Ухвала суду № 66974186, 02.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4295/17

1-кс/755/2853/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "02" червня 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Чернюшок М.І. за участю старшого слідчого третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юрист 2 класу Яцишіна А.Р., розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до документів,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 42017100000000198 від 17.02.2017 року із клопотання про надання дозволу на отримання інформації, що містить банківську таємницю, яка знаходиться у володінні ПАО КБ «ПРИВАТБАНК».

Клопотання мотивоване тим, що третім слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.02.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000198, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ст. 198 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники поліції спонукають громадянина ОСОБА_2 до збуту викрадених речей з метою подальшого отримання грошових коштів за їх збут, втягуючи останнього у протиправну діяльність, а також вимагають сплачувати щомісячно грошові кошти в сумі 200 доларів США за уникнення перевірок фінансово-господарської діяльності ФОП, а саме: оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 капітан поліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 з обслуговування житлового масиву «Лісовий» Деснянського УП капітан поліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, отримують щоденну неправомірну вигоду на банківські картки "Приватбанк" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за діяльність на станції Київського метрополітену "Лісова" та поблизу станції, а також в приміщеннях великих торгівельних центрів та на територіях ринків Деснянського району міста Києва злочинної групи, яка складається з осіб ромської національності в кількості 6-7 чоловік, переважно жіночої статі. Вказані особи вчиняють кишенькові крадіжки мобільних телефонів та грошових коштів громадян.

Також, під час готування до вчинення крадіжок в приміщенні ТРЦ "Проспект", розташованого по вул. Гната Хоткевича, 1-В в м. Києві, капітан поліції ОСОБА_4 повідомляє старших зміни охорони ТРЦ, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, про роботу у визначений час вищевказаних членів злочинної групи з метою уникнення останніми затримання з боку працівників охорони ТРЦ та ідентифікації за допомогою відео-спостереження в разі звернення до працівників охорони потерпілих.

Щоденно, після вчинення учасниками злочинної групи кримінальних правопорушень, останні пересилають грошові кошти на банківські картки "Приватбанк" НОМЕР_7, яку використовує ОСОБА_6, НОМЕР_8, яку використовує ОСОБА_5, НОМЕР_1, яку використовує ОСОБА_4 та НОМЕР_2, яку використовує ОСОБА_3

Так, 23.10.2016 приблизно о 19:00 год. на робоче місце ОСОБА_2, прийшли двоє працівників поліції Деснянського управління поліції, які були одягнуті у формений одяг, один представився оперуповноваженим ВКР Деснянського управління поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4, інший - ОСОБА_3. Вказані працівники поліції повідомили, що на ОСОБА_2, як фізичну особу-підприємця надійшла анонімна скарга про те, що він придбав викрадений мобільний телефон. У зв'язку з цим, працівники поліції повинні забрати у нього з МАФа усі наявні мобільні телефони, для здійснення відповідної перевірки. При цьому, скаргу на яку вони посилались йому для ознайомлення надано не було. На це, він відповів, що ніяких мобільних телефонів він віддавати не буде, оскільки їх вилучення може відбутись лише на підставі мотивованої ухвали суду, яку йому також надано не було.

У подальшому, під час спілкування ОСОБА_4 погодився не вилучати у ОСОБА_2 мобільні телефони, та наголосив, що взамін цього він повинен подарувати йому мобільний телефон «Айфон 6». За це він розгляне анонімну скаргу, як таку, що не підтвердилась. ОСОБА_2 відповів, що на даний час у нього не має мобільного телефону зазначеної моделі. Після цього, ОСОБА_4 та інший працівник поліції пішли з його кіоску.

08.01.2017 близько 14:00 год. на робоче місце ОСОБА_2 прийшли оперуповноважені ОСОБА_4, ОСОБА_3 та слідчий, прізвища якого не відомо, а також двоє працівників патрульної поліції. ОСОБА_4 почав говорити, що на ОСОБА_2 як фізичну особу підприємця повторно надійшла анонімна скарга, однак йому її для ознайомлення не надали, та вони запросять зараз понятих у присутності яких будуть здійснювати перевірку всіх наявних у нього мобільних телефонів на предмет виявлення тих, які раніше були викрадені. ОСОБА_2 погодився на проведення, оскільки кожного разу коли він приймає на реалізацію мобільні телефони він їх перевіряє через мережу Інтернет по електронній базі МВС України, на предмет чи не рахуються вони як викрадені, та такі, що розшукуються. У разі виявлення таких мобільних телефонів він їх на реалізацію не приймає. Про це він повідомив ОСОБА_4, слідчого та патрульних поліцейських. На той час, він був впевнений, що жодний мобільний телефон, що знаходиться у нього на реалізації в розшуку не перебуває.

У подальшому, ОСОБА_4 були запрошені двоє понятих, та під час проведення перевірки усіх 120 мобільних телефонів співробітниками патрульної поліції за допомогою службових планшетів на яких містяться аналітична база системи МВС було виявлено 4 телефони, які розшукуються.

