Вирок № 66969390, 07.06.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/215/17

1-кп/612/40/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ваховського Я.В., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Жовтнева, 50, раніше судимого: 1) 11.09.2003 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді штрафу 1700 грн; 2) 08.11.2004 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 277, ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі, ст. 75 КК України - 3 роки іспитового строку; 05.02.2007 року Близнюківським районним судом Харківської області скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання на строк 4 роки; 3) 07.11.2007 Барвінківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст. 198,ст. 70, ч. 1 ст.71 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, 01.04.2010 звільнений умовно достроково на не відбуту частину покарання 1 рік 4 місяці 7 днів; 4) 28.01.2013 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі, ст. 75 КК України - 1 рік 6 місяців іспитового строку; 5) 15.01.2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі, ст. 75 КК України - 2 роки іспитового строку; 29.12.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання на строк два роки

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи засудженим 15.01.2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, знову вчинив нові умисні, корисливі злочини за наступних обставин.

Так, 03 червня 2016 року о після обідню годину, більш точний час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, проник на огороджену парканом територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_3, що розташоване за адресою: с. Батюшки, вул, Шевченка, б. 19, Близнюківського району, Харківської області. Після цього ОСОБА_1, впевнившись у відсутності господаря домоволодіння, та в тому що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою збагачення, діючи повторно, таємно викрав металевий чан обємом 150 л, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 80 від 31.01.2017 року на суму - 787 грн. 00 коп.

Крім того, 06 червня 2016 року о 10 годині, ОСОБА_1 перебував в домоволодінні за адресою: смт. Близнюки, вул. Виноградна, б. 26, Харківської області, де розпивав спиртні напої разом зі своїми знайомими. Під час вживання спиртних напоїв, в момент коли в будинку нікого не було, у ОСОБА_1 виник прямий умисел, спрямований на викрадення чужого майна. Впевнившись у відсутності інших осіб, та в тому що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_1, діючи повторно, таємно викрав планшет марки « ЗG Tablet Phone 7 (М 718)», який належав потерпілому ОСОБА_4, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 6609 від 04.01.2017 року на суму - 1228 грн. 00 коп.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому предявлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_1 по першому епізоду, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище; по другому епізоду за ч.2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_1, відносяться до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має незняті та непогашені судимості, кримінальні правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, перебуває на обліку у лікаря Близнюківської ЦРЛ з діагнозом легка розумова відсталість, проте згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 252 від 23.03.2017 року відповідно до психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, в період інкримінованих кримінальних правопорушень міг усвідомлювати дії та керувати ними, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

При цьому суд, керуючись ч.ч.1,4 ст.71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі. Кримінальні правопорушення, які ОСОБА_1 вчинив за даним кримінальним провадження 03.06.2016 та 06.06.2016, були вчинені ним в період іспитового строку тривалістю 2 роки згідно вироку Близнюківського районного суду Харківської області від 15.01.2015 року. Відповідно до вищенаведеного вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст. 185КК України та призначено покарання у виді 2-х позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд враховує, що ОСОБА_1 вже відбував покарання в місцях позбавлення волі за попереднім вироком, був переведений з колонії до слідчого ізолятору у звязку з розглядом цієї справи, нові кримінальні правопорушення вчинив в період іспитового строку. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, суд застосовує до ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Згідно ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 29.12.2016 року ОСОБА_1 взято під варту в залі суду, строк відбування покарання зараховано з 29.12.2016 року.

Згідно довідки Харківської установи виконання покарань (№ 27) від 07.06.2017 року, ОСОБА_1 прибув до слідчого ізолятору 30.12.2016 року. Вибув 07.02.2017 року до колонії. За ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 03.03.2017 року прибув до слідчого ізолятору 14.03.2017 року.

За правилами ч.5ст.72 КК УкраїниОСОБА_1 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 29.12.2016 року по 07.02.2017 року включно, з 14.03.2017 року до настання першої із подій: 1) набранням цим вироком законної сили або, 2) до набрання чинності Закону України «Про скасування Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)» № 5534,із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а після набрання чинності вищезазначеним Законом з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не предявлявся. Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України .

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз за цим кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 15 січня 2015 року і остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: металевий чан обємом 150 л, який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - повернути останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення: 1) судово-товарознавчої експертизи № 80 від 31.01.2017 року у розмірі 175(сто сімдесят пять) грн. 92 коп., які перерахувати код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Стягувач платежу - держава; 2) судово-товарознавчої експертизи №6609 від 04.01.2017 р. у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп., які перерахувати код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУ ДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Стягувач платежу - держава.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати 29.12.2016 року по 07.02.2017 року включно та з 14.03.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення з 29.12.2016 року по 07.02.2017 року включно та з 14.03.2017 року до настання першої із подій: 1) до набранням цим вироком законної сили або, 2) до набрання чинності Закону України «Про скасування Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)» № 5534 , із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а після набрання чинності вищезазначеним Законом з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

07 червня 2017 року