Рішення № 66962300, 31.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/59/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 Справа № 908/785/17

За позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

До відповідача: Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5 - 1)

про стягнення 33 987,48 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3194від 08.12.2016 р.

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.04.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція до Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради про стягнення 33 987,48 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/785/17, справі присвоєно номер провадження 5/59/17, розгляд якої призначено на 17.05.2017 р. Ухвалою від 17.05.2017 р. у звязку із неявкою у судове засідання представника відповідача, не надання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 31.05.2017 р. У судовому засіданні 31.05.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 31.05.2017 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши, що 20.07.2011 р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» та КП Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради укладено договір №165-ЕС про технічне забезпечення електропостачання споживача. Між сторонами був підписаний двосторонній акт про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії №10-РЕ від 01.11.2016 р. за послуги, надані у жовтні 2016 р. на суму 30 340,58 грн. ВП «ЗАЕС» листом від 05.12.2016 р. за вих. №75-61/28240 повідомив КП «ПКВ» Енергодарської міської ради про наявність заборгованості за вказаним договором за актом №10-РЕ від 01.11.2016 р. Однак, відповідач оплату не здійснив. За порушення відповідачем грошового зобовязання позивачем за період з 30.11.2016 р. по 15.03.2017 р. нараховано пеню у розмірі 2 463,46 грн., 3% річних у розмірі 264,12 грн., втрати від інфляції у розмірі 919,32 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача вдруге у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалою суду від 12.04.2017 р. не надіслав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради є 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5 1.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Копію ухвали суду від 12.04.2017 р. про порушення провадження у справі № 908/785/17 було направлено судом на вказану адресу Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, яку отримано 24.04.2017 р. уповноваженою особою відповідача за довіреністю, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 13.04.2017 р. №7150303198196.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обовязком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності. Однак, відповідач своїм правом бути присутнім у судових засіданнях та надавати пояснення відносно предмету спору не скористався.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2011 р. між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (далі - Власник мереж) та Комунальним підприємством Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (далі - Споживач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 165-ЕС, відповідно до п.1.1. якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу з метою забезпечення провадження статутної діяльності для потреб електроустановок споживача, а саме житлових будинків, розташованих в мкрн 3-7 в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1.6 (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.11.2011 р.) у випадку виникнення перетоків реактивної електричної енергії споживач зобовязався здійснювати оформлення звітних документів та своєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 5 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії на підставі Розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та оформленого 2-х стороннього ОСОБА_1 про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за розрахунковий період (додаток № 5.4), до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника мереж. Розрахунок оплати здійснюється згідно Методики нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Мінтопенерго України від 17.01.2002 р. Термін надання споживачем на адресу власника мереж оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 10.5 даний договір укладається на строк до 31.12.2012 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії однією з сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд.

Як пояснив представник позивача, сторони про відмову від договору № 165-ЕС про технічне забезпечення електропостачання споживача від 20.07.2011 р. не заявляли, договір не розірваний та продовжує діяти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту № 10-РЕ від 01.11.2016 р. про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р., у жовтні 2016 р. позивачем надані відповідачу послуги на суму 30 340,58 грн. Вказаний акт сторонами підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень.

Також, сторонами підписані ОСОБА_1 прийому-передачі електричної енергії протягом розрахункового періоду від 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р., ОСОБА_1 від 04.11.2016 р. про обсяги перетікання реактивної енергії із мереж Власника в мережі Споживача протягом розрахункового періоду за жовтень 2016 р., відповідно до якого відповідачем отримано 251880 кВАр.год.

Позивач виставив відповідачу ОСОБА_2 № 881 від 01.11.2016 р. на суму 30 340,58 грн.

ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція» листом від 05.12.2016 р. за вих. № 7561/28240 повідомило КП Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради про те, що за договором №165-ЕС від 20.07.2011 р. у відповідача, зокрема, за жовтень 2016 р., існує заборгованість у розмірі 30 340,58 грн. та просить перерахувати кошти на поточний рахунок ВП «ЗАЕС».

14.12.2016 р. ДП «НАЕК» в особі ВП «ЗАЕС» направив КП «ПКВ» Енергодарської міської ради претензію від 14.12.2016 р. за вих. № 28-23/29035/3148 про сплату заборгованості в сумі 30 340,58 грн.

Вказана претензія отримана представником відповідача 19.12.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.12.2016 р. №7150402759132.

Таким чином, відповідач в порушення п. 4.1.6 договору своєчасно оплату за перетікання реактивної електричної енергії не здійснив.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості за жовтень 2016 р. у розмірі 30 340,58 грн. відповідно до умов договору №165-ЕС про технічне забезпечення електропостачання споживача від 20.07.2011 р.

Отже, заборгованість відповідача по вказаному договору складає суму у розмірі 30 340,58 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 264,12 грн. та втрати від інфляції у розмірі 919,32 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання" від 17.12.2013 р.№ 14, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1. вказаної постанови пленуму, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З пункту 5.1. зазначеної постанови пленуму вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3% річних за період з 30.11.2016 р. по 15.03.2017 р. у розмірі 264,12 грн., який перевірено судом, є вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає, відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, при здійснення розрахунку втрат від інфляції позивачем вказано період нарахування з 30.11.2016 р. по 15.03.2017 р. з зазначенням сукупного індексу інфляції 1,030. Суд враховуючи, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою КП Законодавство та встановив, що сукупний індекс інфляції становив 1,030 за період з грудня 2016 р. по лютий 2017 р.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача втрат від інфляції за період з грудня 2016 р. по лютий 2017 р. підлягає сума у розмірі 919,32 грн., яка була заявлена позивачем.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення оплати послуг за договором №165-ЕС від 20.07.2011 р. у розмірі 2 463,46 грн. за період з 30.11.2016 р. по 15.03.2017 р.

Пунктом 8.2.1 договору № 165-ЕС від 20.07.2011 р. передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1.6 цього договору, з порушенням термінів, Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено за допомогою КП Законодавство розрахунок пені за період з 30.11.2016 р. по 15.03.2017 р. у розмірі 2 463,46 грн., який є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5 1, п/р №260090233003151 в ПАТ «Сбербанк», МФО 320627, код ЄДРПОУ 32166551) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, п/р №26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 19355964) заборгованість за договором №165-ЕС від 20.07.2011 р. за основною сумою боргу у розмірі 30 340 (тридцять тисяч триста сорок) грн. 58 коп., пеню у розмірі 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 12 коп., втрати від інфляції у розмірі 919 (девятсот девятнадцять) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 06.06.2017 р.