Рішення № 66960318, 06.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2017

Справа № 904/4215/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 13 164,33 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 13 164,33 грн., які поніс позивач у розмірі вартості нестачі вугільної продукції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31 грудня 2013 року між "ДТЕК Павлоградвугілля" та ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" був укладений договір № 13-15/75-У відповідно до якого замовник зобов'язався передати виконавцю вугілля для забезпечення, оплатити послуги виконавця, пов'язані із збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Відповідно до пункту 1.1.3 договору, поставка вугільного концентрату здійснюється, зокрема, на залізничну станцію Енергодар Придніпровської залізниці ПАТ "Українська залізниця".

У жовтні 2016 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснило відправлення вагонів №№ 59087015, 56159551, 60520764, 56957905, 67668020, 60471547, 60466265, 66561838, 65284705, 65620080, 65294613, 66196775 навантажених кам'яним вугіллям згідно залізничних накладних № 51505055, 51602167, 51914851 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 60520764 маса брутто - 90 000 кг., тара за документом - 23 400 кг., нетто - 66 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 400 кг.;

- у вагоні № 60466265 маса брутто - 89 100 кг., тара за документом - 23 900 кг., маса нетто - 65 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 800 кг;

- у вагоні № 65620080 маса брутто - 90 100 кг., тара за документом - 23 300 кг., нетто - 66 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 100 кг.;

- у вагоні № 65244613 маса брутто – 92 600 кг., тара за документом - 25 000 кг., маса нетто - 67 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 250 кг.

Встановлена недостача продукції документально підтверджена комерційними актами: РА № 015074/904 від 08.10.2016; РА № 015112/943 від 20.10.2016; РА № 015170/1003 від 28.10.2016; РА № 015171/1004 від 28.10.2016.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні мінерального добрива.

З урахуванням норми недостачі 1%, відповідальна вагова недостача складає суму 13 164,33 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що відправником не вжито належних заходів щодо запобігання видуванню та висипанню вантажу дрібної фракції з вагонів відкритого типу.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення даної справи, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 порушено провадження у справі №904/4215/17, справу призначено до розгляду в засідання на 25.04.2017. З 25.04.2017 розгляд справи було відкладено на 16.05.2017.

У зв'язку із знаходженням судді Євстигнеєвої Н.М. на лікарняному слухання справи №904/4215/17, призначене на 16.05.2017 не відбулось, про що повідомлено сторін листом господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.

У судовому засіданні 06.06.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснило відправлення вагонів №№ 59087015, 56159551, 60520764, 56957905, 67668020, 60471547, 60466265, 66561838, 65284705, 65620080, 65294613, 66196775 навантажених кам'яним вугіллям згідно залізничних накладних № 51505055, 51602167, 51914851 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Так, комерційним актом РА № 015074/904 від 08.10.2016 (а.с.9) складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що:

- на підставі акту загальної форми від 07.10.2016 №50938 станції Красноармійськ Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля кам’яне у вагоні №60520764;

- за документом значиться: вантаж навал, вугілля кам’яне марки г-газове, марки Г(Г2) 0-100, навантаження на рівні бортів. Відмітка в графі №7: вантаж маркований одна борозна поздовжня катка ущільнювача. Нетто – 70 000кг, тара – 23 400кг.

- фактично при переважуванні виявилося маса брутто - 90 000 кг., тара - 23 400 кг з брусу вагону, нетто - 66 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 400 кг.;

- при комерційному огляді в вагоні виявлено: вантаж вугілля, навантаження навалом, поверхня вантажу вище бортів на 5-10 см, укочена. Маркована повздовжньою борозною катка-ущільнювача. Над 3,4,5 люками справа мається виїмка близько 450 смх100 см -130 смх50 см-80 см. Маркування у місці виїмки немає. Двері, люки закриті. Течі вантажу нема. В технічному відношенні вагон справний. Відсутні 3 400 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА № 015112/943 від 20.10.2016 (а.с. 10) складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що:

- на підставі акту загальної форми від 19.10.2016 №36203 станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля кам’яне у вагоні №60466265;

- за документом значиться: вантаж навал, вугілля кам’яне марки г-газове, марки ДГ 0-100, навантаження на рівні бортів. Відмітка в графі №7: вантаж маркований одна борозна поздовжня катка ущільнювача. Нетто – 69 000кг, тара – 23 900кг.

