Рішення № 66962353, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Парамонов М.Л.

№ 22-ц/796/5598/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 753/2130/17-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.01.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.03.2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.02.2017 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та без повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/5 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Зазначав про те, що при вирішенні питання щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина суду необхідно було врахувати, що 04.10.2013 року ним було зареєстровано шлюб з громадянкою ОСОБА_4 Від шлюбу у них в 2014 році народився син ОСОБА_5.

Посилався на те, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача на утриманні перебувала його друга дружина, яка на той момент знаходилася у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Крім того, вказував, що на його утриманні знаходиться непрацездатна матір, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав наведених в ній.

Позивач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимог та стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2017 року і до повноліття дитини суд першої інстанції виходив з обов'язку батьків утримувати дитину відповідно до положень ч.1 ст.181 СК України.

Проте, колегія суддів не погоджується висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру стягнутих аліментів виходячи з наступного.

Відповідно до ст.150 СК Українибатьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст.182 СК України).

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.06.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України), або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України і виплачується щомісячно).

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.11.2003 року, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2011 року.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитинапроживаєразом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач працює інженером в ПАТ «Укрпластик».

Відповідач надавав позивачу добровільно кошти на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 в розмірі 1641,75 грн. щомісячно проте, як зазначала позивач вказаних коштів не достатньо для утримання їх сина.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що при визначенні розміру стягнутих аліментів у розмірі 1/4 частини із усіх видів заробітку на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 судом першої інстанції не було враховано наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на утриманні ОСОБА_1

А тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.02.2017 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Врешті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313 - 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 лютого 2017 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку змінити на стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 лютого 2017 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту йогопроголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: