Постанова № 6696269, 13.11.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2009 року Справа № 2а-2057/09/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача не з»явився,

представника відповідача Данюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Шепетівської оДПІ до ДП Івано-Франківського військового ліспромкомбінату Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу в сумі 113143,32грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року Шепетівська ОДПІ звернулася з адміністративним позовом до державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України» про стягнення податкового боргу в сумі 113143,32 грн. шляхом звернення стягнення на активи, в тому числі: 75985 грн. податку на прибуток, 9305 грн. податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів, 3150 грн. частина податку державних підприємств, 469,20 грн. комунального податку, 138,12 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища, 24096 грн. податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв»язку з несплатою даних видів податку та зборів.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з мотивів, зазначених у ньому. У звязку із внесенням змін до свідоцтва про державну реєстрацію державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України» у звязку із зміною найменування юридичної особи на державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», просила стягнути з відповідача суму податкового боргу. В судове засідання після оголошеної перерви подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала повністю та пояснила, що Шепетівський військовий лісгосп є структурним підрозділом державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України», який зареєстрований субєктом господарської діяльності 22.06.1993 року та 20.12.1993 року як платник податків взятий на податковий облік у Шепетівській ОДПІ Хмельницької області. Крім того, зазначила, що 22.10.2008 року було внесено зміни до свідоцтва про державну реєстрацію державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України» у звязку із зміною найменування юридичної особи на державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Пояснила, що внаслідок скрутного фінансового становища станом на 01.07.2009 р. підприємством дійсно допущено заборгованість по сплаті податків і зборів у сумі 113143,32 грн., в тому числі: 75985 грн. податку на прибуток, 9305 грн. податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів, 3150 грн. частина податку державних підприємств, 469,20 грн. комунального податку, 138,12 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища, 24096 грн. податку на додану вартість.

При цьому вказала з посиланням на Закон України «Про введення мораторію при примусовій реалізації майна», що на майно державного підприємства не може бути звернено стягнення.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши досліджені докази, а також заяву про визнання позову представником відповідача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено , що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №267680, виданого 22.10.2008року Івано-Франківським міськвиконкомом, ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат Міністерства оборони України» є субєктом господарської діяльності-юридичною особою та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статуту ДП Івано-Франківського військового лісопромкомбінату Міністерства оборони України до його складу входить структурний підрозділ - Шепетівський військовий лісгосп (Хмельницька область, м. Шепетівка, провулок К.Маркса,18), який не наділений правами та обов»язками юридичної особи, перебуває на обліку в Шепетівській ОДПІ як платник податків з 20.12.1993 року.

22.10.2008 року було внесено зміни до свідоцтва про державну реєстрацію державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України» у звязку із зміною найменування юридичної особи на державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Під час проведення Шепетівською ОДПІ планової виїзної перевірки Шепетівського військового лісгоспу станом на 01.07.2009 року було виявлено заборгованість по сплаті податків та зборів в сумі 113143,32 грн., в тому числі: 75985 грн. податку на прибуток, 9305 грн. податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів, 3150 грн. частина податку державних підприємств, 469,20 грн. комунального податку, 138,12 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища, 24096 грн. податку на додану вартість, які підтверджуються розрахунками заборгованості (а.с.14-16) та довідкою про наявність заборгованості ( а.с.5). Дана заборгованість є узгодженою.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України.

Обов»язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов»зкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов»язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості (ст.9 Закону).

Так, за наслідками проведеної Шепетівською ОДПІ перевірки Шепетівського військового лісгоспу встановлено порушення останнім Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 35174 грн., а також порушення Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 16064 грн. За наслідками перевірки винесено податкове повідомленнярішення №0000142301/0 від 07.05.2009 року з податку на прибуток підприємств на суму 52761 грн. (35174 грн. основного платежу та 17585 грн. штрафних санкцій) та податкове повідомленнярішення №0000152301/0 від 07.05.2009 року з податку на додану вартість на суму 24096 грн. (16064 грн. основного платежу та 8032 грн. штрафних санкцій), а також виставлено першу та другу податкові вимоги. Процедура адміністративного оскарження даних податкових повідомлень-рішень не проводилась.

Крім того, відповідно до поданої відповідачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства №11735 від 20.05.2009 року ним задекларовано 22436 грн. податку та 788 грн. авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Згідно із розрахунком частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету, № 11863 від 08.05.2009 року відповідачем задекларовано 3150 грн.; згідно із розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, №3608 від 27.02.2009 року відповідачем задекларовано 9305 грн. податку; згідно із податковим розрахунком комунального податку №9822 від 23.04.2009 року відповідачем задекларовано 469,20 грн.; згідно із податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища №9824 від 23.04.2009 року відповідачем задекларовано 138,12 грн.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлюється порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів.

Відповідно до п.1.2 ст.1 даного Закону податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку та строки, визначені законами України.

Відповідно до п.п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом визнається податкове зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов»язання.

Згідно із п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 даного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Положенням п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону).

Однак, у встановлений законодавством термін зазначені вище узгоджені суми податків відповідачем сплачені не були.

Положенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків. У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що Законом України « Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» N 2864-III від 29.11.2001 року встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, то суд зазначає наступне.

В ст.2 Закону України « Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» вказано, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами;

продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) N 11-рп/2003 від 10.06.2003 року Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29 листопада 2001 року N 2864-III визнано таким, що відповідає Конституції України ( є конституційним),

У мотивувальній частині данного рішення вказано, що Закон України « Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не порушує конституційної вимоги обов'язковості судових рішень. Рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття цього Закону, ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму примусової реалізації майна. Тобто даним Законом встановлюється подовжений на цей період строк їх виконання.

Відповідно до ст.51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Якщо ці дії не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд приймає відмову від позову. Згідно ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Оскільки відповідач позов визнав, такі його дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд приймає визнання відповідачем позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а загальна сума несплаченого податкового боргу в розмірі 113143,32 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 51, 86, 112, 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів суб»єкта господарської діяльності державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» (код ЄДРПОУ 08033772, м.Івано-Франківськ, вул.Ребета,6) в д охід бюджету податковий борг в сумі 113143,32 грн. (сто тринадцять тисяч сто сорок три гривні тридцять дві копійки).

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена 17.11.2009р.