- фактично при переважуванні виявилося маса брутто – 89 100 кг., тара - 23 900 кг з брусу вагону, нетто - 65 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 800 кг.;

- при комерційному огляді в вагоні виявлено: вантаж вугілля, навантаження навалом, на рівні бортів, шапкоподібна, ущільнена, укочена, маркована повздовжньою борозною. Виїмка над 1,2 люками довжиною 300см, шириною 280см, глибиною 80см. Маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон бездвірний, люки закриті. Течі вантажу нема. В технічному відношенні вагон справний. Відсутні 3 800 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА № 015170/1003 від 28.10.2016 (а.с. 11) складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що:

- на підставі акту загальної форми від 27.10.2016 №51700 станції Красноармійськ Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля кам’яне у вагоні №65620080;

- за документом значиться: вантаж навал, вугілля кам’яне марки г-газове, марки Г(Г1) 0-100, навантаження на рівні бортів. Відмітка в графі №7: вантаж маркований одна борозна поздовжня катка ущільнювача. Нетто – 69 900кг, тара – 23 300кг.

- фактично при переважуванні виявилося маса брутто - 90 100 кг., тара - 23 300 кг з брусу вагону, нетто - 66 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 100 кг.;

- при комерційному огляді в вагоні виявлено: поверхня вантажу вище бортів на 10 см, укочена, маркована одною повздовжньою борозною. Над 1,2 люками справа мається виїмка 300см х 280см х 50см - 60см та над 6,7 люками 200см х 280см х 60см х 50см - 70см. Вагон бездвірний, люки закриті. Течі вантажу нема. В технічному відношенні вагон справний. Відсутні 3 100 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА № 015171/1004 від 28.10.2016 (а.с. 12) складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що:

- на підставі акту загальної форми від 27.10.2016 №51702 станції Красноармійськ Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля кам’яне у вагоні №65294613;

- за документом значиться: вантаж навал, вугілля кам’яне марки г-газове, марки Г(Г1) 0-100, навантаження на рівні бортів. Відмітка в графі №7: вантаж маркований одна борозна поздовжня катка ущільнювача. Нетто – 68 850кг, тара – 25 000кг.

- фактично при переважуванні виявилося маса брутто - 92 600 кг., тара - 25 000 кг з брусу вагону, нетто - 67 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 250 кг.;

- при комерційному огляді в вагоні виявлено: поверхня вантажу вище бортів на 10 см, укочена, маркована одною повздовжньою борозною. Над 1,2 люками справа мається виїмка 300см х 280см х 50см та над 7 люком справа 120см х 100см х 40см. Маркування у місцях виїмки відсутнє. Вагон бездвірний, люки закриті. Течі вантажу нема. В технічному відношенні вагон справний. Відсутні 1 250 кг у вагоні поміститися могли.

З наведеного вбачається, що вказаними актами встановлено, що при перевантаженні вагонів у статистичному режимі на виправних 100тн. вагонних електронно-тензометричних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 60520764 маса брутто - 90 000 кг., тара за документом - 23 400 кг., нетто - 66 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 400 кг.;

- у вагоні № 60466265 маса брутто - 89 100 кг., тара за документом - 23 900 кг., маса нетто - 65 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 800 кг;

- у вагоні № 65620080 маса брутто - 90 100 кг., тара за документом - 23 300 кг., нетто - 66 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 3 100 кг.;

- у вагоні № 65244613 маса брутто – 92 600 кг., тара за документом - 25 000 кг., маса нетто - 67 600 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 250 кг.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений1 вантаж. Оскільки спірні вагони з вугіллям кам’яним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива.

Оскільки вантаж – вугілля кам’яне не поіменоване в алфавіті, є мінеральним твердим паливом тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.

Отже, з урахуванням норми природної втрати (1%) відповідальна недостача вугілля з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає:

- у вагоні № 60520764 маса нетто складає - 70 000 кг., норма недостачі – 70 000кгх1%=700 кг, відповідальна недостача складає 3 400кг – 700кг= 2 700кг;

- у вагоні № 60466265 маса нетто складає - 69 000 кг., норма недостачі – 69 000кгх1%=690 кг, відповідальна недостача складає 3 800кг – 690кг= 3 110кг;

- у вагоні № 65620080 маса нетто складає - 69 900 кг., норма недостачі – 69 900кгх1%=699 кг, відповідальна недостача складає 3 100кг – 690кг= 2 401кг;

- у вагоні № 65244613 маса нетто складає - 68 850 кг., норма недостачі – 68 8500кгх1%=688,5 кг, відповідальна недостача складає 1 250кг – 690кг= 561,5кг;

Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить 13 164,33 грн.:

- у вагоні № 60520764 - 4 273, 43грн. (2 700 кг х 1 582,75грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.16);

- у вагоні № 60466265 – 4 953,08 грн. (3 110 кг х 1 592,63грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.17);

- у вагоні №65620080 – 3 191,46 грн. (2 401 кг х 1 329,22грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.18);

- у вагоні № 65244613 – 746,36 грн. (561,5 кг х 1 329,22 грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля").

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз’яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції – вугілля кам’яного у спірних вагонах слід покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85003, Донецька область, м. Дбропілля, вул. Київська, 1, ЄДРПОУ 00176472) вартість нестачі вугілля у сумі 13 164 (тринадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 33 коп., судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 07.06.2017