Після цього, поняті, двоє патрульних поліцейських та слідчий пішли з МАФу, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишились. ОСОБА_4 також став перевіряти договір оренди МАФу, та виявивши, що договір скінчився пару днів тому, почав розповідати, що у зв'язку з цим, у нього є усі законні підстави вилучити 120 мобільних телефонів, та заборонити ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність. Але, якщо ОСОБА_2 заплатить йому 1000 доларів США, то мобільні телефони вилучатись не будуть, перевірки щодо виявлення викрадених мобільних телефонів у нього проводитись не будуть і він зможе далі безперешкодно здійснювати свою господарську діяльність. ОСОБА_4 запевнив, що частину грошових коштів він буде передавати начальнику поліції Територіального відділу поліції, розташованого по вул. Мілютенка в м. Києві. Під час цією розмови також був присутній ОСОБА_3

У разі несплати суми в 1000 доларів США, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вилучать усі мобільні телефони, вивезуть до відділу поліції, куди також доставлять ОСОБА_2 для подальшого встановлення обставин, і заборонять йому здійснення подальшої господарської діяльності.

Під час цієї розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чинили на ОСОБА_2 психологічний тиск. Перебуваючи під цим тиском ОСОБА_2 був вимушений сплатити їм грошові кошти. Так, о 15 годині, він, знаходячись в приміщенні МАФу, передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 26000 гривень, які останній забрав та почав ОСОБА_2 запевняти, що більше у нього перевірок господарської діяльності не буде, і мобільні телефони зараз і надалі вони вилучати не будуть. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли у невідомому напрямку.

Так, 15.01.2017 близько о 15:00 год. до ОСОБА_2 в МАФ прийшов ОСОБА_3, показав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, повідомив, що цей телефон він забрав у жінки ромської національності, яка здійснює кишенькові крадіжки, показавши ОСОБА_2 на власному мобільному телефоні фотографію останньої. Також, ОСОБА_3 повідомив, щоб він запам'ятав цю жінку, оскільки за його вказівкою вона буде приносити ОСОБА_2 мобільні телефони, і йому необхідно їх купувати у неї, але 20% від вартості телефону, він повинен буде в подальшому віддавати ОСОБА_3, але остання мобільні телефони йому не приносила.

При цьому, ОСОБА_3 запропонував купити у нього телефон «Xiaomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, за 2000 гривень. Оглянувши вказаний телефон ОСОБА_2 його придбав та віддав ОСОБА_3 гроші в сумі 2000 гривень. Наступного дня перевіряючи вищевказаний мобільний телефон по базі МВС України ОСОБА_2 виявив, що цей телефон перебуває у розшуку за Солом'янським управлінням поліції. На даний час зазначений мобільний телефон перебуває у ОСОБА_2

Крім того, 01.02.2017 у денний час у невстановленої особи ОСОБА_2 придбав мобільний телефон «Айфон 7», чорного кольору, у якому були видалені заводські налаштування, які він відновив за допомогою Інтернет ресурсів, та у подальшому продав за більш вигідною для себе вартістю.

Також, 04.02.2017, близько о 17:00 год. до ОСОБА_2 прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також почали детально розпитувати його про мобільний телефон «Айфон 7», чорного кольору, який ним було повернуто.

У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що будуть приносити йому на реалізацію мобільні телефони, які були раніше викрадені, але як запевнили останні ці телефони по базі МВС України, як викрадені рахуватись не будуть. Усі гроші від продажу зазначених телефонів він повинен буде віддавати їм на що він був вимушений погодитись, оскільки останні здійснювали на ОСОБА_2 тиск та погрожували тим, що будуть перешкоджати йому здійснювати підприємницьку діяльність.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що з цього часу ОСОБА_2 повинен буде щомісячно платити йому, або ОСОБА_3 200 доларів США, за те, щоб у нього не було жодних перевірок щодо його господарської діяльності.

Крім того, ОСОБА_4 одного разу показав ОСОБА_2 фотографію зі свого мобільного телефону молодого чоловіка та сказав, що він буде приносити ОСОБА_2 мобільні телефони, які він повинен купувати, а 20% від вартості телефонів віддавати ОСОБА_4 чи ОСОБА_3, додавши, що зазначений громадянин, є кишеньковим злодієм.

Так, 10.02.2017 близько 15:00 год. до ОСОБА_2 на робоче місце прийшов ОСОБА_4 та приніс мобільний телефон «Айфон 5S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_4, який був заблокований, наголосивши на тому, що забрав його у жінки ромської національності, фотографію якої ОСОБА_2 показували раніше. Цей телефон йому необхідно продати на запчастини. Кошти за нього він не брав, а сказав, щоб ОСОБА_2 взамін надав йому мобільний телефон «Айфон 4S», який через декілька днів забрав колега ОСОБА_4

Зокрема, 12.02.2017 ОСОБА_2 придбав у невідомого громадянина мобільний телефон "Айфон 5" IMEI: НОМЕР_5 білого кольору за 2000 грн. Телефон він купував після того, як перевірив, що вказаний телефон по базі МВС не рахується як викрадений чи розшукуваний.

