Вирок № 66978321, 08.06.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3777/16-к

1-кп/583/30/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарях БАЙДАЛЕНКО О.О., ШАМІЛАДЗЕ В.В.

з участю прокурорів ЗАЯЦ Д.Е., ПАНЧЕНКО В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області кримінальне провадження № 12016200060000589 від 18.07.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Боромля Тростянецького району, Сумської області, зареєстрованого

за адресою АДРЕСА_1,

українця, громадянина України, без постійного місця проживання, не працюючого,

розлученого, освіта середня, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за ч. 1 ст.185 КК України,-

встановив:

18.06.2016 року близько 09.20 год. обвинувачений ОСОБА_1, йдучи по вул. Батюка, в м. Охтирка біля магазину «Кошик» побачив велосипед марки «Україна», на багажнику якого лежав мішок із будівельним клеєм «Coral CG-12» і в цей час у нього виник умисел на крадіжку чужого майна. Діючи з корисливих мотивів та прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що його дії не помічені сторонніми особами, умисно, викрав велосипед марки «Україна», на багажнику якого лежав мішок із будівельним клеєм «Coral CG-12», що належали потерпілому ОСОБА_2, чим завдав йому матеріальної шкоди в розмірі 887,67 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні крадіжки велосипеда та будівельного клею, визнав повністю, та пояснив, що йшов в 18.06.2016 року, вранці, по вул. Батюка, м. Охтирка, дуже боліли ноги, побачив велосипед Україна, який стояв не замкнутий, сів на нього та поїхав до дому. Велосипед поставив в себе у дворі, біля воріт. Через 15 хвилин до нього приїхали працівники поліції разом з потерпілим і забрали велосипед з мішком на багажнику.

Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що майно повернуте йому повністю, будь яких матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, цивільний позов заявляти не буде (а.с. 10).

Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд виходив з наступного:

Частина 2 статті 185 КК України передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, за крадіжку, вчинену повторно.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні Московського районного суду м. Харків з 23.12.2013 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке ухвалою суду від 24.01.2014 року зупинено, у зв»язку з оголошенням розшуку обвинуваченого ОСОБА_1, остаточне рішення по вказаному кримінальному провадженні не винесено.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно із п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК України повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Ознака повторності відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин було погашено чи знято в установленому законом порядку, або якщо на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" визначено, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки.

В силу ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Прокурор не скористався своїм правом на зміну чи пред'явлення нового обвинувачення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із змісту абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вбачається, що у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Отже, суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 337, абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки це не погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, що у повній мірі узгоджується та не суперечить вимогам, передбаченим ст.ст. 421, 437 КПК України, а саме, виключити з обвинувачення помилково інкриміновану кваліфікуючу ознаку - повторність, дії обвинуваченого кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються добре, офіційно не працює, не перебуває на обліку у нарко- та психіатричному диспансерах, не має сім»ї та постійних джерел доходів.

З досудової доповіді органу з питань пробації вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, його спосіб життя, відсутність сім»ї та постійного місця проживання, факт перебування в розшуку, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних порушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.

Суд дійшов висновку за правомірне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки на думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2016 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України до строку покарання обвинуваченому підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 122 КПК України судові витрати по справі за проведення експертизи № 19/119/9-3/2835е від 27.07.2016 року у розмірі 263,88 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України , суд -

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України до строку покарання зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 27.12.2016 року по день набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № 19/119/9-3/2835е від 27.07.2016 року в сумі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 копійок.

Речовий доказ по справі: велосипед марки «Україна», 1996 р.в., № рами НОМЕР_1 та мішок будівельного клею, переданих під зберігальну розписку ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_2, - вважати повернутими власнику.

Речовий доказ по справі оптичний DVD - диск з фото з камер спостереження - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА