Вирок № 66968758, 07.06.2017, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/270/17

Провадження №1-кп/181/23/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юрєва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Паньковської М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Межова, Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016040480000004 від 04 січня 2016 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який працює на посаді водія автотранспортних засобів КП Межівської селищної ради «Комфорт», проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурора Яцури А.В.,

потерпілого малолітнього ОСОБА_2,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3,

зі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_4,

представника КЗ «Межівська центральна районна лікарня ДОР» - ОСОБА_5

представника цивільного відповідача ОСОБА_6 селищної ради ОСОБА_7,

представника цивільного відповідача КП Межівської селищної ради «Комфорт» - ОСОБА_8,

В С Т А Н О В И В :

04 січня 2016 року близько 16 год. 15 хв., ОСОБА_9, керуючи на підставі посвідчення водія серії АВУ 730885 від 14.02.1990 року, технічно справним автомобілеммарки ВАЗ моделі 2107 державний номер 38887АЕ зареєстрованим за Межівською селищною радою (свідоцтво про реєстрацію серії ЯАА №767716 від 25.11.2003 р.) та переданим в оперативне управління КП Межівської селищної ради «Комфорт», яким останній керував згідно наказу № 10 від 01.01.2016 р. «Про закріплення транспортного засобу», виданого КП Межівської селищної ради «Комфорт», та рухаючись в умовах вуличного освітлення по правій стороні проїжджої частини вулиці Сонячна смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області зі сторони вулиці Соборна (Сташкова) в напрямку вулиці Центральна, не виїжджаючи на зустрічну смугу, зі швидкістю не менш ніж 26,7…32,3 км/год., виявивши в умовах видимості небезпеку для руху у вигляді малолітнього пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який перетинав проїжджу частину вул. Сонячна біля будинку № 4, за межами пішохідного переходу, зліва на право, та маючи обєктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився своєчасно що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки або перешкод іншим учасникам дорожнього руху, грубо порушуючи п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який вимагає що «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди».

Не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, під час здійснення гальмування та зміни траєкторії руху праворуч в межах своєї смуги руху проїзної частини, на відстані 14,65 м. від знаку 1.33 «Діти» та 2,8 м. від правого краю проїжджої частини вулиці Сонячна, смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_9 допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобілю марки ВАЗ моделі 2107 державний номер 38887АЕ, а саме декоративною решіткою та передньою кромкою капоту зліва вказаного автомобіля в праве стегно малолітнього пішохода ОСОБА_2

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 67 від 31.05.2016 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому правого стегна в середній треті діафіза зі зміщенням уламків, перелом лівого передпліччя: променевої кістки в дистальному метадіафізі та шилоподібного відростка ліктьової кістки зі зміщенням уламків, які могли утворитися в термін вказаний в постанові, потерпілим, медичних документах, тобто 04.01.2016, по своєму характеру відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Перелом правого стегна в середній треті діафіза зі зміщенням уламків міг утворитися від дії чи при ударі об тупий твердий предмет, який мав жорстку конструкцію та діяв з значною швидкістю, якими могли бути виступаючі частини автомобіля.

Механізм утворення перелому лівого передпліччя променевої кістки в дистальному метадіафізі та шилоподібного відростка ліктьової кістки зі зміщенням уламків від падіння потерпілого з упором на ліву кисть.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 12/10.1-6 від 14.02.2017 в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2107 держ. номер 38887АЕ ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 своєчасно застосувавши екстрене гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду, при заданих вихідних даних.

При заданих механізмах події дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило малолітньому потерпілому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Прокурор Яцура А.В. у судовому засіданні підтвердила ті обставини, викладені в обвинувальному акті, підтримала заявлені цивільні позови в інтересах Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради та в інтересах комунального закладу «Межівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради», просила призначити обвинуваченому покарання у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,зпозбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, а також стягнути з обвинуваченого судові витрати по справі. Позовні заяви, з урахуванням встановлених у суді обставин, просила задовольнити та стягнути витрати на лікування з власника джерела підвищеної небезпеки Межівської селищної ради. Також підтримала позовну заяву потерпілого та просила її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_9 винним себе в предявленому йому обвинуваченні признав повністю, щиро розкаявся. Надавати суду інші покази відмовився, просить суд його суворо не карати, оскільки праця водієм є його єдиним джерелом заробітку все життя.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просив суд призначити покарання, визначене прокурором, однак без призначення додаткового покарання, оскільки для обвинуваченого це є єдиним джерелом годування себе та родини, окрім того, обвинувачений частково відшкодував шкоду у розмірі 10000 грн., що підтверджується розпискою, щиро розкаявся у скоєному, активно співпрацював із досудовим слідством для встановлення істини по справі.

Малолітній потерпілий ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, справу просили розглянути без участі їх адвоката, оскільки він за станом здоровя не може приймати участь у судовому засіданні, просили задовольнити їхню позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме просили стягнути з Межівської селищної ради на їх користь 22904,66 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Щодо призначення покарання обвинуваченому просили суворо його не карати, та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки це є єдиним видом заробітку обвинуваченого.

Представник особи, в інтересах якої прокурором подано позов КЗ «Межівська ЦРЛ ДОР», ОСОБА_5 заявлений прокурором цивільний позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник особи, в інтересах якої прокурором подано позов Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні ДОР, у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник цивільного відповідача КП Межівської селищної ради «Комфорт» - у судовому засіданні заявлені цивільні позови визнав, просив шкоду стягнути з Межівської селищної ради, оскільки саме ця юридична особа є власником автомобіля, крім того вона є і засновником КП Межівської селищної ради «Комфорт», і всі кошти, які виділяються його підприємству є виключно коштами Межівської селищної ради.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 селищної ради ОСОБА_7 у судовому засіданні заявлені цивільні позови визнала повністю.

У судове засідання не зявилися представники потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Законний представник потерпілого ОСОБА_3 просив розглянути справу без його представників, проти чого не заперечували інші учасники кримінального провадження.

У судове засідання не зявився представник третьої особи за цивільним позовом потерпілого ПАТ «НАСК ОСОБА_11», надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також у судове засідання не зявився представник особи, в інтересах якої прокурором подано позовну заяву, Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня Дніпропетровської обласної ради, був належним чином повідомлений про судове засідання, про причини неявки не повідомив, суд за погодженням з усіма учасниками кримінального провадження, вирішив проводити судовий розгляд без представника вказаної установи.

Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримали всі учасники кримінального провадження, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачений вину в скоєнні злочину визнає повністю, вважають недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Про це суду надані письмові заяви від обвинуваченого та законного представника потерпілого.

У звязку з тим, що учасники судового провадження не заперечують проти недослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, не сумніваються в добровільності та істинності своїх позицій, а також розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним їх дослідження.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_1 по ч.1 ст.286 КК України правильна за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставини, які помякшують покарання, передбачені ст.66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, та характеризується необережною формою вини, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся в скоєному, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, тому суд вважає за можливе його виправлення без обмеження волі. Покарання підсудному слід призначити у межах санкції статті, у виді штрафу у дохід держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, з огляду на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, частково відшкодував завдану ним шкоду, враховуючи те, що робота водієм є єдиним джерелом заробітку як для нього, так і для його родини, суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З огляду на викладене суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст.128 КПК України, особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Прокурором в інтересах Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради та в інтересах комунального закладу «Межівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради» було заявлено цивільні позови про стягнення з КП Межівської селищної ради «Комфорт» витрат на лікування малолітнього потерпілого у розмірі 8783,50 грн та 1136,70 грн відповідно. Ухвалою суду від 10 травня 2017 року по вказаних позовах за заявою прокурора було залучено співвідповідачем Межівську селищну раду.

Крім того, законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, на підготовчому судовому засіданні було заявлено цивільний позов до Межівської селищної ради, треті особи КП Межівської селищної ради «Кофморт», ОСОБА_9, НАСК «Оранта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, який був прийнятий судом до розгляду разом із матеріалами даного кримінального провадження. Відповідно до вказаного цивільного позову позивач просив стягнути з цивільного відповідача понесені матеріальні витрати від цього злочину у сумі 32904,66 грн., та моральну шкоду у розмірі 300000,00 грн. 23 травня 2017 року від ОСОБА_3 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 23 травня 2017 року була прийнята до провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримала свої позовні вимоги, та просила стягнути з Межівської селищної ради на користь Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні 8783,50 грн., а також на користь КЗ «Межівська ЦРЛ ДОР» 1136,70 грн.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 селищної ради позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача КП «Межівської селищної ради Комфорт» позовні вимоги визнав, однак зазначив, що у них автомобіль перебуває у користуванні, а власником є Межівська селищна рада, тому шкоду необхідно стягнути саме з останньої.

Вирішуючи позовні вимоги прокурора в частині стягнення витрат на лікування на користь медичних установ, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд вважає, що, у лікарських установ, в інтересах яких подано прокурором позови, відсутня можливість захистити належним чином свої законні інтереси та порушені права та відшкодувати завдану державі шкоду, тому прокурором подано цивільний позов в їх інтересах у відповідності до чинного законодавства.

У відповідності до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як передбачено п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16 липня 1993 р. № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

У судовому засіданні досліджені довідки:

- КЗ «ЦРЛ ДОР» № 120 від 02.02.2016 р., відповідно до якої видатки на лікування ОСОБА_2 з 04.01.2016 року по 05.01.2016 року становлять 1314,15 грн.,

- Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні ДОР № 578 від 20.05.2016 року, відповідно до якої видатки на лікування ОСОБА_2 з 05.01.2016 року по 26.01.2016 року 22 ліжко-дні, становлять 8783,50 грн.

Судом також досліджено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЯАА № 767716, відповідно до якого власником автомобіля ВАЗ 2107, держномер 38887АЕ, є Межівська селищна рада

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає, що у судовому засіданні, доведено що власником джерела підвищеної небезпеки є Межівська селищна рада, тому шкоду необхідно стягнути саме з юридичної особи власника транспортного засобу.

Також суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_3, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23 травня 2017 року, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача Межівської селищної ради, цивільний позов ОСОБА_3 з урахуванням зменшених позовних вимог визнала в повному обсязі.

Згідно ст. 22 ч. 1 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 23 ч. 1 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1177 ч. 1 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як зазначено судом вище згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У судовому засіданні було встановлено власника транспортного засобу Межівська селищна рада, крім того судом також було досліджено письмові докази, а саме квитанції на придбання ліків, транспортні витрати, розписку ОСОБА_3 про часткове відшкодування йому суми матеріальної шкоди у розмірі 10000 грн.

ОСОБА_3 є законним представником малолітнього ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження 1-КИ №176496, виданим ВРАЦС Межівського РУЮ Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 34 від 10.06.2003 року.

З урахуванням документально підтвердженої матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки Межівської селищної ради на користь ОСОБА_3 суму заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 22904, 66 грн.

Крім того, даним злочином малолітньому потерпілому завдана моральна шкода, яка виразилася у порушенні постійного укладу життя потерпілого, тривалим лікуванням, перенесенням болю від отриманих травм при ДТП, душевними стражданнями, у звязку з протиправною поведінкою щодо нього, внаслідок отриманих травм потерпілий тривалий час втратив можливість вести звичайний образ життя.

З урахуванням тяжкості травми, тривалості, глибини фізичних і моральних страждань, характеру тілесних ушкоджень, тривалості лікування, суд вважає, що розмір суми стягнення з власника джерела підвищеної небезпеки в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого, відповідно до положень ст.1168 ЦК України, підлягає стягненню у розмірі 30000 грн.

10 травня 2016 року по даному кримінальному провадженню призначено судово-автотехнічну експертизу та 25 травня 2016 року судово-медичну експертизу. Витрати на залучення експертів для проведення вказаних експертиз становлять по 703,68 грн.

В свою чергу суд приймає до уваги, що, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно довідок судових експертів про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні №12016040480000004, вартість проведених судової автотехнічної експертизи та судової медичної складає по 703,68 грн.

Таким чином, оскільки матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертиз, вони підлягають стягненню з підсудного.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази по справі автомобіль марки ВАЗ, модель 2107, державний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1, слід повернути особі, яка на відповідній правовій підставі користується автомобілем КП «Межівської селищної ради Комфорт».

Питання про речові докази по справісуд вирішив відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи по справі у розмірі 703,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати на проведення судової медичної експертизи по справі у розмірі 703,68 грн.

Цивільні позови прокурора в інтересах Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради, та в інтересах Комунального закладу «Межівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради» до Межівської селищної ради, КП «Межівської селищної ради Комфорт» задовольнити.

Стягнути з Межівської селищної ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338428, місцезнаходження вул. Грушевського, 9, смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради, код ЄДРПОУ 04543536, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 8783,50 грн. (вісім тисяч вісімдесят три грн. 50 коп.).

Стягнути з Межівської селищної ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338428, місцезнаходження вул. Грушевського, 9, смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі Комунального закладу «Межівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради», код ЄДРПОУ 01988410, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1314,15 грн. (одна тисяча триста чотирнадцять грн. 15 коп.).

Цивільний позов ОСОБА_3 до Межівської селищної ради, треті особи ПАТ «НАСК ОСОБА_11», ОСОБА_9, КП «Межівської селищної ради Комфорт» задовольнити.

Стягнути з Межівської селищної ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338428, місцезнаходження вул. Грушевського, 9, смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, який є законним представником потерпілого малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, матеріальну шкоду у розмірі 22904,66 грн. (двадцять дві тисячі девятсот чотири грн. 66 коп.), а також у відшкодування моральної шкоди -30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.).

Речові докази по справі автомобіль марки ВАЗ, модель 2107, державний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1, повернути особі, яка на відповідній правовій підставі користується автомобілем КП «Межівської селищної ради Комфорт».

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. Ю. Юр'єв