Постанова № 66961890, 31.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 року Справа № 904/848/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги №б/н від 20.02.2017р., посвідчення №0292 від 20.07.2015 р., адвокат;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1710 від 13.10.2014 р., представник;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 року у справі №904/848/16

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, смт. Петропалівка

До: Фермерського господарства Зоря, с. Вербуватівка

Про: розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017р. у справі №904/848/16 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову .

Посилається на те, що зобовязання по спірному договору не виконувалося відповідачем протягом більше ніж двох років, а товар, який мав бути поставлений має гнучкий попит в залежності від сезонності та економічної ситуації в країні, а тому господарська операція втратила будь-який економічний зміст та інтерес позивача.

Крім того, посилається на помилковий висновок суду про право відповідача призупинити виконання свого зобовязання щодо передачі сільскогосподарської продукції на користь позивача до часу повного виконання позивачем свого обовязку по здійсненню авансового платежу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляджу справи.

В судовому засіданні 31.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір контрактації сільскогосподарської продукції, відповідно до умов якого виробник зобовязується виростити контрактанту визначену договором сільскогосподарську продукцію і передати право власності на цей товар контрактанту на умовах цього договору на загальну суму 40000000.00грн.

Як передбачено умовами договору контрактації , а саме: п.п. 3.1., 3.3., 6.2.1 на позивача було покладено обов'язок на протязі трьох місяців з моменту підписання договору здійснити на користь виробника (відповідач) оплату грошових коштів (авансу) в розмірі 31 140 935 грн., що являється еквівалентом 3 797 675 доларів США.

Підставою звернення позивача з позовною заявою у даній справі, як зазначено в тексті позовної заяви, є не виконання відповідачем на протязі значного терміну часу своїх обовязків за вищезазначеним договором щодо здійснення своєчасної поставки товару та приписи ч.2 ст.651 ЦК України, яка передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відмовляючи в задоволені позову, господарським судом було зроблено висновок про виникнення у відповідача на підставі ч.3 ст.538 ЦК України призупинити виконання свого обовязку щодо передачі сільськогосподарської продукції на користь позивача до часу повного виконання позивачем свого обов'язку по здійсненню авансового платежу.

Колегія суддів з даним висновком погоджується та вважає його законним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України (надалі- ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 713 ЦК України передбачено, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Згідно вимог ст. 693 ЦК України, положення якої застосовуються до договору контрактації в силу приписів ч. 2 ст. 713 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Умовами зазначеного пункту 3.3 договору встановлений обов'язок контрактанта (покупця) здійснити попередню оплату товару до його передання виробником (продавцем) (на протязі трьої місяців після підписання договору, тобто до 28.04.2014р.).

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 19.01.2016р., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. у справі №904/10429/14, має для розгляду даної справи преюдиціальне значення і обставини, встановлені рішенням у справі №904/10429/14 не доводяться у даній справі.

Рішенням господарсього суду від 19.01.2016р. та постановою Дніпропетрвоського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. встановлено, що позивачем не було внесено авансовий платіж відповідачу, який передбачений п.3.3 спірного договору.

За таких обставин господарський суд обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність істотного порушення договору відповідачем, у відповідності до норм ч.2 ст.651 ЦК України, на яку посилається позивач, як на підставу заявленого позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що у відповідача виникло право ( на підставі приписів ч.3. ст. 538 ЦК України) призупинити виконання свого обовязку щодо передачі сільськогосподарської продукції на користь позивача до часу повного виконання позивачем свого обов'язку по здійсненню авансового платежу.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на помилковий висновок суду про право відповідача призупинити виконання свого зобовязання щодо передачі сільскогосподарської продукції на користь позивача до часу повного виконання позивачем свого обовязку по здійсненню авансового платежу спростовуються вищенаведеним та не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду у даній справі.

Також безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що ним, ОСОБА_3, було внесено грошові кошти в касу відповідача в розмірі 31140935грн., оскільки рішенням господарсього суду від 19.01.2016р. та постановою Дніпропетрвоського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. встановлено, що позивачем не було внесено авансовий платіж відповідачу, який передбачений п.3.3 спірного договору.

Вказане рішення відповідно до ст.35 ГПК України має преюдиціальне значення і вказані обставини у даній справі не доводяться.

Таким чином, рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 року у справі №904/848/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.06.2017року.