Наступного дня на мобільний телефон ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 та запитав чи є в ОСОБА_2 на продажу мобільний телефон "Афон 5" IMEI: НОМЕР_5 білого кольору, на що він повідомив, що так.

Після чого, ОСОБА_4 надіслав за допомогою програми "Вайбер" на ОСОБА_2 мобільний номер телефону фото коробки з IMEI для того щоб він звірив ідентичність.

На вимогу останнього, ОСОБА_2 перевірив вказаний IMEI та підтвердив про ідентичність, а саме IMEI: НОМЕР_5, на що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2, що він або за його дорученням приїде інша особа з метою викупу вказаного мобільного телефону та у наступному передачі його, зі слів ОСОБА_4 законному володільцю.

Так, 14.02.2017 до ОСОБА_2 на робоче місце прийшов ОСОБА_3 та передав йому грошові кошти у сумі 1 500 грн. за придбання мобільного телефону "Айфон 5" IMEI: НОМЕР_5 білого кольору, та пообіцяв найближчим часом повернути решту, а саме 500 грн., проте станом на теперішній час вказані гроші не повернуті, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обіцяють передати 500 грн. 17.02.17 на протязі дня.

Крім того, 15.02.2017 близько 14:00 год. до ОСОБА_2 на робоче місце прийшов ОСОБА_3 та приніс мобільний телефон «Samsung J510 H», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_6, та сказав щоб він його продав, а гроші віддав йому.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здають ОСОБА_2 на продаж викрадені мобільні телефони.

Мобільні телефони «Xiаomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, «Айфон 5S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_4 та «Samsung J510 H», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_6, які ОСОБА_2 передали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться у ОСОБА_2 та у разі потреби він готовий їх надати.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 неодноразово погрожували ОСОБА_2, що у разі відмови співпрацювати з ними, останні будуть перешкоджати ОСОБА_2 здійснювати підприємницьку діяльність та у наступному зможуть притягнути останнього до кримінальної відповідальності.

В теперішній час в ході розслідування даного кримінального провадження виникла необхідність дослідити документи по картковому рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які відкриті у ПАТ «КБ ПриватБанк» (МФО 305299) за період з моменту відкриття рахунків та по теперішній час, а також інформацію з камер відеоспостереження банку під час відкриття карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та камер відеоспостереження банкоматів у період поповнення та зняття грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Отримана інформація допоможе встановити власника картки, особу у фактичну користуванні якої знаходиться дана банківська картка, а також особу яка здійснює зняття грошових коштів (предмету неправомірної вигоди) з карткового рахунку. Дані документи будуть використанні, як доказ в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 із змінами і доповненнями, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Згідно ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року із змінами і доповненнями інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно п. 19 ст. 3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України клопотання розглянуто без виклику особи, у володінні якого знаходяться вище вказана інформація.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши документи додані до клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що зазначена інформація знаходиться у володінні ПАО КБ «ПРИВАТБАНК», а також така інформація має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, та з урахуванням можливості використати цю інформацію як доказ, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись статями 110, 163-165, 309, 369-372 та 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Надати старшому слідчому третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Яцишіну А.Р., слідчим групи у кримінальному провадженні № 42017100000000198 від 17.02.2017, а також іншим уповноваженим особам за його дорученням тимчасовий доступ та дозвіл на вилучення копій документів ПАО КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, що становлять банківську таємницю стосовно клієнта банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» картки НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а саме:

- відомості про провайдерів, які надавали телекомунікаційні послуги по забезпеченню доступу до мережі Інтернет, ІР-адреси та номери телефонів, з яких надходили електронні повідомлення та здійснювалось віддалене керування картковим рахунком НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та забезпечувалась робота системи віддаленого доступу типу "клієнт банк", "Приват24" з дня відкриття рахунку та по дату постановлення ухвали слідчим суддею, в паперовому та електронному вигляді;

- інформацію з камер відеоспостереження банку під час відкриття карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та камер відеоспостереження банкоматів у період поповнення та зняття грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2у період часу з 17.02.2017 по дату постановлення ухвали.

- розширених банківських виписок про рух грошових коштів карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за період з моменту відкриття карткового рахунків по теперішній час із вказівкою дат, сум платежів, повною розшифровкою контрагентів /найменування, ідентифікаційний код, найменування банку, МФО, номера рахунку/, та призначення платежу;

- завірені копії документів наданих в ПАТ «КБ ПриватБанк» (МФО 305299) під час відкриття карткового рахунку НОМЕР_7 та НОМЕР_8, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (анкета, заява, інші документи);

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: