Рішення № 66960346, 07.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2017 Справа № 904/5355/17За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", м. Жовті Води

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води

про стягнення 11 754,78 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-02/908 від 12.07.16;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 18/217 від 16.01.17.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми 3% річних у розмірі 1 138,17 грн. та 10 616,61 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань покладених на нього згідно договору про закупівлю товарів №630/13 від 01.08.16.

Ухвалою суду від 11.05.17 порушено провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.05.17.

Представник позивача в судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 29.05.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладений договір про закупівлю товарів №630/13 від 01.08.17. Згідно предмету цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари, зазначені в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Відповідно до п.1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент ручний портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший (код 42652, Електромеханічні ручні інструменти (машина МЗП-1) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 Договору визначено, що сума, (ціна) Договору, відповідно до специфікації №1, становить 230 796,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 38 466,00 грн. Відповідно до п.4.3 Договору при поставці товарів постачальник надає рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи, складає податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації, у порядку визначеному у Податковому Кодексі України. Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договорі набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.16, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач здійснив поставку товару, передбаченого умовами договору, що підтверджується видатковою накладною №Сп-0000137 від 08.09.16 (а.с 14).

Згідно п.4.2 Договору покупець здійснює оплату протягом 15-ти банківських днів після відвантаження продукції на підставі рахунку про оплату.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, відповідач порушив умови договору, і несвоєчасно оплатив вартість отриманого товару. Згідно наданого в матеріали справи платіжного доручення, відповідачем було оплачено поставлений товар 29.11.16, тобто з порушенням строків, передбачених умовами договору.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення з 30.09.16 по 29.11.16 у розмірі 1 138,17 грн.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак неправильно враховує періоди нарахувань. Зокрема, позивачем неправильно враховані дні проплат відповідачем суми заборгованості. Так, згідно п. 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. А отже, за розрахунком суду, стягненню підлягає 3% річних в розмірі 1116,14грн. за період з 30.09.16 по 28.11.16.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 1116,14 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат за період жовтень-листопад 2016 року у розмірі 10 616,61 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. Горького, 2; код 14309787) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код 37471933) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. Гагаріна, 4; код 39688675) 3 % річних в розмірі 1 116,17 грн., інфляційних втрат в розмірі 10 616,61 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1597,01 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 06.06.2017

Суддя М.О.Ніколенко