Вирок № 66982620, 08.06.2017, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/529/16-к

1-кп/418/53/17

В И Р О К

Іменем України

08.06.2017 року Міловський районний суд Луганської області

у складі:головуючого-судді Гуцола М.П.;

секретаря: Ворожейкіна О.С.;

за участі перокурора: Бражніка В.І.;

захисника: Борисова В.М.;

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове кримінальне провадження яке внесено до Єдиного реєстру досудових засідань за № 12016130000000074 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, Луганської області, громадянина України, не одруженого, раніше судимого: 11 жовтня 2012 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого у зв'язку з відбуттям строку покарання, судимість якого не погашена, до арешту мешкав за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2016 року приблизно о 17 годині 27 хвилин ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету незаконного збагачення під час телефонної розмови з ОСОБА_5 повідомив йому про місце, час та спосіб незаконного переправлення його разом з ОСОБА_6 через державний кордон України з смт. Мілове Луганської області Україна в напрямку с. Черткове Російської Федерації, обумовивши винагороду в розмірі 200 гривень з кожної особи.

09 червня 2016 року, приблизно о 13 годині ОСОБА_4 не відмовляючись від злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, зустрів в смт. Мілове Луганської області у раніше визначеному місці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою незаконного переправлення зазначених осіб через державний кордон України до Російської Федерації при цьому, отримавши від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 200 гривень з кожного, за виконання зазначених дій.

Далі у той же день приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_4 продовжуючи вчиняти злочинні дії, спрямовані на незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України, за отриману від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 грошову винагороду, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, пішки прибув разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до інформаційного прикордонного знаку № НОМЕР_1, що розташований на перехресті вулиці Дружби Народів та провулка Заводський, розташованих між смт. Мілове Луганської області та с. Чертково Ростовської області Російської Федерації, де шляхом особистого надання вказівок та жестами, спрямував ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в напрямку державного кордону між Україною та Російською Федерацією в районі розташування селища Чертково Російської Федерації, які не встигнувши перетнути державний кордон в 5 метрах до лінії державного кордону України з Російською Федерацією були затримані прикордонним нарядом Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винним та щиро розкаявся, пояснив, що дійсно домовився з ОСОБА_5 про допомогу у перетині кордону з Російською Федерацією. З телефонної розмови домовились, що той прийде до нього і як винагороду передасть йому 200 грн. з кожної особи, якій необхідно допомогти у перетині державного кордону України. 09 червня 2016 року до нього приїхав ОСОБА_5 з ОСОБА_6 та передали йому гроші по 200 грн. за перехід черех державний кордон України.

Зазначив, що у подальшому був затриманий на перехресті вулиці Дружби Народів та провулка Заводського прикордонним нарядом. Потім були викликані поліцейські, які проводили огляд місця події.

ОСОБА_4 та його захисник Борисов В.М. у судовому просили суд призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання пославшись на повне та беззапречне визнання вини, важкий стан здоров'я та активне сприяння розкриттю злочину.

Прокурор у судовому засіданні з урахуванням визнання вини обвинуваченим та його стан здоров'я просив суд призначити обвинуваченому покарання з урахуванням ст. 69 КК Уркаїни у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки без конфіскації майна.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечили щодо фактичних обставин справи, суд у відповідності ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на ОСОБА_4

Вислухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання діяв з прямим умислом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого як незаконне переправлення осіб через державний кордон вчиненого щодо декількох осіб з корисливих мотивів, що передбачено ч.3 ст. 332 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України скоєний обвинуваченими злочин є тяжким.

За місцем тримання під вартою характеризується добре. ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, у вчиненому щиро розкаявся.

Згідно дослідженої у судовому засіданні інформації про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 наданої Старобільським слідчим ізолятором за № 36/769 від 12.05.2017 року ОСОБА_4 в 2008 році перехворів на туберкульоз легень, перебуває на обліку лікаря -офтальмолога: OD-(+) 3.87Д, OS - (+) 3,78 Д, ДРР 62-64 мм, діагноз - ангіопатія сітківки, також хворіє на цукровий діабет ІІ типу, середнього ступеню важкості у стадії субкомпенсації. Отримує імунотерапію (інсулін у вигляді інєкції).

Відповідно ст.65 КК України суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є визнання вини та щире каяття, важке матеріальне становище обвинуваченого, тяжкі захворювання на хронічні хвороби.

Крім того, суд враховує, що зазначеним злочином не заподіяно матеріальної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецедив злочину.

На підставі викладеного, при наявності вказаних обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає за необхідне застосувати до нього ст.69 КК України призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

При цьому, суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з урахуванням положень ст.55 КК України та вимог п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у зв'язку з тим, що вчинення злочину не було пов'язане з посадою обвинуваченого ОСОБА_4 або із заняттям ним певною діяльністю.

Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна згідно приписів ч. 2 ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не застосовується.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_4, будучи неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив новий інкримінований йому умисний корисливий злочин, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Підстав для зміни чи скасування раніше обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та з урахуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому за цим законом покарання у вигляді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід тримання під вартою залишити до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу тримання під вартою з 14 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 строк перебування під вартою з 14.06.2016 р. з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Речові докази які знаходяться при справі на аркушах 58-59 а саме гроші у сумі 470 гривень на які накладено арешт звернути у дохід держави, мобільний телефон «Nokia» модель 105 imei НОМЕР_2 та сім картку мобільного оператору «МТС» № НОМЕР_3 з абонентськім номером НОМЕР_4 на які накладено арешт і вони знаходяться у камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганської області повернути обвинуваченому після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб, з дня його проголошення, а особі яка знаходиться під вартою з моменту вручення копії вироку до апеляційного суду Луганської області, шляхом її направлення через Міловський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Гуцол М.П.