Рішення № 66961152, 04.05.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.05.2017р. Справа № 905/417/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Кіпоть Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»

про стягнення 134 916,80 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «ТД «Євротрубпласт» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» 134 916,80 грн., з яких: 71 769 грн. основний борг, 57 579,31 грн. інфляційні втрати та 5 568,49 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобовязань з оплати послуг та робіт, які надані та виконані позивачем згідно актів здачі приймання робіт (надання послуг) у строк, встановлений договором про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.02.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/417/17 та розгляд справи призначений на 20.03.2017р.

20.03.2017р. за вх.№ 7915/17 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, статуту позивача, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Євротрубпласт» від 20.01.2005р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2017р. розгляд справи відкладений на 11.04.2017р.

11.04.2017р. за вх.№ 10063/17 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи належним чином засвідченої копії довіреності ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» від 14.01.2014р. на начальника Ремонтно-будівельного управління «Газ-сервіс» (філія ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз») ОСОБА_1, виписки ПАТ «Комерційний банк «Надра» за 14.05.2012р.

11.04.2017р. за вх.№10064/17 господарський суд одержав супровідний лист відповідача разом з відзивом на позовну заяву за вх.№10065/17 від 11.04.2017р., доказами надсилання відзиву на позовну заяву відповідачу (опис вкладення, фіскальний чек), супровідним листом відповідача за вих.№15/1-813 від 03.04.2017р. про надсилання відзиву на позовну заяву позивачу, відомостями та випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, статутом відповідача (редакція від 04.04.2014р.), статутом відповідача (редакція від 29.05.2015р.), сертифікатом ТППУ №1133 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.10.2014р. №3765/05-4/33, витягами з кримінального провадження №12015050390001654, №12015050500001842, постановами СВ Краматорського ВП ГУП в Донецькій області від 22.03.2016р., довіреністю від 17.01.2017р. №19, актами звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2014р., актом звірки між РСУ «Газ-Сервіс» ПАТ «Донецькоблгаз» та ТОВ «ТД «Євротрубпласт» на 01.02.2017р.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд визнати договір від 05.05.2014р. недійсним у порядку ст. 83 ГПК України, як такого, який суперечить законодавству та підписаний без відповідних повноважень з огляду на те, що відповідно до п.2.9.10 Статуту ПАТ «Донецькоблгаз» (в редакції 2014 року) керівники структурних підрозділів діють на підставі довіреності, однак повноваження на укладення договору про встановлення порядку розрахунків від 05.05.2014р. відповідачем структурному підрозділу РБУ «Газ Сервіс» не надавалися.

Також, відповідач у відзиві на позов посилається на те, що:

- по-перше, акти приймання-передачі робіт від 2012р., порядок оплати яких сторонами не визначений, та договір про встановлення порядку розрахунків від 05.05.2014р. є різними видами правочинів за своєю правовою природою, які не повязані між собою та не можуть бути належними доказами у даній справі;

- по-друге, згідно даних бухгалтерського обліку відповідача заборгованість останнього перед ТОВ «ТД «Євротрубпласт» складає 31 090,53 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом в період з січня 2014р. по грудень 2016р., проте строк позовної давності за зобовязаннями 2012 року сплинув, у звязку з чим відповідачем заявлено відповідне клопотання про застосування позовної давності у даній справі;

- по-третє, положеннями ст. 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Такі форс-мажорні обставини для відповідача настали з 14.04.2014р., що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Крім того, у відзиві на позов відповідач посилається на неможливість надання до суду копій Положення про структурний підрозділ РБУ «Газ Сервіс» та довіреності №04 від 14.01.2014р. на імя ОСОБА_1 у звязку із захопленням адмінбудівлі ПАТ «Донецькоблгаз» та структурного підрозділу РБУ «Газ Сервіс», про що свідчать відповідні витяги з реєстру кримінальних проваджень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.04.2017р. строк розгляду спору по справі продовжений на 15 днів до 05.05.2017р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача за вх.№10114/17 від 11.04.2017р., розгляд справи відкладений на 04.05.2017р.

27.04.2017. за вх.№12606/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, згідно з якими останній посилається на те, що:

- по-перше, підстави для визнання недійсним договору про встановлення порядку розрахунків від 05.05.2014р. відсутні, оскільки ОСОБА_1, яким підписано договір про встановлення порядку розрахунків від 05.05.2014р., мав належні повноваження на його підписання, про що свідчить довіреність №04 від 14.01.2014р., відповідно до якої ОСОБА_1 було надано право укладання договорів на ведення робіт по будівництву газопроводів високого, середнього та низького тиску, договори підряду та оренди, а також договори по господарській діяльності підприємства, підписувати документи щодо участі у торгах. Для виконання доручених функцій ОСОБА_1 надано право підпису договорів та всіх документів, що стосуються цього питання. Водночас, відповідачем всупереч нормам ГПК України не надано жодних доказів на підтвердження того, що довіреність №04 від 14.01.2014р. не видавалася. Також суперечать нормам законодавства посилання відповідача на положення Статуту ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», оскільки відповідачем надана до суду копія Статуту в редакції, яка була затверджена Протоколом загальних зборів ПАТ «Донецькоблгаз» №21 від 29.05.2015р. та зареєстрована 04.06.2016р., тобто після підписання ОСОБА_2 договору про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р.;

-по-друге, п.7 договору про встановлення порядку розрахунків від 05.05.2014р. встановлено, що дійсна угода відповідно до ст. 264 ЦК України є свідченням замовника РБУ «Газ-Сервіс» про визнання свого обовязку зі сплати грошових коштів на користь виконавця ТОВ «ТД «Євротрубпласт» у визначеному угодою розмірі, а отже, строки перебігу позовної давності були перервані;

-по-третє, надані відповідачем акти звірки розрахунків не відображають повної та обєктивної інформації щодо взаєморозрахунків між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - РБУ «Газ-Сервіс».

В додаток до письмових пояснень надано копії довіреностей від 14.01.2014р. №04, від 10.01.2012р. №01 на ОСОБА_1, акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2012р.-20.04.2017р.

27.04.2017р. за вх.№12611/17 господарський суд одержав клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з неможливістю явки представника останнього у судове засідання.

04.05.2017р. за вх.№04-21/1468 на офіційну електронну адресу господарського суду надійшли письмові пояснення позивача, згідно з якими останній посилається на те, що в наданих відповідачем актах звірки взагалі не відображено взаємовідносини, що стали підставою для виникнення спору, а тому останні не можуть бути покладені в обґрунтування заперечень по справі.

Сторони у судове засідання 04.05.2017р. не зявились, але про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки їх представники були присутні у судовому засіданні 11.04.2017р., що підтверджується протоколом судового засідання від 11.04.2017р.

З огляду на зазначене, а також враховуючи той факт, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін у судовому засіданні та за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до п.2.9.11. Статуту ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Донецькоблгаз» №20 від 04.04.2014р. та зареєстрованого 22.04.2014р., до складу товариства входять філії управління по газопостачанню та газифікації області та інші відокремлені підрозділи, які не мають юридичного статусу, зокрема, Ремонтно-будівельне управління «Газ-Сервіс».

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2017р. також вбачається, що Ремонтно-будівельне управління «Газ-Сервіс» (84112, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Світлодарська, буд. 28 Б) є відокремленим підрозділом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

За період з 15.05.2012р. по 10.09.2012р. ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (позивач, виконавець) надав та виконав, а РБУ «Газ-Сервіс» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (замовник, відповідач) прийняв послуги та роботи з діагностики та ремонту зварювального обладнання на загальну суму 74 009 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ЦБ1505/001 від 15.05.2012р. на суму 2 240 грн., №ЦБ0106/003 від 01.06.2012р. на суму 5 150 грн., № ЦБ1207/003 від 12.07.2012р. на суму 15 820 грн., №ЦБ1207/002 від 12.07.2012р. на суму 1 400 грн., №ЦБ1009/002 від 10.09.2012р. на суму 30 899 грн., № ЦБ1009/001 від 10.09.2012р. на суму 18 500 грн. Вказані акти підписані з боку позивача начальником по ремонту обладнання ТОВ «ТД «Євротрубпласт» ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства, а з боку відповідача - начальником структурного підрозділу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» РБУ «Газ-Сервіс» ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються виданою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» довіреністю від 10.01.2012р. № 01, та скріплені печаткою РБУ «Газ-Сервіс». При цьому, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) також міститься відмітка про виконання виконавцем послуг повністю та у строк та про відсутність у замовника претензій по обєму, якості та строкам наданих послуг.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих та виконаних позивачем послуг та робіт на суму 2 240 грн., про що свідчить банківська виписка ПАТ «КБ НАДРА» за 14.05.2012р.

05.05.2014р. між ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (виконавець, позивач) та РБУ «Газ-Сервіс» ПАТ «Донецькоблгаз» (замовник, відповідач) укладено договір про встановлення порядку оплати за умовами якого сторони узгодили, що на підставі укладених та підписаних актів прийому-передачі робіт (послуг) №ЦБ1505/001 від 15.05.2012р., №ЦБ0106/003 від 01.06.2012р., № ЦБ1207/003 від 12.07.2012р., №ЦБ1207/002 від 12.07.2012р., №ЦБ1009/002 від 10.09.2012р., № ЦБ1009/001 від 10.09.2012р. виконавцем протягом 2012 року було надано послуги, а замовником отримано послуги на загальну суму 74 009 грн. (п.1 договору).

Всі послуги визначені в п. 1 цієї угоди (згідно підписаних актів прийому-передачі робіт (послуг)), вважаються узгодженими сторонами, були надані в межах взаємних домовленостей щодо виконання послуг по ремонту та діагностиці зварювального обладнання, та підлягають оплаті замовником в порядку та на умовах визначених цією угодою. (п.2 договору)

Сторони після проведення звірки взаємних розрахунків узгодили, що заборгованість замовника перед виконавцем за отримані послуги станом на день укладення цієї угоди складає 71 769 грн. (п.3 договору).

Сторони дійшли згоди, що впродовж терміну виконання послуг замовником неодноразово порушувались строки для проведення розрахунків за отримані послуги (п. 4 договору). (п.4 договору).

Сума боргу сплачується замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за наступним графіком: 71 769 грн. основного боргу до 30.06.2014р. (п.5 договору).

У випадку порушення термінів або порядку оплати наданих послуг, передбачених даною угодою, виконавець має право застосувати до замовника всі штрафні та оперативно-господарські санкції, передбачені Цивільним та Господарським кодексами України за порушення зобовязань з оплати наданих послуг за весь термін прострочення, в тому числі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування передбачених штрафних санкцій та процентів за прострочення виконання зобовязань з оплати продукції припиняється лише після належного виконання зобовязань покупцем. (п.6 договору).

Дійсна угода відповідно до ст. 264 ЦК України є свідченням замовника про визнання свого обовязку зі сплати грошових коштів на користь виконавця в визначеному цією угодою розмірі. (п.7 договору).

Дійсна угода набуває чинність з моменту підписання сторонами, поширюється також на всі правовідносини з надання послуг, що визначені в п.1 цієї угоди та існували до її укладення, та припиняє чинність через один рік після укладення, але не раніше повного виконання замовником зобовязань з оплати. (п.8 договору).

Договір підписаний з боку ТОВ «ТД «Євротрубпласт» - директором ОСОБА_4 та скріплений печаткою підприємства, а з боку РБУ «Газ-Сервіс» ПАТ «Донецькоблгаз начальником управління ОСОБА_1 та скріплений печаткою управління. При цьому відповідні повноваження на підписання договору ОСОБА_2 підтверджуються виданою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» довіреністю від 14.01.2014р. № 04.

Оскільки відповідач не здійснив оплату наданих та виконаних позивачем послуг та робіт як в строк, встановлений у договорі про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р., так і в подальшому, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу в розмірі 71 769 грн., також і 57 579,31 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.06.2014р. по 31.12.2016р., 5 568,49 грн. 3% річних, нарахованих за період 30.06.2014р. по 29.01.2017р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних мотивів.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно з вимогами ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, а відповідно до вимог ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

При цьому, згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Між тим, згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вище встановлено судом, позивач надав та виконав, а відповідач прийняв послуги та роботи з діагностики та ремонту зварювального обладнання, про що свідчать підписані між сторонами та скріплені печатками підприємств акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а отже сторони уклали договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи різних договорів, а саме, договору про надання послуг (діагностика зварювального обладнання) та договору підряду (ремонт зварювального обладнання), та який є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Порядок оплати підрядних робіт встановлено ст. 854 ЦК України, а саме - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Судом також встановлено, що відповідач здійснив лише часткову оплату наданих та виконаних позивачем послуг та робіт в розмірі 2 240 грн., у звязку з чим сторони підписали договір про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р., згідно з яким визначили порядок розрахунків за надані та виконані позивачем послуги та роботи, а саме, відповідач зобовязався здійснити оплату наданих та виконаних позивачем послуг та робіт за підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) в розмірі 71 769 грн. в строк до 30.06.2014р. (загальна сума за актами 74 009 грн. оплата 2 240 грн. = борг 71 769 грн.).

Між тим, відповідачем не виконані зобовязання щодо оплати позивачу боргу в сумі 71 769 грн. ані в строк, встановлений договором про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р., ані в подальшому.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 71 769 грн., а отже і про їх задоволення в повному обсязі.

При цьому, посилання відповідача на наявність перед позивачем боргу в сумі 31 090,53 грн. господарським судом не прийняті, оскільки акти звірки розрахунків, які надані відповідачем на підтвердження своїх посилань, не є документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тобто первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тим більш, що з наданих відповідачем актів звірки не вбачається відображення господарських операцій та проведення розрахунків як по спірним актам здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 15.05.2012р. по 10.09.2012р., так і по договору про встановлення порядку оплати від 05.04.2014р., про що також зазначено позивачем у письмових поясненнях за вх. № 04-21/1468 від 04.05.2017р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 5 568,49 грн., що нараховані за період з 30.06.2014р. по 29.01.2017р. та інфляційні втрати в сумі 57 579,31 грн., що нараховані за період з 30.06.2014р. по 31.12.2016р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначена початкова дата прострочення виконання грошового зобовязання, а саме, не враховано, що останній день строку (29.06.2014р.) та наступний за ним день (30.06.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України), а тому прострочення відповідача розпочалось з 02.07.2014р.

З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних за період з 02.07.2014р. по 29.01.2017р. на суму боргу 71 769 грн. становить 5 562,59 грн., а отже позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» розяснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначена початкова дата прострочення виконання грошового зобовязання, а саме, не враховано, що останній день строку (29.06.2014р.) та наступний за ним день (30.06.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України), а тому прострочення відповідача розпочалось з 02.07.2014р., та здійснено нарахування інфляційних втрат за неповний місяць.

З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат за період з серпня 2014р. по грудень 2016р. на суму боргу 71 769 грн. становить 57 063,98 грн., а отже позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.

Посилання відповідача про наявність підстав для визнання договору про встановлення порядку оплати від 05.05.2014р. недійсним у порядку ст. 83 ГПК України, з огляду на те, що він суперечить законодавству та підписаний неуповноваженою особою, господарським судом відхилені, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання цього договору недійсним.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

З положень Статуту ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2017р., вбачається, що Ремонтно-будівельне управління «Газ-Сервіс» є відокремленим підрозділом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». Рішення про створення або ліквідацію філій та представництв приймається ОСОБА_5 Радою АТ (ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»). Створені філії несуть повну і необмежену відповідальність по зобовязаннях АТ. АТ несе повну і необмежену відповідальність по зобовязаннях філій. Керівництво діяльністю філій здійснюється особами, що призначаються ОСОБА_6 за погодженням з ОСОБА_5 на підставі контракту, терміном на 5 років. Керівники філій діють на підставі Положень філій та довіреностей, які видаються (підписуються) Головою ОСОБА_6

Отже, Ремонтно-будівельне управління «Газ-Сервіс» є відокремленим підрозділом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», який діє від імені та в інтересах ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», яке, в свою чергу, несе відповідальність за діяльність свого відокремленого підрозділу.

Наявна в матеріалах справи довіреність №04 від 14.01.2014р., якою голова правління ПАТ «Донецькоблгаз» надав начальнику РБУ «Газ-Сервіс» ОСОБА_1 право укладати та підписувати договори, а також всі документи, що стосуються, зокрема, господарської діяльності підприємства, свідчить, що вказаний договір підписаний уповноваженою на те особою. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 не займав посади начальника РБУ «Газ-Сервіс», доказів його звільнення на момент укладення договору, доказів, що спростовують видачу довіреності чи доказів її скасування.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як встановлено судом, сторони уклали змішаний договір, який містить елементи договору про надання послуг та договору підряду, у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання робіт. Тобто, строк позовної давності, у даному випадку, у межах якого позивач мав право звернутися до суду становив 3 роки за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Разом з тим, 05.05.2014р. сторони підписали договір про встановлення порядку оплати, п. 7 якого сторони передбачили, що дана угода відповідно до ст. 264 ЦК України є свідчення замовника РБУ «Газ-Сервіс» про визнання свого обовязку зі сплати грошових коштів на користь виконавця ТОВ «ТД «Євротрубпласт» у визначеному угодою розмірі.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем свого обовязку з оплати грошових коштів за всіма спірними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), переривання перебігу позовної давності 05.05.2014р., строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом закінчується 06.05.2017р., у звязку з чим, строк позовної давності як на момент звернення позивача до суду з даним позовом 15.02.2017р. (дата штампу поштового відділення на конверті), так і на момент прийняття рішення по даній справі, позивачем не пропущений, а отже, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності.

Також, відхилені господарським судом посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, з огляду на те, що останні враховуються господарським судом при вирішенні питання про звільнення учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, від господарсько-правової відповідальності, чи її зменшення, однак, відповідні нарахування (штраф, пеня) до предмету позовних вимог не входять. Крім того, з наданого відповідачем ОСОБА_7 ТППУ № 1133 про форс мажорні обставини вбачається, що ТППУ засвідчено настання таких обставин з 01.06.2014р. та щодо виконання відповідачем договору № 51 від 28.10.2013р., який не відноситься до предмету та підстав розгляду даної справи.

Клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи відхилено господарським судом з огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення та підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Крім того, строк вирішення спору у даній справі, який продовжений на підставі відповідного клопотання позивача за вх. № 10114/17 від 11.04.2017р., закінчується 05.05.2017р.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 015,93 грн.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до суду з даним позовом, останнім помилково сплачено за його подання судовий збір в розмірі 2 024,43 грн. (платіжне доручення № 27620 від 02.02.2017р. ), що перевищує встановлений законом розмір судового збору на 0,68 грн., а тому суд вважає за необхідне розяснити право позивача на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 0,68 грн. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова,1, код ЄДРПОУ 33090871) основний борг в розмірі 71 769 (сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят девять) грн., 3% річних в розмірі 5 562 (пять тисяч пятсот шістдесят дві) грн. 59 коп., інфляційні втрати в розмірі 57 063 (пятдесят сім тисяч шістдесят три) грн. 98 коп., судовий збір в розмірі 2 015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 93 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 10 травня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва