільний» у компонент моторного палива ароматизований (КМПА), який у подальшому буде використовуватись в хімічній промисловості звільнялись від зобов'язання сплати акцизного збору у розмірі 250 євро за 1000 кг сировини.

Насправді ж ТОВ «Метахім» після закупівлі підакцизного товару «Бензолу сирого кам'яновугільного» на коксохімічних заводах України здійснювала його «грубу» очистку, та реалізовувала суб'єктам господарювання як компонент моторного палива ароматизований (КМПА).

Відповідно до проведених лабораторних досліджень в промисловій лабораторії ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» продукт, який ТОВ «Метахім» збуває своїм клієнтам під виглядом КМПА, не відповідає технічним умовам (ТУ), які зазначені в товарно-транспортних накладних.

Таким чином, ТОВ «Метахім» під виглядом КМПА, який не віднесений до підакцизних товарів збуває оптовим виробникам «фальсифікованого» моторного палива (бензинів різних марок), які розташовані на території Харківської, Дніпропетровської та Одеської областей, бензол сирий кам'яновугільний, який є підакцизним товаром, чим ухиляються від сплати акцизу у вигляді 250 Євро за 1000 кг. сировини.

На підставі попереднього підрахунку, в результаті незаконних дій з боку посадових осіб ТОВ «Метахім» через несплату акцизного збору Державі нанесено збитків на загальну суму 35 680 000 грн.

З метою перевірки вказаних відомостей, було проведено відібрання зразків рідини, яку ТОВ «Метахім» по документах, як КМПА постачає покупцям. Згідно проведеного дослідження, рідина є не КМПА, а фактично бензолом сирим кам'яновугільним, що свідчить про те, що зазначене підприємство використовує вказану речовину не за цільовим призначенням.

Керівництво діяльністю ТОВ «Метахім» здійснює директор ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та засновники: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Під час проведення обшуку 03.05.2017 року за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Промислова, 8є на території ТОВ «Метахім» були вилучені бухгалтерські документи, які відображають рух грошових коштів по розрахунковим рахункам №26009962483341, відкритого ТОВ «Метахім» у ПрАТ «ПУМБ» та №26004010275941 відкритого зазначеним підприємством у ПАТ «ВТБ БАНК».

Крім того, за місцем мешкання засновника ТОВ «Метахім» ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 був проведений санкціонований обшук під час якого вилучені банківські картки ПАТ «ПУМБ», ПАТ КБ «ПриватБанк».

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суть клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у клопотанні, виходячи з наступного.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

За положеннями п.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.2 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статей 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1, ч.2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що ОСОБА_3 не є особою, якій повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, а відповідно він не має процесуального статусу, тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає. Одночасно суд зауважує, що у клопотанні відсутня інформація щодо конкретних банківських рахунків фізичної особи та щодо руху грошових коштів між ними та рахунками юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.167, 170-173, 309 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Донецькій області Ярецького Ю.Е. про арешт майна, внесеного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016050000000616 від 21 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Ковтуненко