Постанова № 66962203, 01.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа № 917/2051/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 15.02.2017 № 10-74/1942;

відповідача ОСОБА_2, довіреність від 11.04.2017 № 2/206;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1008 П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09 березня 2017 року в справі № 917/2051/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук Полтавської області,

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц", м. Кременчук Полтавської області,

про стягнення 40935,73 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" про стягнення 40935,73 грн пені по договору про постачання електричної енергії № 323 від 05.05.2009.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.03.2017 у справі № 917/2051/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40935,73 грн пені.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що відповідачем не порушувались строки оплати за фактично спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії № 323 від 05.05.2009.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 917/2051/16 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 12.04.2017.

Ухвалою від 12.04.2017, у звязку з відсутністю відзиву позивача на апеляційну скаргу, відкладено розгляд апеляційної скарги на 22.05.2017 та в судовому засіданні 22.05.2017, з врахуванням заявленого представником позивача клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 01.06.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.2017 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 4226 від 18.04.2017) та додаткових поясненнях до відзиву (вх. № 5213 від 19.05.2017) та в судовому засіданні 01.06.2017 не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на порушення відповідачем строків внесення планових платежів з оплати електричної енергії, визначених договором про постачання електричної енергії № 323 від 05.05.2009.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи позивача в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів в їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2009. між Кременчуцькою філією ВАТ "Полтаваобленерго" (постачальником) та ЗАТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 323 (т. 1 а.с. 141-151).

ОСОБА_3 угодою 18.05.2011 до договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009, у звязку зі зміною найменування з Відкритого акціонерного товариста "Полтаваобленерго" на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" та зміною назви Закрите акціонерне товариство "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" на Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", сторони внесли в договір віповідні зміни (т. 1 а.с. 157).

Відповідно до п. 1 договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009, постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.3.3 зазначеного договору, споживач зобов'язаний оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» (Додаток № 2 до договору) та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (Додаток № 3 до Договору).

У відповідності до п. 1 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії, розрахунковим вважається період з 0 годин 26 числа попереднього місяця до 0 годин такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію провадяться споживачем виключного грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 2 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії (т. 1 а.с. 149), платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника у наступних обсягах та строки:

- 35% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду;

- 35% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 10 числа розрахункового періоду;

- 30% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 20 числа розрахункового періоду.

ОСОБА_3 угодою від 07.04.2016 (т. 1 а.с. 148) до договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009 сторони змінили п. 2 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії щодо порядку внесення планових платежів за електричну енергію, виклавши його в наступній редакції:

«Платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії у наступних обсягах та строки:

перший платіж у розмірі не менше 1/6 від вартості заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду;

подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від вартості заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період, в кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 01 до 05 числа розрахункового періоду;

3 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

4 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

5 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

6 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового періоду.

При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути менше вартості (договірного) електроспоживання на розрахунковий період, на 5 днів вперед.

Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період та на відсоток планового платежу.

У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення платежу, споживач розраховує необхідну суму за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.

Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунка відповідного до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.»

Таким чином, уклавши з позивачем ОСОБА_3 угоду від 07.04.2016 до договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009 відповідач погодився зі зміною порядку оплати електричної енергії, відповідно до якого оплата електричної енергії здійснюється шляхом внесення планових платежів впродовж розрахункового періоду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Під час дії договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009 відповідач свої зобовязання щодо своєчасної оплати замовлених обсягів електричної енергії виконував не належним чином. Планові платежі з оплати електричної енергії проводив з порушенням порядку та термінів, визначених в Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року (т. 1 а.с. 6-140).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 40935,73 грн пені.

Вказані позовні вимоги задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи момент виникнення зобовязань щодо оплати за кожний окремий розрахунковий період відповідно до вимог додаткової угоди від 07.04.2016 до договору про постачання електричної енергії № 232 від 05.05.2009, яка не була визнана недійсною або скасована в установленому законом порядку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення зобов'язань по договору про постачання електричної енергії № 323 від 05.05.2009 в сумі 40935,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач зобовязаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 09 березня 2017 року в справі № 917/2051/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.