
Справа №464/3806/17
пр № 2/464/1151/17
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2017 року
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» коштів в розмірі 413 905,46 грн., в тому числі: відсотки за договором банківського вкладу 136332,80 грн.; пеня 5000 грн.; 3% річних 27796 грн.; інфляційні втрати 216980,66 грн..
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.119 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.
Так, у відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак позивачем, всупереч вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, при подачі позову не додано оригіналу документу (квитанції чи платіжного доручення), що засвідчує сплату судового збору.
Посилання позивача на звільнення від сплати судового збору, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», не беруться судом до уваги, на підставі наступного.
Так, перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати чітко визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».
З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII. Вказаний закон значно змінив положення Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Цим Законом внесені зміни й до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Посилання на частину третю статті 22 Закону України «Про захист справ споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням змін внесених до Закону України «Про судовий збір», статтю 5 викладено в іншій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України № 6-1121цс16 від 30.11.2016, зокрема, вказано, що положення ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить положенням ст.5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше та які є спеціальними щодо вирішення питання наявності пільг щодо сплати судового збору, внаслідок чого ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосована бути не може.
Отже, посилання позивача як правомірність звільнення від сплати судового збору на судову практику, зазначену в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, є помилковим.
Враховуючи наведене, у відповідності до ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків: оплати судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» з подальшим долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів позову.
Керуючись ст.ст. 119, 121, 293 ЦПК України, суддя,
у х в а л и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.
Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
На ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.Ю.Горбань
Судове рішення № 66970401, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 02.06.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/3806/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: