Ухвала суду № 66962847, 07.06.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 482/197/17

УХВАЛА

іменем України

"07" червня 2017 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Зубар Н.Б., суддів Миронової О.В., Лузан Л.В.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

учасники процесу:

прокурор Венгер Є.В.,

обвинувачений ОСОБА_2,

адвокати обвинуваченого ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12016150280000736 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, не одружений, не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.5 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, який закінчується 12.06.2017 року, обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема тим, що обвинувачений може ухилитися від явки до суду та вчиняти інші злочини, вчиняти тиск на свідків і потерпілих, знищити речові докази, які не віднайдено.

Прокурор просив врахувати тяжкість предявленого ОСОБА_2 обвинувачення, те що він може виїхати за межі України, оскільки має житло в Грузії. Обвинувачений не має постійних доходів, періодично виїжджає за межі України, а отже може ухилитися від суду. Прокурор вказав, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі може сприяти іншим учасникам злочину, які не встановлені слідством, уникнути кримінальної відповідальності.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, їх представник адвокат ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримали та просили залишити ОСОБА_2 під вартою. Так, потерпілий ОСОБА_6 вказав про тиск на нього з боку невідомих осіб.

Потерпіла ОСОБА_7 при вирішенні клопотання прокурора поклалася на розсуд суду.

Адвокати обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт або на особисте зобовязання, оскільки останній має постійне місце проживання, позитивно характеризується, впливу на свідків і потерпілих не чинив, а ризики, на які послався прокурор жодним чином не підтверджені. Адвокати вказала на те, що свідки і потерпілі вже допитані, що виключає вплив на них. Адвокати вказали, що відсутні докази існування ризиків, на які послався прокурор. Адвокатом ОСОБА_3 було надано письмове клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи особисте зобовязання, яке вона та її підзахисний підтримали.

Вирішуючи клопотання сторін щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує, що прокурором має бути доведено обґрунтованість підозри, предявленої обвинуваченому, наявність ризиків, які визначені ст.177 КПК України та неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачених п.3 ч.1 цієї статті - суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На даний час існують ризики, на які послався прокурор.

Щодо обґрунтованості підозри, то з огляду на покази потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вона продовжує існувати.

Разом із тим, ОСОБА_2 безперервно утримується під вартою, починаючи із 19.11.2016 року. За цей час було проведено низку судових засідань, проте два із них, а саме 25.04.2017 року та 15.05.2017 року не відбулося з причини недоставки обвинуваченого конвоєм, що призвело до порушення строків розгляду справи та не дало можливість суду своєчасно дослідити матеріали провадження, які підтверджують чи виключають обгрунтованість обвинувачення, предявленого ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, родину, малолітню дитину, раніше не судимий.

Ч.5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

Відповідно до Рішення ЄСПЛ «ОСОБА_9 проти України» (від 12.03.2009 року) по закінченні певного часу тяжкість злочину не може достатньою причиною для виправдання тривалого ув'язнення і судові органи повинні надати більше підстав, які повинні бути чітко вказані й обґрунтовані в їх рішеннях.

П.114 Рішення ЄСПЛ у справі «Темченко проти України» (Заява № 30579/10) від 16/10/2015 року передбачає, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється абстрактно. Іншими словами, пункт 3 статті 5 Конвенції не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади (див., наприклад, рішення у справі «Шишков проти Болгарії» (заява № 38822/97, п. 66, ECHR 2003-І). Суд наголошує на тому, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обовязковою умовою (sine qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою, але із закінченням певного періоду часу такої підозри вже недостатньо.

Таки чином, суд вважає, що прокурором не наведено переконливихдоводів що застосування іншого більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою (у даному випадку цілодобового домашнього арешту) не забезпечить належної поведінки обвинуваченим ОСОБА_2 щодо виконання ним своїх процесуальних обовязків та не дасть можливості запобігти встановленим ризикам.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою.

Клопотання сторони захисту задовольнити та змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на два місяці, а саме до 04 серпня 2017 року включно включно.

ОСОБА_10 ОСОБА_11 залишати місце свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, - цілодобово.

Зобовязати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього обовязки: утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням, носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали для виконання направити до Корабельного ВП ГУНП в м.Миколаєві 54050 м. Миколаїв. вул. Янтарна, 64, 04@mk.npu.gov.ua та начальнику Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя (підпис) Н.Б.Зубар

Судді: (підпис) ОСОБА_12

(підпис) ОСОБА_13

Згідно оригіналу: Суддя: