Ухвала суду № 66971677, 06.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/98/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сікан В. М.

Категорія 23 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Обєднана" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Обєднана" на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 березня 2017 року,

встановила:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 липня 2008 року та договір про внесення змін до нього від 31 серпня 2011 року, стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати в сумі 7456 грн. 02 коп. та судові витрати.

31 березня 2017 року представник позивача ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову по справі, в якій просила вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу і будь-яким третім особам, крім власника, вчиняти будь-які дії стосовно обробітку земельної ділянки площею 4,1640 га, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1824784100:01:000:0144.

Заяву обґрунтовувала тим, що договірні відносини за вказаними правочинами, які були укладені між відповідачем та ОСОБА_4, припинилися у звязку із смертю останньої 01 грудня 2014 року. ОСОБА_2 є її спадкоємцем, прийняв спадщину і оформив свої права на вищезгадану земельну ділянку. 23 червня 2015 року направив повідомлення відповідачу про те, шо він є спадкоємцем померлої та буде використовувати земельну ділянку самостійно, на що від товариства отримав відмову.

Приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу користування земельною ділянкою та існує загроза її використання відповідачем без будь-яких правових підстав, то є необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Попільнянського районного суду від 31 березня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ПАТ «ТАКО» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

Товариство зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою і безпідставною, яка постановлена з порушенням норм процесуального права. Дійшовши такого висновку, суд не зазначив яким чином використання земельної ділянки відповідачем може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, забезпечення позову не відповідає співмірності заявлених позовних вимог. Судом не враховано, що провадження у справі відкрито ще у січні 2016 року, а позивач звернувся із заявою у березні 2017 року, тобто на початку посівної компанії. Відтак, вжиття таких заходів забезпечення позову спричинить заподіяння орендарю значних матеріальних збитків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Проте повністю колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1ст.151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3ст.151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2ст.151 ЦПК України). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦІПК України).

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у пункті 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід урахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На вказані вимоги процесуального закону, а також роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Як вбачається з матеріалів справи, судом було відкрито провадження у справі, по якій однією із сторін є юридична особа.

Суд не переконався в тому, чи дійсно ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, а також не з'ясував питання і щодо того, в чиєму користуванні перебуває земельна ділянка на даний час.

Із пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції та матеріалів справи вбачається, що спірною земельною ділянкою користується не ОСОБА_2, а відповідач на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 липня 2008 року та договору про внесення змін до нього від 31.08.2011 року, які були укладені з попереднім власником ОСОБА_4

Таким чином, оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях, що недопустимо з огляду на положення ст. ст.1,14,60та213 ЦПК України.

Виходячи з предмету позову, а також з суб'єктного складу сторін, колегія суддівне може погодитися і з запропонованим позивачем та обраним судом способом забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ухваласуду підлягає скасуванню з постановленням, у відповідності до положеньп. 2 ч. 1ст. 312 ЦПК Українинової ухвали про відмову у задоволеннізаяви про забезпечення позову.

У відповідності дост. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1600 грн. судового збору сплаченого ПАТ «ТАКО» за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія судів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Обєднана" задовольнити.

Ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 березня 2017 року про забезпечення позову скасувати і постановити нову про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Обєднана" (код ЄДРПОУ 33939991) 1600 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: