Рішення № 66961136, 01.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017Справа №910/3023/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні"

до Акціонерного товариства "Перша вантажна компанія".

про стягнення 2 379 300,00 рос. руб., що еквівалентно 1 116 581,70 грн.

Суддя Турчин С.О

Представники сторін:

від позивача: Тукало О.М. (довіреність № 354-ю від 19.12.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Перша вантажна компанія" (відповідач) про стягнення 2379300,00 рос. руб., що еквівалентно 1 116 581,70 грн.

З даного позову вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань Акціонерним товариством "Перша Вантажна Компанія" (м. Москва) за Договором про надання послуг №ДД/В-1043/8 від 19.12.2008.

Пунктами 11.1, 11.2 Договору сторони погодили, що всі спори, які виникають під час виконання договору вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку якщо спори не врегульовані сторонами за допомогою переговорів, то вони повинні вирішуватись у відповідності та в порядку, встановленому законодавством держави, на території якої виникли спірні відносини.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд враховуючи зміст п. 11.2 Договору, дійшов до висновку, що даний позов підлягає розгляду господарським судом міста Києва.

Відповідач - Акціонерне товариство "Перша вантажна компанія" не є резидентом України та зареєстрований відповідно до законодавства Російської Федерації.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20.03.1992 (постанова Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889- XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2017 порушено провадження у справі № 910/3023/17, зобов'язано сторін надати докази по справі та зобов'язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/3023/17 у трьох примірниках для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, через Арбітражний суд міста Москви.

13.03.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли нотаріально засвідчені переклади ухвали від 24.02.2017.

14.03.2017 з метою належного повідомлення про розгляд справи відповідача - Акціонерне товариство "Перша вантажна компанія" про розгляд даної справи, Господарський суд міста Києва звернувся до Арбітражного суду міста Москви з доручення про вручення Акціонерному товариству "Перша вантажна компанія" ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/3023/17.

10.05.2017 через відділ діловодства суду від Арбітражного суду міста Москви надійшли докази виконання судового доручення.

16.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 поновлено провадження у справі № 910/3023/17.

В судове засідання 16.05.2017 з'явився представник позивача та надав суду пояснення щодо обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 розгляд справи відкладено на 01.06.2017.

24.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 01.06.2017 з'явився представник позивача, надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 01.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 01.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Суд зазначає, що 19.12.1992 Україна приєдналася до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20.03.1992 (постанова Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності").

Згідно з підпунктом "в" частини першої статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, що була підписана та ратифікована Україною й Російською Федерацією, компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань Акціонерним товариством "Перша Вантажна Компанія" (м. Москва) за Договором про надання послуг №ДД/В-1043/8 від 19.12.2008.

Пунктами 11.1, 11.2 Договору сторони погодили, що всі спори, які виникають під час виконання договору вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку якщо спори не врегульовані сторонами за допомогою переговорів, то вони повинні вирішуватись у відповідності та в порядку, встановленому законодавством держави, на території якої виникли спірні відносини.

Враховуючи вищевикладене, даний позов підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва за законодавством України.

19.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Вантажна компанія в Україні» (далі - підрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Перша Вантажна Компанія», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перша Вантажна Компанія» (далі - замовник), укладено договір про надання послуг з організації виконання поточного ремонту з відчепленням вантажних вагонів власності АТ «ПВК» №ДД/В-1043/8 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого позивач зобов'язується надавати послуги з організації виконання поточного ремонту з відчепленням (далі - ПРВ) вантажних вагонів власності відповідача, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення, а відповідач зобов'язується сплачувати позивачу вартість ПРВ.

Згідно з п. 1.2 договору місце проведення ПРВ - територія держави Україна.

Відповідно до п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 30.12.2011, вартість ПРВ одного вантажного вагону складає 10300 російських рублів, в т.ч. з ПДВ, з урахуванням вартості замінених вузлів та деталей, рентабельності, податків та податкових платежів у відповідності з діючим законодавством України.

Оплата ПРВ вантажних вагонів проводиться замовником в рублях Російської Федерації за безготівковим розрахунком шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок підрядника. Плата за банківські операції при переказі коштів на банківський рахунок проводиться за рахунок сторони, що проводить платіж (п. 4.3 договору).

За умовами п. 4.5 договору сторонами визначено, що строк оплати - не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання замовником факсом від підрядника рахунків-фактури та підтверджуючих документів, при обов'язковому направленні підрядником по пошті первинних документів: рахунку-фактури, акта виконаних робіт і копій документів, зазначених в п. 4.4. договору.

За умовами п 12.1 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 24.12.2010, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань. Умови договору застосовуються до правовідносин сторін, які виникли з 01.07.2008. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не висловила свого бажання (шляхом письмового повідомлення) припинити дію договору, що не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 2379300,00 рос. руб, що підтверджується рахунком на оплату № 154 від 11.11.2016, Актом виконаних робіт № 154 від 11.11.2016.

Усі оригінали документі, які необхідні для оплати вказаної суми заборгованості надіслані позивачем відповідачу листом від 11.11.2016 № В-959.

Проте, відповідачем не було виконано зобов'язання за Договором належним чином, в зв'язку із чим було порушено терміни оплати наданих послуг на суму 2379300,00 рос. руб.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №126-Ю від 08.02.2017 з вимогою сплатити суму заборгованість у розмірі 2379300 російських рублів. Як зазначає позивач, у відповідь він отримав лист від відповідача від 09.02.2017, відповідно до якого останній просив скорегувати умови і строки оплати за Договором.

Однак, за твердження позивача, оплата заборгованості так і не надійшла.

З огляду на викладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 379 300,00 російських рублів, що еквівалентно 1 116 581,70 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором та надано відповідачу послуги з ремонту вагонів на суму 2 379 300,00 рос. руб, що підтверджується рахунком-фактурою № 154 від 11.11.2016 та Актом виконаних робіт № 154 від 11.11.2016.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, о відповідач повинен був здійснити оплату не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання замовником факсом від підрядника рахунків-фактури та підтверджуючих документів.

У матеріалах справи наявні докази направлення позивачем відповідач рахунку-фактуру та інших необхідних документів для оплати наданих послуг на суму 2 379 300,00 рос. руб.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 2 379 300,00 рос. руб., доказів оплати заборгованості матеріали справи не місять та сторонами справи суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні" про стягнення 2 379 300,00 рос. руб., що еквівалентно 1116581,70 грн. повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Перша Вантажна Компанія" (105064, Російська Федерація, м. Москва, вул. Стара Басманна, буд. 12, будівля 1, ОДРН 1137746982856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд 72, літера А, код 35839738) заборгованість у розмірі 2 379 300,00 рос. руб., що еквівалентно 1 116 581,70 грн. та 16 697,69 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2017.

Суддя С.О. Турчин